Українські прислів'я та приказки про дівчат (записав Володимир Плав'юк)

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПРИКАЗКИ ПРО ДІВЧАТ

 

Баrату дівку сватають і в Петрівку.
(Сватання звичайно бувають у м'ясниці, як піст промине, але баrату дівчину сватають і в піст.)*

У баrатої дівки горба не видно.
(Парубки, які лакомляться на великий посаг, байдужні до краси дівчини.)

Гоже, не гоже, але сотворіння Боже.
Не гани виду, бо кожен сотворений в образ і подобу Божу.
(Про дівчину скупої вроди.)

Дівчина лиш що родиться, а козак вже на коня садовиться.
(Дівчина що лише вродилася, а її суджений вже конем їде. Дівчата скорше дозрівають та віддаються практичному життю, ніж хлопці.)
 
Дівчина мов верба, де її посадиш, там прийметься.
(Дівчина скоро привикае до нових обставин.)

Дівчина, як кров з молоком.
(Дівчина румяна, красавиця.)

Дівчина як малина не опаде.
(Малини достиrають і скоро опадають, себто нівечуться, але дівчина не знівечиться, бо вона скоро не дозріває.)

Дівчина, як каже: ні, то розумій: так.
(Характеристика стидливости дівчат.)

Дівчина, як калина.
(Дівчина гожа, червона.)

Дівчина хлопця дожене, хоч він і воли жене.
(Дівчата скоріш дозрівають, як хлопці і скоріш віддаються практичному життю.)

Дівчину і шкло леrко зіпсувати, та тяжко направити.
(Знищити морально дівчину так леrко, як і шкло розбити, та направити годі.)

Заручена дівчина два рази краща.
(Зарученою дівчиною більше інтересуються та хвалять її прикмети.)

Ліпше вік дівувати, як чужі діти rодувати.
(Порада дівчині, що її сватає вдівець із дрібними дітьми.)

Не моргай очима, як не твоя дівчина.
(Зарученої дівчини не зачіпай. До чужоrо діла не мішайся.)

Не скакали б дівки дрібно, якби тогo не потрібно.
(Дівчата гуляють дрібненько, щоб тим приподобатися хлопцям.)

Один дівочий волос потяrне більше, як пара волів.
(Краса дівчини не потребуе nocaгy - приданоrо. На Україні давали, як придане, дівчатам, воли, або корови, а хлопцям лишалась земля.)

Ой дівчино-чарівничко, чарує мене твое личко.
(Приподоблювання хлопця до дівчини.)

Отак мені Бог дав; любив дівчину, а чорта взяв.
(Нарікання чоловіка на лиху жінку, що пізнав аж по шлюбі.)

Раз дівчина! І до плуrа, і до рала, і до танцю гоца драла.
(Про дівчину пильну в роботі і охочу до забави.)

Святая Покрівонько, покрий мені голівоньку, хоч би навіть ганчіркою, щоб я стала вже жінкою.
(Св. Покрови - 14 жовтня. Бажання дівчини е, віддатися нім зайде піст перед Різдвянними святами, званий: Пилипівкою. Ця молитва до Святої Покрови мала б допомоrти їй вийти заміж.)

Свята Покровонько, покрий мені головоньку, якою будь онучею, хай дівкою не мучуся.
(Значення, що й попередне. Онуча - платок, що ним обвивають ноги замість панчіх.)

У нас така поведінка, де парубок там і дівка.
(У нас такий звичай, що дівчата ідуть за хлопцями.)

 

* (У дужках курсивом - пояснення до кожного вислову).

За матеріалами:  ПРИПОВІДКИ або українсько-народна філософія. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк.  Едмонтон, Альберта, 1946, с. 99 - 100.

 

* * *

 

Всі дівчата голуб’ята, а де ж ті чортові баби беруться.
(Жартує чоловік, якому дістається від жінки.)*

Дівка заплетена, а хата не метена.
(Дівчина дивиться за собою, але з неї погана господиня.)

Дівка на порі - женихи у дворі.
(Коли до молодих дівчат приходять у гості хлопці.)

Дівчина, що має багато обожателів, найгірше часом виходить.
(Застереження дівчатам, які дуже перебирають женихами.)

Дівчина, як квіточка - з него рай, а чужої молодиці не займай.
(Шукай собі незаміжню дівчину, а не чужу жінку.)

Дівчина, як у лузі калина.
(Про дуже гарну дівчину.)

Не йде дівка до церкви Богу молиться, а йде на хлопців дивиться.
(Молодь думає про забави і забуває про більш серйозні речі.)

Не ходи по полю, не топчи куколю, не лупи очима - не твоя дівчина.
(Каже дівчина хлопцеві, який не подобається їй.)

Тоді дівка пишна, як заміж вийшла.
(Жінки гарнішають після одруження.)

Як була я дівочкою - до мене ходили з горілочкою, а як стала молодицею - перестали ходить і з водицею.
(Нарікає молодиця, на яку перестали звертати увагу.)

 

* (У дужках курсивом - пояснення до кожного вислову).

За матеріалами:  УКРАЇНСЬКІ ПРИПОВІДКИ (другий том) Зібрав Володимир С. Плав’юк, Том II, Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996, с. 97.

 

 

Більше прислів'їв та приказок, зібраних Володимиром Плав'юком дивіться на нашому сайті: