Українська легенда про походження назви Переяслав


Українська легенда про походження назви Переяслав

 

 

ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ ПЕРЕЯСЛАВ

(легенда)

 

Завантажити текст легенди "Походження назви Переяслав" (txt.zip)

 

Пішов Володимир на хорватів. Коли ж він повернувся з війни хорватської, печеніги прийшли тим боком Дніпра від Сули. Володимир пішов напроти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні, а печеніги на тій і не наважувався ні він на ту сторону, ні вони — на цю сторону.
І під'їхав князь печенізький до ріки, і покликав Володимира, і сказав йому:
— Випусти ти свого мужа, а я свого, хай поборються. І якщо твій муж ударить об землю моїм, то не воюємо три роки; якщо ж наш муж ударить, то воюємо три роки. І розійшлися в різні сторони.
Володимир же, вернувшись в стан свій, послав по табору глашатая з словами:
—  Чи нема такого мужа, який би взявся боротися з печеніжином?
Не знайшлося ніде.
На ранок приїхали печеніги і свого мужа привели, а в наших не було. І почав тужити Володимир, звертаючись до всіх воїнів, і прийшов один старий муж до князя, і сказав йому:
—  Княже! Є в мене один менший син дома, бо з чотирма я вийшов, а він дома. З його дитинства не було такого, щоб ударив ним. Одного ж разу, як я сварив його, а він м'яв шкуру, то розгнівався на мене і роздер шкуру руками.
Князь же, це почувши, зрадів і послав за ним, і привели його до князя, і князь розповів йому все. Він же сказав:
—  Княже, не знаю, чи здолаю його, спробуйте-но мене: чи нема бика великого і сильного?
І знайшли бика великого й сильного, і велів він роздражнювати бика; поклали на нього залізо гаряче і пустили бика. І побіг бик мимо нього, і схватив він бика рукою за бік, і вирвав стільки шкури з м'ясом, скільки йому рука захопила. І сказав йому Володимир: «Можеш з ним боротися!»
А назавтра прийшли печеніги, стали кликати: «Чи є муж? Наш Уже готовий!»
Володимир же наказав тієї ночі одягти зброю, і зійшлися обидва стани. Випустили печеніги свого мужа: був-бо він дуже превеликий і страшний. І виступив муж Володимира, і поглянув на нього печеніжин, і засміявся, бо був він середнього росту. І, рознявши відстань між обома військами,  пустили їх одного до одного, і схопилися вони, і стали міцно держати один одного, і здавив він печеніжина руками до смерті, і вдарив ним об землю. І вигукнули руси, а печеніги побігли, І Русь погнала за ними, рубаючи їх, і прогнала їх. Володимир же на радощах заклав город на броду тому і назвав його Переяслав, бо ж перейняв славу юнак той. Володимир великим мужем зробив і його, і батька його. Й повернувся Володимир у Київ з перемогою та славою великою.


За матеріалами: Українські народні казки, легенди, анекдоти. Київ. Видавництво "Молодь", 1989. Художник - В.І. Бариба. Упорядкування, передмова та примітки - Вікторія Юзвенко, стор. 371.

 

Більше міфів та легенд на нашому сайті:

Українські міфи, легенди та перекази
Народні легенди і перекази зафіксували найдавніші відомості про розвиток людства в цілому. Однак немало легенд і переказів виникло в житті кожного окремого народу, відбиваючи його місцеву суспільно-побутову історію. Ці твори мають велике пізнавальне значення, оскільки в них відображено одвічний протест народу проти соціальної несправедливості та зовнішніх загарбників.
 
Міфи та легенди
Міфи складалися в різних народів у сиву давнину, на перших ступенях розвитку людської культури, ще до винаходу письма, до того, як з'явилися науки. Їх можна розглядати як наївні спроби пояснити явища дійсності, що оточувала первісних людей, як спроби витлумачити причини і наслідки цих явищ. Ми відрізняємо міф від літературного оповідання, навіть зовсім фантастичного, бо у міфа не було автора, якоїсь однієї людини, що його б вигадала. Міф — наслідок колективної творчості народу. Міф ми відрізняємо й від дитячої казки, бо він не призначався для дітей, і в його правдивість вірили як ті, хто його переказував, так і ті, хто слухав переказ. Нарешті, міф ми відрізняємо й від власне історичного оповідання. В нашій сучасній мові міфом ми називаємо щось недійсне, неправдоподібне, нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності.

 

Також дивіться:

Фольклор, народна мудрість, народні притчі
Притча — невелике усне оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду. Вона утверджує перемогу добра, cправедливості. Притчі - це історії, які передаються від серця до серця, відкривають людям почуте, побачене, але найголовніше - душу. Вікова мудрість, що закладена в притчах, перетворює їх на своєрідну книгу життя, яка допомагає нам зрозуміти себе та наше майбутнє.
 
Народні українські казки
Читайте українські народні казки: "Дідова дочка й бабина дочка", "Красний Іванко і закляте місто", "Розумниця", "Розум та щастя" - українська народна казка, "Про правду і кривду", "Мудра дівчина" - українська народна казка, "Про Жар-Птицю та Вовка", "Кирило Кожум'яка", "Яйце-райце", "Про бідного парубка й царівну". А також - народні казки зі збірки Івана Рудченка «Народныя Южнорусскія Сказки» 1869 року.

Останні коментарі до сторінки
«Українська легенда про походження назви Переяслав»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми

Пропозиції інтернет магазинів на тему:

Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka
PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka
Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka
PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka