Уляна Кравченко. Вірші про квіти зі збірки "Жмуток поезій для дітвори"


 

Уляна Кравченко. Проліски. Жмуток поезій для дітвори. Збірка дитячих віршів. Вірші Уляни Кравченко про Україну. Вірші Уляни Кравченко про квіти. Вірші Уляни Кравченко про зиму. Вірші Уляни Кравченко до Різдва. Вірші Уляни Кравченко до Зелених Свят. Видання 1921 року.

 

Уляна Кравченко

ПРОЛІСКИ 

Сонечко сіяє повне сили й хвали, 
Вітерець тепленький віє між лугів — 
А з небес блакиту, із спокою царства, 
Весну нам віщує жайворонків спів. 

Весну нам віщує, — хоч весна з зимою 
Ще не раз завзяту боротьбу ведуть — 
Молодую зелень — прапор перемоги, 
Ще і сніг покриє, і зморозить лють.

Не тривожся, серце! Бач, з снігів і льоду 
Квіти розквітають в захисті сосон — 
До світла і тепла, до життя і сонця 
Проліски піднесли ряд дрібних корон. 

 

* * *

 

Уляна Кравченко

КВІТИ 

Квіти! О, вітайте, квіти, 
Ви весни найкращі діти! 
По снігах і хуртовині 
Мир віщуєте людині. 

Ледви вкрили ви леваду, 
Серденько найшло розраду. 
Чар принесли ви з собою, 
Пахощами й барв ігрою. 

Діти любі, чемні діти -
Й ви в житті неначе квіти, 
В личку щирість вам зоріє, 
Око і душа радіє. 

Ваша ніжність, ваша врода - 
Се для мене насолода. 
Забуваю зло і муку, 
Бачу щастя запоруку. 

Серед зілля маєвого 
І проміння золотого, 
Як вас бачу, любі діти, 
Ви, життя найкращі квіти, 
Вірю — здобудемо долю, 
Правду, і добро, і волю. 

У розкоші потопаю, 
Діти! Ви - завдаток раю! 

 

* * *

 

Уляна Кравченко

КОНВАЛІЇ 

Дзвіночки конвалій покрили діброву, 
Ах глянь, що в дзвіночках тих чару і дива,
І квітів тайну зрозумієш ти мову, 
У тебе ж, дитино, душа так чутлива... 

І мусиш ти квітів тих чар відчувати, 
І будеш любити, як я їх любила — 
Любити красу їх ніжну й аромати — 
Любов до природи — велика то сила! 

Любов до природи велика то сила, 
Що розкішно буде серце поїти, 
До діл вона добрих подасть тобі крила, 
Дитино, хай будуть з тобою все квіти! 

 

 

* * *

 

Уляна Кравченко

ЛЕЛІЇ 

Бачиш, доню, цвіт лелії, 
Що нині зацвів, 
Одягом велично-пишним 
Весь сад прикрасив. 

Стебло струнке несе високо 
Над дрібний хабаз — 
На сніжистобілій шаті 
Плям нема ні раз. 

В чаші скарб скривав — росу 
Чисту мов алмаз — 
Красоту святу, велику 
Цвіт з'єднав цей враз.

І тому саду цілому 
Надає краси... 
Серця чистої картини, 
Доню, бережи! 

Бо як цвіт красою сяє 
У цілім саді, 
Сяти можеш чеснотою 
У людській сім'ї. 

Як на цвіту білій шаті 
Сяє та роса — 
Так нехай і з личка сяє 
Серденька краса. 

Розум твій збери у правду 
Грудь чуттям огрій — 
Будеш у людській родині 
Цвітом цих лелій. 

Серця чистої картини, 
Доню, бережи! 
Тарний цвіт саду цілому 
Надає краси. 

 

* * *

 

Уляна Кравченко

КВІТКА І ГУСІНЬ 

Жила квітка у садочку 
і лиха не знала, 
В світлі сонця листя гріла, 
Росою вмивала. 

Аж раз гусінь препогана 
На квітці усіла, 
Їла з неї лист за листом — 
Пупіночки з'їла. 

Із стебельця, мов із серця, 
Добрі соки пила, 
Поки квіточка головку 
Вниз не похилила. 

І життя не стало квітці — 
Шкода квітки, шкода! 
Бач, щоб в тебе не пропали 
Щастя і свобода! 

Бач, дитя: як черв до квітки 
Закрався тихенько, 
Так дістатись може злоба 
У твоє серденько. 

То змарніють твої сили, 
Потемніє врода, 
І життя пропаде даром... 
Шкода квітки, шкода! 

 

* * *

 

Уляна Кравченко

НЕЗАБУДКА 

Квітко з зіркою ясною, 
Квітко ніжна з синім оком, 
А відкіль ти тут узялась 
Над водою, над потоком?! 

Як огрілася землиця 
Від весняного проміння, 
Так на крилах теплий легіт 
Тут заніс дрібне насіння. 

Хто ж тебе поїв і плекав, 
Зберігав тебе як треба, 
Малював листки і цвіт цей, 
Цвіт, що має колір неба. 

Дощик і роса поїли, 
Вітер колисав легенько, — 
Цвіт мій сонце малювало 
Плекала земля, мов ненька... 

Ще скажи, як звешся, квітко, 
Я тебе так полюбила,  
До життя яка — скажи ще — 
Тут тебе призвала сила? 

Незабудкою я звуся 
Це затям, дитино мила, 
А життя мені дала та, 
Що й тобі, могутня сила. 

І за тебе, і за себе 
Силі цій подяку зложу! 
А твій цвіт мені дорожчий 
І за ясмін*, і за рожу. 

Цвіт мені твій, незабудько, 
Все окрасою хай буде — 
Хай за щире, добре серце 
Не забудуть мене люди. 

(* Ясмін - жасмін, рослина)

За матеріалами: Уляна Кравченко. "Жмуток поезій для дітвори". Перемишль, 1921 рік (Накладом Народного Базару - 3 друкарні Кнолєра і Сина). https://archive.org/

 

 

 

Більше віршів про рослини на нашому сайті:

Вірші про рослини

 Вірші про рослини, вірші про квіти, вірші про дерева, вірші про городинуУ цьому розділі розміщаємо вірші про різні рослини: про квіти, дерева, городину, тощо. Читайте вірші про рослини від Михайла Стельмаха, Катерини Перелісної, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Уляни Кравченко, Анатолія Костецького, Тетяни Винник, Варвари Гринько, Наталі Карпенко та інших українських авторів.


Останні коментарі до сторінки
«Уляна Кравченко. Вірші про квіти зі збірки "Жмуток поезій для дітвори"»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми

Пропозиції інтернет магазинів на тему:

Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka
PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka
PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka
Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka