Завантажити текст книжки "Колядки, щедррівки" (txt.zip)
6 січня — Святвечір, Багата кут, Вілія.
7 січня — Різдво Христове
У різних регіонах України існують деякі відмінності у святкуванні Святвечора. Однак скрізь є обряд приготування куті. Її називають багатою, оскільки готують одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мають бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею и капустою, вареники з картоплею, узвар. На Правобережжі кутю готують з пшениці, а на сході України — з ячменю, заправляючи тертим маком, горіхами, медом і узваром.
Здебільшого кутю відносить на покуть (місце під образами) хтось із чоловіків родини. Поруч умощують обжинковий сніп — дідух — символ майбутньою врожаю, а також узвар (компот із сушених груш, яблук, слив, вишень тощо).
Як тільки на небосхилі з'явиться перша зірка, усією родиною сідають до столу. Слідом за господарем присутні виголошують молитву за всіх померлих і живих родичів.
Кутю лишають на столі на ніч для померлих предків, поклавшії поруч ложки.
До прийняття християнства наші предки 25 грудня (7 січня за новим стилем) ушановували день зимового сонцестояння, який називали святом Коляди.
На перший день різдвяних свят починають колядувати діти, дорослі парубки та старші чоловіки, які ходять із зіркою та дзвоником. Усі колядники заходять на подвір'я кожної хати (часто й у саму хату), співають колядки.
Колись під час святок ходили по хатах з вертепом — пересувним ляльковим театром, який показував виставу на різдвяні сюжети. Існував і «живий» вертеп — народний театр костюмованих виконавців.
ДИТЯЧІ КОЛЯДКИ
Ой радуйся, земле! Коляда іде!
* * *
* * *
* * *
|
|
ХЛОПЧАЧІ КОЛЯДКИ
|
Колядин, колядин,
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
|
|
ДІВЧАЧІ КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ
|
Я дівчинка маленька,
* * * |
|
КОЛЯДКИ
|
Добрий вечір тобі, пане господарю!
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
Дай, Боже, вечір добрий! Дайте пиріг довгий. А хоч коротенький, Так мачку повненький, Без ручок, без ніжок, Щоб не побіг у сніжок! Та не ламайте, Та по цілому давайте. * * *
* * *
* * *
* * *
* * *
* * *
|
|
ПОБАЖАННЯ ПО КОЛЯДІ (ПОКОЛЯДЬ)
|
А за цими словами
|
13 січня — Щедрий вечір, Щедра кутя, Меланки (Маланки)
У деяких місцевостях до святкового багатого столу готують кутю, як на Святвечір. Звечора починають обходити оселі щедрувальники з піснями — щедрівками, якими вітають господарів зі святами. Щедрування раніше супроводжувалося магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками, наприклад, «Козою». «Козу» зодягали у вивернутий назовні кожух, прилаштовували солом’яні роги, хвіст і дзвіночок на шию. Як правило, «Коза» танцювала, «умирала» й «оживала».
Упродовж усіх святок в оселі на покуті стояв дідух, прикрашений горіхами, яблуками, стрічками. До XX століття для українців не ялинка, а саме дідух був різдвяним символом. Звичай прикрашати на Різдво ялинку занесли в Україну німецькі колоністи.
В українців, як і в багатьох хліборобських народів, рік розпочинався навесні. Після прийняття Україною-Руссю християнства східного взірця, початком церковного й цивільного року стало 1 вересня. На українських землях західноєвропейська традиція зустрічати Новий рік 1 січня існувала ще з кінця XIV століття, хоч тривалий час і не визнавалася широкими масами.
Щедрівки — дуже давні фольклорні твори, у яких збереглося багато свідчень про «весняну» зустріч Нового року, як-от: згадування про птахів, що прилітають з вирію тільки навесні, поява приплоду у свійських тварин тощо.
ЩЕДРІВКИ
Ой, господарю, господаречку,
|
|
Щедрик добрий, я не гірший.
|
|
ВІНШІВКИ ГОСПОДАРЯМ
|
Дай же вам, Боже, у полі роду,
|
|
ВІНШІВКИ ХЛОПЦЯМ
|
Рости великий,
|
ВІНШІВКИ ДІВЧАТАМ
|
Бувай здорова,
|
|
|
Гоп-гоп, козуню, Гоп-гоп, сіренька, Гоп-гоп, біленька, Ой, розходилася, розвеселилася По всьому дому, по веселому! Де коза ходить, там усе родить: Де коза дійкою, там жито міркою, Де коза ногою, там жито копою, Де коза рогами, там жито стогами Де коза буває, там все проростає, А де не буває, там все пропадає. А в Михайлівці всі хлопці стрільці – Встрелили козу в правеє вушко, В правеє вушко, в саме сердечко. Тут коза впала, нежива стала. А міхоноша бере дудочку: Надува козі та й у жилочку. Надулася жила, коза ожила. Та й пішла коза та й стрибаючи, Та й стрибаючи, та гасаючи, Своїх діток та шукаючи!.. Трррт, коза! Танцюй, танцюй, козуню, Танцюй, танцюй, небого, Дасть тобі ґазда півзолотого. |
|
14 січня — Новий рік за старим стилем, Василя — покровителя хліборобства
Зранку хлопчики до 14 років засівали власну хату, а потім оббігали сусідні оселі. Зерно для засівання - жито чи пшеницю - насипали а спеціально виплетену рукавицю.
ЗАСІВАНОЧКИ
|
Ходить Ілля на Василя,
* * *
|
|
18 січня — другий Святвечір, Голодна кутя
Останній день колядок і щедрівок.
Весь день постують. Сідають вечеряти, як засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері діти вибігають на вулицю і, взявши макогони, стукають у причільний кут, ворота й тини, «проганяючи кутю»:
Тікай, кутя, із покутя, А узвар — іди на базар, Паляниці, лишайтесь на полиці, А дідух — на теплий дух, Щоб покинути кожух. |
|
Дідуха несуть на вигін чи в садок і палять: символічно прощаються з зимою й закликають весну. Попіл з дідуха несуть на город – «щоб огірки родили».
19 січня — Водохреще, Йордан
За тиждень до Водохреща прорубували на річці чи ставку ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його поруч з ополонкою й обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували з льоду престол. Усе оздоблювали аркою з ялинових чи соснових гілок.
У цей день жінки та дівчата несли хрестити «трійцю» — три свічки з пучком калини, васильків чи безсмертників. Їх перев'язували квітчастою хустиною, намистом і барвистими стрічками. «Трійцю» запалювали від свічок, що горіли на престолі, а після освячення води - її гасили, занурюючи свічки в ополонку. Хлопчики приносили на Водосвяття голубів, яких випускали після богослужіння.
Потому родина поверталася додому. Батько брав пучок васильків чи безсмертників і окроплював освяченою водою все в хаті та в господарстві. Потім крейдою писав хрести на образах, сволоці, дверях і миснику. Перед обідом усі пили освячену воду.
По обіді дівчата бігали до річки вмиватися в «йорданській воді» чи вмивалися вдома освяченою водою, у яку клали пучок калини або коралі, щоб щічки були рум'яні. Хлопці збиралися на льоду й змагалися хто кого переможе. Молодь і діти каталися на санях.
|
Гей, ти, пане, пане-господарю!
Ой на водах на Йорданах
|
|
За матеріалами: Колядки, щедрівки. Малюнки Вікторії Дунаєвої. Редактори О. Любарець, О. Скопненко. Художнє редагування, дизайн Комп’ютерний набір С. Пухкої, Д. Степанова. Київ, «АСТ-ПРЕС-ДІК-СІ», 2000 р., 64 с.
Дивіться також на нашому сайті:
У розділі знайдете збірочку народних українських колядок та колядки, написані поетами.
У цьому розділі читайте добірку чудових народних українських щедрівок для дітей та авторські щедрівки від знаних українських поетів.
Пісні зимового циклу: колядки та щедрівки
Окремий цикл величальних пісень, приурочених до зимових свят, складають колядки та щедрівки – аграрно-магічні пісні святкового обходу дворів. Серед календарно-обрядових пісень вони відзначаються жанровою своєрідністю, урочисто піднесеним тоном, емоційно-романтичним забарвленням.
Дуже добре вийшло
КЛАСНО
Коляда - це цикл найбільших річних свят Творця, час народження Кола Року (Різдво Коляди)!
Маємо берегти давній Православний Світогляд! Бо він нас робить українцями!
Також маємо знати, що юліанський та григоріанський календарі не мають ніякого стосунку до православного Різдва!
Чому? Про це читайте тут - http://koliada-kalendar.tilda.ws
Важливо пам'ятати і давнє вітання на православне Різдво.
Колись вітались так - "КОЛЯДА НАРОДИЛАСЬ!", у відповідь - "СЛАВИМО ЇЇ !"
Так звучала щира подяка Творцю за його опіку над миром, за нову програму Кола Року - Коляду!
Про давні православні свята Кола Року читайте тут - http://koliada-rizdvo.tilda.ws
Шануймо українську духовність!
Варто знати глибинні витоки і суть Колядного циклу.
Бо що є Святвечір та Різдво у світогляді давніх праукраїнців?
Що таке Коляда?
Рекомендую прочитати “КОЛЯДА: ЯК ЗУСТРІЧАЛИ ПРЕДКИ СВЯТВЕЧІР ТА РІЗДВО?” – https://uamodna.com/articles/kolyada-yak-zustrichaly-predky-svyatvechir-ta-rizdvo/