Сергій Губерначук
Цикл поезій "Джунґлі"
|
* * * Моє дитинство – сосни й небеса
* * *
Джунґлі
Вже пожерли жаби метеликів… |
|
|
* * * Біля білої груби – |
|
|
Альоні Чаюн
Ти жарина з циганського вогнища, Була ніч, ти нічого не бачила. Тобі стало холодно й весело. Усе погане робить вітер. Але ніч не вічна, як і вогнище. Найбільша в житті зірка – Сонце. Тепер ти бачиш, яка воля, Краще б тебе розтоптали дикі коні,
* * *
Без слів Нащо мені твої слова? Чужіє, чужіє усе своє. Похіть веде нас на цей подвиг. Я проковтну увесь твій біль, Але побійся носити ноти У мене є одна лишня струна, Не обертала б мене в свою віру, Але я німію, коли щасливий. він завжди боявся свободи слова і що повіє тепер за одною одна, І мій мозок – мій. Я в світло виллю даремні стіни Тіні на стінах швидко вистинуть. |
|
|
* * * І вже до тебе я холодний лід.
* * * Ти промайнула пташкою у просинь, В незмозі!.. |
|
|
Поцілунок Ой, хамелеонся, скільки влізе. Не сховаєш ти його нікуди, Поцілунок, поцілунок, поцілунок,
* * *
Невдача Морок. Мороз. Ворони Місяць наставив роги. |
|
|
* * * Де ти дзвонитимеш завтра Побігла понад тином, У пальті старої моди жінка, Цирк та й годі у твоїх зіницях, Триєдина, тризна і тризуба, а те, де дзвонитимеш завтра… |
|
|
* * * В моїм мезозої Пішов мезозоєм,
* * * Той, хто гарячими руками |
|
|
* * * Не знаю. |
|
|
* * *
Руйнація Строк гідності моєї сьогодні вийшов; Тому тільки твій дзвоник, |
|
|
* * * яблуко |
|
|
* * * Серця твого кровоносні віти Вибух скоро. |
|
|
* * * Тепер, як ніколи, |
|
|
* * * Вночі мене душить мавпа. Залізного ліжка вольєра Коли б нам горилова врода, Але за вікном – копиця, |
|
|
* * * Терпеціум мобеле –
* * * |
|
|
Робінзонада На безлюддя сільських ландшафтів |
|
|
Тавро Коли відступить Борисфен, |
|
|
* * * Арканзас переміг; ------ * f = m∙a – другий закон Ньютона |
|
|
* * *
Сонет 93 Дехто, хто де. |
|
|
* * * Назирці у сутінках вилискуєш, |
|
|
* * *
Едельвейс Є висока гора Химера, Там живою стовпить нова ера Що, як і я прикинуся птахом Це ніч, |
|
|
Експресоб’ява Терміново потрібен закуток |
|
|
* * * Дідусь у рожевому кепі І стали його обнімати Дітей і собак понабігло, ------ * фольклор |
|
|
* * * Дама. Вино.
* * * Таке оголене плече, А що мій дотик додавав! |
|
|
* * * Коли я вітром оперезався |
|
|
* * * … стовп, |
|
|
* * * Собака плаче. |
|
|
* * *
Траєкторія З-перед вістря гострого спису, Полишивши роздірливу яму, Опісля вістря гострого спису |
|
|
Образа Найтоншим порухом |
|
|
* * * Це ще липень. |
|
|
* * * Мечеть. Коран. Плече-в-плече. |
|
|
* * * Папір – то день, поранений думками |
|
|
Вогонь Тремтять вогні в космічній далині – |
|
За матеріалами: http://lukl.kiev.ua/
У розділі використано картини української художниці Катерини Василівни Білокур.
Більше віршів Сергія Губерначука на нашому сайті: