Російське вторгнення в Україну 2022 року у поезіях Тетяни Строкач (частина перша: пів року широкомасштабної війни)

 

Ілюстрація Олесі Вакуленко.

 

Тетяна Строкач

РОСІЙСЬКЕ ВТОРГНЕННЯ-2022  У ВІРШАХ ТА ПІСНЯХ

 

 

Напередодні: 23.02.2022 р. 23.12.

 

НА ДОБРАНІЧ! 

На добраніч! Тиха нічка 
Сон несе тобі, дитино.
Місяць проплива по річці, 
Сяють зорі-намистини.

Сплять малесенькі звірятка, 
Вже їм сняться сни чудові...
Я тобі, моє малятко,
Заспіваю колискову...

Про коточка й Сонька-Дрімка, 
І про гулів, й про Дрімоту... 
Цілий день сміявся дзвінко — 
Відпочити вже охота.

Спи, дитинко! Сон твій нині 
Є кому охороняти.
В нашій рідній Україні 
Бережуть його солдати!

Не дадуть вони нікому 
Розстріляти сон твій мирний. 
Хай живі прийдуть додому,
А війна назавжди згине!

Хай усі-усі малята 
Живуть в радості, в любові. 
Люлі-люлі, треба спати. 
Зачекались сни казкові...

 

 

 

 

14 день вторгнення: 9 березня 2022 р.

 

МАРІУПОЛЬ...

Немає слів... лиш біль і гнів.
Горіть вогнем пекельним, вбивці!
А сльози діток й матерів
Ще віділлються вам, ординці.
Господи, збережи Україну!

 

 

 

 

16 день вторгнення: 11 березня 2022 р.

 

 

МИ — УКРАЇНЦІ

Дитино, знай: ми — українці!
І вільні, й мужні, і сміливі.
І не зламають нас ординці!
Заколосяться щедро ниви,
І пісня залунає знову,
І задзвенить знов сміх дитини.
Й розквітне воля, віра, мова
У нашій славній Україні!

 

 

Ілюстрація Олексія Шекшуєва.

 

 

17 день вторгнення: 12 березня 2022 р.

 

 

МИР НАСТАНЕ...

Візьму у руки кольорові олівці —
І синій, й жовтий — гарні та яскраві.
І намалюю сонця промінці
У нашім небі, чистім та безхмарнім.

Коли з'єднаю в парі кольори,
Земля вбереться у зелені шати,
І мир настане враз о тій порі,
Живими всі повернуться солдати.

Наш синьо-жовтий український стяг
Я намалюю трепетно, з любов'ю.
На всі віки герої у серцях,
Бо захищають мужньо нас з тобою!

 

 

 

 

18 день вторгнення: 13 березня 2022 р.

 

 

УКРАЇНСЬКІ БЕРЕГИНІ

Ми плетем, плетем, плетемо...
Замовляєм, бережемо,
Заплітаємо з любов'ю
І молитвою святою...

Силу роду, міць, єднання,
На майбутнє сподівання,
Заплітаєм, захищаєм,
Мов крильми вас закриваєм...

Берегині українські,
Заплетемо мову й пісню,
Хай маскує, хай сховає,
Вам життя оберігає...

 

 

Тетяна Строкач. Мотанки "Українські берегині". 

 

 

21 день вторгнення: 16 березня 2022 р.

 

 

РАНОК ПОЧИНАЄТЬСЯ З НАДІЇ

Ранок починається з надії...
Заглядає сонце у віконце,
Й, попри біди всі, уже весніє
В рідній, наймилішій сторононці.

Ранок починається з надії,
Що здобудем мир і перемогу!
Віра і любов нехай зігріє,
В молитвах звертаємось до Бога!

Ранок починається з надії,
Що скінчаться всі війни жахіття!
Вам, герої, вдячна вся країна,
Ви — найсміливіші в цілім світі!

 

 

21 день вторгнення: 16 березня 2022 р.

 

 

КОЛИСКОВА

Ночі спокійної, люба дитино,
Без завивання сигналів тривог.
Хай твоя матінка поруч спочине,
Мужній татусь захистить вас обох...

Ночі спокійної, наші солдати,
Вам і любов наша, і молитвИ,
Щоб повернулися швидше до хати
І перемогу здобути змогли.

Ночі спокійної, рідна Вкраїно, 
В кожному місті і в кожнім селі.
Хай вороги якнайшвидше всі згинуть,
Миру так хочуть дорослі й малі...

 

 

22 день вторгнення: 17 березня 2022 р.

 

 

ДИТЯ ВІЙНИ...

Моя дитино, крихітко маленька,
Ти народилась, люба, для життя!
Сміятися і гратися гарненько,
А не боятись цих сирен виття...
Не рятуватись знову у підвалах
І не лякатись звуків голосних.

Як же для щастя нам потрібно мало —
Щоб гуркіт вибухів нарешті вже затих,
Щоб мир і спокій, спів дзвінкий пташиний,
Щоб знов сміялось дзвінко так дитя.
І об'єдналась дружна вся родина
В батьківській хаті, з світлим майбуттям...

 

 

Ілюстрація — Julia Bierkandt.

 

 

22 день вторгнення: 17 березня 2022 р.

 

 

ДЯКУЄМ, БОЖЕ!..

Дякуєм, Боже! Почув Ти молитви
І врятував так багато життів!
Всім окупантам у пеклі горіти
І потонути в сльозах матерів!

 

 

Тетяна Строкач. Мотанка свободи.​

 

 

23 день вторгнення: 18 березня 2022 р.

 

 

ПОРОЖНІ ВІЗОЧКИ

109 візочків...
109 життів...
109 безвинних жертв Zлющих  катів...
109 у небі малих янголят...
109 найкращих хлоп'ят і дівчат...
МерZотники, Zайди, Zвірюки, бандити,
109 разів вам у пеклі горіти!
109 разів вам в сльозах потонути!
Й до скону усім вам бездітними бути!

 

*На Площі Ринок у Львові поставили 109 порожніх дитячих візків. 
Стільки українських дітей від початку вторгнення 
вбили російські військові на момент 18.03.2022 року.

 

 

23 день вторгнення: 18 березня 2022 р.

 

 

СПИ, МОЯ ДИТИНО

Зайчику маленький,
Ти посидь тихенько,
Не лякайсь, будь ласка,
Краще слухай казку...

Тут у нас безпечно
Буде безперечно.
Там, вгорі, стріляють,
Спокою немає...

Не сумуй, не треба, 
Буде мирне небо,
Ще засяє сонце
У твоє віконце.

Ти, і мама, й тато
Будем день стрічати,
І усю родину
Звати на гостину!

Зайчику маленький,
Ніч прийшла темненька...
Спи, моя дитино,
Й мама теж спочине...

 

 

 

МИ ПОВЕРНЕМОСЬ

Так сталося... Покликала дорога,
Бо рятувати змушені життя...
Гнітить мовчання, сповнене тривоги,
Часу нема зібратись до пуття. 

Усе, що встигли, вмістимо в наплічник,
Усе, що любим — в душах і серцях.
Ми повернемось через біль і відчай
У рідний дім, що виживе в боях...

 

 

Ілюстрація Павла Кучинського.

 

 

27 день вторгнення: 22 березня 2022 р.

 

 

ЛЕЛЕКИ ДОДОМУ ЛЕТІЛИ...

Лелеки додому летіли,
Стомили натруджені крила.
Спинитися дуже хотілось
В селі, де гніздечко мостили,
Щороку ростили там діток,
Маляток приносили й людям...
Подумати навіть не сміли
Що знищені гнізда повсюди...
Немає ні дому, ні хати,
Лиш згарища, ями та вирви...
Руйнують ворожі солдати
Життя, що колись було мирним.
Кружляють лелеки над краєм,
Шукають вцілілих і рідних...
І вірять, знов сонце засяє
У мирній квітучій країні.

 

 

Картина Олега Шупляка.

 

 

31 день вторгнення: 26 березня 2022 р.

 

 

ПРИЛЕТІЛА НІЧЕНЬКА...

Прилетіла ніченька на крилах,
Сіла на хмариноньку, спочила.
Пригадала пісню колискову,
Щоб малятам заспівати знову...

Люлі-люлі, діти, треба спати,
На сторожі мужні солдати,
Бережуть вони всю країну,
Спи спокійно, люба дитино...

День настане, сонячний і мирний,
Принесе усім гарні новини.
І живим повернеться твій тато,
Знов матуся буде усміхатись.

Защебече свою пісню пташка,
Біля дому зацвіте ромашка...
Спи, дитино, набирайся сили
Для життя у радості та мирі!

 

 

 

 

32 день вторгнення: 27 березня 2022 р.

 

 

ЛІТО ПРИЙДЕ...

Літо прийде і у небі блакитнім
Жайвір співатиме пісню привітну.
І, де не глянь, в щедрім золоті ниви —
Соняхів квіти навколо красиві.

Стяг синьо-жовтий — дарунок природи,
Слава і сила вкраїнського роду!
І лиш іржа, що метал роз'їдає, 
Дітям малим про війну нагадає...

Час промайне, і земелечка-мати
Зможе криваві сліди заховати.
Знов врожаями здивують нас ниви
І заживемо ми в мирі щасливо!

 

 

 

 

 

Painting by Federico Van Lunter.

 

 

39 день вторгнення: 3 квітня 2022 р.​

 

 

 

ХІБА МОЖНА ТАКЕ ПРОБАЧИТИ?

Хіба можна таке пробачити?
Ви забрали у мене хату,
Вже ніколи не усміхатимусь,
Бо немає і мами, й тата...

Хіба можна таке пробачити —
Ваші танки, ракети, міни?
Вже немає у мене братика,
Він слухняним був...та загинув...

Хіба можна таке пробачити?
У підвалі живі та мертві...
От би хлібчика хоч окрайчика,
І водички, та ще цукерку...

Хіба можна таке пробачити?
Я ж маленька іще дитина...
Та дорослою зразу стала я...
Ворог нищить усю країну...

Я все ж виживу. Постараюся.
Сонця промінь ясний побачу.
Закарбую навічно в пам'яті
І ніколи вас не пробачу!!!

(2 квітня 2022 р.... 
звільнено Київську обл...)​

 

 

 

На відео: вірш Тетяни Строкач "Хіба можна таке пробачити?"

 

 

 

40 день вторгнення: 4 квітня 2022 р.

 

 

ДОБРОГО ВЕЧОРА, МИ З "КАЛІДОРУ"!

Доброго вечора, ми з "калідору"!
Тут у нас спальня, вітальня, комора,
Тут у нас кухня, і ванна, й дитяча,
Навіть стоїть переноска котяча.

Тут гардероб — рюкзаки і пакети,
Іграшки тут і у скриньці монети...
У "калідорі" і спали, і грались,
За 2 стіни при тривозі ховались...

Наш "калідор", нас зумій захистити,
Бо дітлахам дуже хочеться жити...

 

 

Ілюстрація Ірини Потапенко.​

 

 

40 день вторгнення: 4 квітня 2022 р.

 

 

На відео: пісня на слова Тетяни Строкач "Дивний сад" (музика — Ольги Тимошенко).

 

 

ДИВНИЙ САД

У країні небесній, далекій
Де, на жаль, не літають лелеки,
Де немає ні сліз, ані болю,
Дивний сад розцвітає весною...

На деревах, між тих  білих квітів,
Черевички новенькі для діток,
Різнобарвні, яскраві, красиві,
Та не взули їх і не носили...

Бо малята ці — янголи в небі,
Їм взуватися зовсім не треба...
Вже на крилах увись полетіли...
Це війна їх жорстоко убила...

 

 

"Неношені черевички" — картина художниці Ірини Потапенко. 
Пам'яті дітей, що загинули під час війни... Біль...

 

 

45 день вторгнення: 9 квітня 2022 р.

 

 

ТИ ЯК?

Ти як, моя рідна, тримаєшся?
Як шафка, як посуд, як півник...
Ми дім відбудуємо, знаємо,
І гарне квітуче подвір'я.

Знов півник будитиме зраночку,
Злих духів ганятиме вправно.
Ми кави наллєм в філіжаночку
І світ одягнемо у барви.

Тримаймося міцно, як шафочка,
Як посуд, як півник, рідненькі.
Хай сонце засяє нам зраночку
У мирній Вкраїноньці-неньці.

(м. Бородянка, 09.04.2022)

 

 

Painting by Elizabeth Servatynska.

 

 

54 день вторгнення: 18 квітня 2022 р.

 

 

На відео: вірш Тетяни Строкач "Загадаю бажання".

 

 

ЗАГАДАЮ БАЖАННЯ

Загадаю бажання, найдорожче у світі!
Щоб настав мир в країні і не гинули діти,
Щоб під небом блакитним колосилися ниви,
Щоб всміхалися люди й жили дружно, щасливо.
Щоб не плакали мами у журбі над синами,
Перемога настала в боротьбі з ворогами.
Щоб старенькі в достатку всі свій вік доживали,
Щоб і пісня, і слово українські звучали.
Щоб країна розквітла, незалежна і вільна.
Хай здійсниться бажання це моє неодмінно!

 

 

58 день вторгнення: 22 квітня 2022 р.

 

 

ХОЛОД ПРОЙМАЄ...

Холод проймає... Зсередини й зовні.
І від новин ми немовби в безодні...
Знищили мрії, життя зруйнували
Ті, хто братами колись називались...

Холод проймає... Це лютий, чи квітень?
Сонячний промінь шукає — де діти?
Замість птахів — озвірілі ракети.
Поміж хрестів вітер в пошуках — де ти?

Холод і дощ... Сльози ллються рікою,
Плаче Вкраїна за кожним героєм.
В пам'яті всі безневинно убиті...
Крапельки-сльози, мов ангели-діти...

Веснонько-весно, збери силу роду
І найсильніших всіх духів природи,
І пам'ять предків, й козацькую силу,
Щоби всю нечисть невпинно косили!

Хмари розійдуться, сонце прогляне,
Мирний світанок нарешті настане!
Квітами вкриється знов поле бою.
Віра, повага і слава ГЕРОЯМ!

 

 

Ілюстрація Ані Черненко.​

 

 

59 день вторгнення: 23 квітня 2022 р.

 

 

ТРИВОЖНИЙ ВЕЛИКДЕНЬ

Тривожний Великдень, країна розп'ята... 
Від вибухів знову здригається хата... 
Печуться паскИ і складається кошик.
В молитві всі миру у Господа просять...

І змоги немає зустрітись родинам,
Війна проклятуща лютує в країні...
І знову прильоти, і знову загиблі,
Дорослі та діти, ні в чому не винні... 

Тривожний Великдень, з сльозами і болем. 
— Врятуй Україну! — ми Господа молим... 
Життя збережи нашим мужнім солдатам, 
Дай сили і волі вражину здолати.
 

 

 

 

65 день вторгнення: 29 квітня 2022 р.

 

 

КОСИЧКИ...

Мама в тісному підвалі 
Ножиці брала до рук.
Доні косички зрізала 
Під гуркотіння навкруг.

— Доню, послухай, рідненька, 
Зараз часи непрості.
Нині ти — хлопчик маленький, 
Ігри тепер ось такі.

Це наш секрет із тобою,
Гра, щоб тебе зберегти.
Як все минеться, то знову 
Донею враз станеш ти.

Сукні, кофтинки яскраві 
В хованки граються теж. 
Вміють ховатися гарно,
Потім колись їх знайдеш. 

Кіски разом зі сльозами 
Падають тихо до ніг... 
Молиться Господу Мама,
Щоб її доню зберіг... 

 

 

 

65 день вторгнення: 29 квітня 2022 р.

 

 

СИРЕНИ

Гудуть сирени, летять ракети...
Де мирний спокій і тиша, де ти?
Весна квітує і світить сонце.
Гірка реальність чи, може, сон це?

І знов пожежі, і біль, і втрати.
Сивіє цвітом Вкраїна-мати.
Довкруж тюльпани, мов краплі крові.
В єднанні нині війна з любов’ю... 

Гудуть сирени, летять ракети...
І смерть із ними, шукає: — Де ти?
Весна ж квітує, весна буяє,
Мов про тривоги вона не знає...

 

 

Картина Любові Міненко. 

 

 

70 день вторгнення: 4 травня 2022 р.

 

 

БЛЕКОТА ПОЛЮЄ...

Блекота-Білѐна брудом жовтуватим 
Зваблю, задурманю ворога і ката.
Квітів ароматом розум заморочу,
У плоди отрути всиплю серед ночі... 

Блекоти скуштуй-но. Що з тобою, кате? 
Бачиш, смерть підходить, щоб тебе забрати.
Серце так тріпоче, спрага дошкуляє, 
Вже й судоми, корчі тіло викривляють.

Я тебе обсиплю маком цим собачим, 
Бачиш, домовина за тобою плаче. 
Згинь, страшна потворо, 
Щезніть, гайди люті.

Впийтесь блекотою, сили геть не буде.
Блекота полює, знайде окупанта... 
Їм нема спасіння, лиш за все розплата...

 

 

 

72 день вторгнення: 6 травня 2022 р.

 

 

ВИШНІ

Так щедро ви ніколи не цвіли,
Свій буйний цвіт не дарували світу... 
Немовби зовсім в нас нема війни, 
Не гинуть у її вогні дорослі й діти... 

У білопіннім морі пелюсток 
Сліди війни обвуглені, криваві...
А ми вперед зробім ще один крок, 
Щоб перемога й мир були надалі. 

 

 

74 день вторгнення: 8 травня 2022 р.

 

 

 

 

ДЕНЬ МАТЕРІ

З Днем матері, Вкраїно! 
Твої сини і доньки 
Усіх нас захищають 
Від лютих ворогів. 

Матусям всім вітання, 
Що виховать зуміли 
І мужніх, і хоробрих 
Дітей-захисників.

Ми голови схиляєм 
У тиші та в скорботі 
За тими, хто загинув, 
Своє життя віддав. 

Матусі посивілі 
Вдягли хустину чорну, 
Їх світ зчорнів раптово 
І згарищем постав...

У злу годину мами 
Вітчизну захищають, 
Готують, волонтерять,
І сітки все плетуть, 

Лікують, шиють, в'яжуть, 
Навчають, помагають,
І на землі працюють,
І діток бережуть.

Зі святом, сильні й ніжні,
І люблячі, і любі,
Терплячі, працьовиті, 
Надійні й беручкі!

Для Вас — слова найкращі, 
Подяка і цілунки,
Уклін низький і шана 
Вам, рідні й дорогі! 

 

 

77 день вторгнення: 11 травня 2022 р.

 

 

"Доля хрестом". Картина Євгенії Колісник (2022).

 

 

ПРОСТО НАСНИЛОСЯ...

Просто наснилося — хрестик до хрестика
Доленьку я вишивала свою...
Дуже старанно і ніжно, мов пестила
Вік свій щасливий у ріднім краю.

Чом обірвалася нитка червоная?
Чом раптом чорним постало шиття?
Хрест до хреста... Над могилами зморена
Бореться доля за гідне життя...

Просто наснилося? В сні чи в реальності
Хрестиком долю я шила свою?
Сум неодмінно знов зміниться радістю,
Вишию все те, що дуже люблю!

Хай розквіта вишиваная доленька,
Хай рушниками простелить шляхи.
Згинуть війна і гіркая неволенька,
Щастя і мир подарують роки!

 

 

80 день вторгнення: 14 травня 2022 р.

 

 

​

 

 

ДИТЯЧІ МРІЇ...

Мрія дитяча, де ти?
Мріяли про ракети,
Щоб до зірок злітати
і про нове дізнатись.
В мріях — небесне море,
Всесвіт весь неозорий,
І кораблі, й комети,
Подорож на планети..

Мрія дитяча, де ти?
Вибухи, біль і смерті,
Вирви, пожежі, біди
Нам від ракет сусідів...
В схованку швидше треба,
Як ті ракети в небі...
Страх побороть зумієм
І, попри все,
МИ МРІЄМ!!!

 

 

83 день вторгнення: 17 травня 2022 р.

 

 

ЯБЛУНЕВОЦВІТНО

Яблуневоцвітно,
ніжно і привітно
людям усміхнулась 
нинішня весна.

Яблуневоцвітно...
Ніби непомітно,
що біду в країну 
принесла війна...

Яблуневоцвітно...
Вже невдовзі й літо,
а за ним і осінь 
прийде на поріг.

Яблуневоцвітно...
Посмакують діти
яблучком смачненьким, 
й задзвенить їх сміх.

Мир і перемога!
Серцю наймиліші
ці слова жаданні 
згуртували нас.

Яблунево квітнуть
промінці надії.
Мріям заповітним 
вже здійснятись час!

 

 

83 день вторгнення: 17 травня 2022 р.

 

 

 

 

КОЛЬОРОМ ЧЕРВОНИМ ВИШИВАЛА ДОЛЮ

Кольором червоним вишивала долю. 
Чорними нитками сум у вишитті... 
Доленько ти, доле! На життєвім полі 
Вміло прокладаєш стежечки-путі. 

Червоніють рясно квіти край віконця,
Дні мої щасливі, усмішки, любов. 
Та, мов чорні круки, що закрили сонце — 
Болі і розлуки, втрати знов і знов... 

Доле моя, доле, пташечко крилата, 
Обпалила крила, тужиш в самоті... 
Та червоним все ж я буду вишивати, 
Додаючи краплі радості в житті. 

Усміхнися, доле! Не сумуй вже, досить, 
Заясній, розквітни ружею в саду. 
І хоча морозом білить скроні осінь, 
По стежинах долі я вперед іду... 

 

 

89 день вторгнення: 23 травня 2022 р.

 

ЖИЛИ БУДИНКИ...

 

 

97 день вторгнення: 31 травня 2022 р.

 

 

 

 

СТРАШНА ПОТВОРА...

Страшна потворо, ти чому
Прийшла до нас? Безжальна й люта,
Усе поглинула в пітьму,
Криваві зав'язала пута?

Чому ракети, літаки
Замість птахів у небі синім?
Де спокій можна віднайти?
Довкруж біль й сльози без упину...

Чому збираєш урожай
Людських смертей? Скажи, навіщо
Перетворила в пекло рай,
Де на руїнах вітер свище?

Іди вже, звідкіля прийшла,
Бери всі біди із собою,
Увесь потік із горя й зла,
І залізяччя з поля бою.

Хто із мечем до нас прийшов,
Хай від меча навіки згине!
Добро перемагає зло!
Було так завжди й буде нині!

Війна-потворо, йди від нас,
Не зиркай хижими очима!
Хоробре військо повсякчас
Стоїть на захисті країни!

І нас вже не перемогти,
Не залякати нас ніколи!
Тож згинь потворо люта, ти,
Вернись до тих, хто сіє горе.

Нехай пожнуть свої плоди,
Нехай за все прийде розплата!
У своїй люті не щади
Ординця, зрадника і ката.
І не вертайся знов сюди...

 

 

97 день вторгнення: 31 травня 2022 р.

 

 

"Чорні риби". Художниця — Ірина Потапенко.

 

 

ЧОРНІ РИБИ

Синє небо немовби море,
Зчервоніли його простори.
В дивнім морі і риби дивні,
Дуже чорні та агресивні...

В небі-морі пливуть-літають,
Здобич завжди собі шукають,
Металеві у них скелети.
Чорну смерть всім  несуть ракети.

Ти тримайся, малюк, міцніше,
Утечемо від них скоріше,
Порятує тебе, дитинко,
Іграшкова твоя тваринка.

Обійму тебе і зігрію,
І повідать казки зумію,
Заспокою, коли заплачеш.
Ми ж бо друзі, тож як інакше?

Не піймають нас риби злії!
Мама діток знайти зуміє.
А татусь захистить родину,
Він воює за Україну!

Стане синім знов дивне море,
Небо — мирним і неозорим.
І зростатимуть в щасті діти.
Будем гратися і радіти!

 

 

101 день вторгнення: 4 червня 2022 р.

 

 

 

 

БОЖЕ, ЗА ЩО, ЧИ, МОЖЛИВО, ДЛЯ ЧОГО...

Боже, за що, чи, можливо, для чого
Дав нам цей біль і постійні тривоги,
Смерть, руйнування, і сльози пекучі,
Зболене серце і зранені душі?

Боже наш, зжалься, врятуй Україну!
Гинуть найкращі за неї, єдину...
Наші герої — дівчата і хлопці,
Всі найрідніші, хоч незнайомці...

Боже! В молитві схилилася мати.
Не воскресити дитя, не підняти...
Янголи в небо злетіли з журбою...
Всіх пам'ятаймо! Слава героям!

 

 

102 день вторгнення: 5 червня 2022 р.

 

 

Ілюстрація Ірини Потапенко.

 

 

ЖИЛИ В КРАЇНІ МИРНІЙ...

Жили в країні мирній
в гарнесеньких будинках
Хороші дружні люди,
І песики, й коти.

В садах буяли квіти,
Птахи пісень співали,
Літали вправні бджілки,
Водились їжаки.

Та злий сусід уранці
Схотів все зруйнувати,
Загарбати, забрати,
І знищити усіх...

Країна вся на захист
Відразу дружно стала —
Птахи, тваринки, люди,
Усі, хто тільки міг.

"Біологічна зброя" — 
І войовничі гуси,
Кусючі бджовеліни,
І бойові коти,

І їжаки колючі
Для танків на дорогах,
Хоробрий пес Патрончик,
Щоб міни віднайти.

Ми переможем, звісно,
Не може буть інакше!
І ворога здолаєм!
Знов запанує мир.

І люди, і тваринки
Всі залікують рани.
І сонечко засяє!
Так буде! Ти в це вір!

 

 

107 день вторгнення: 10 червня 2022 р.

 

 

 

 

ПЛЕТЕМО Й ЧЕКАЄМО...

Смужечка до смужечки,
Бантики до бантиків,
Сіточка до сіточки
Ангелів крильми
Замаскують воїнів.

Хай оберігають їх, 
Щоб живі вернулися
З лютої війни.
Слово з словом в'яжеться,
В них — молитви мамині,
Добрі мрії й помисли, 
Вдячність і любов.
 
З МИРОМ й ПЕРЕМОГОЮ
Рідні, вас чекаємо!
Тож плетемо захист вам
Ми невтомно знов!

 

 

118 день вторгнення: 21 червня 2022 р.

 

 

 

 

КОЛЕСО ДНІВ І НОЧЕЙ

Колесо днів і ночей,
Зрад, втрат, сирен і смертей
Крутиться, хід набира...
Знову в скорботі вдова,

Знову руїни і страх,
Гинуть найкращі в боях...
Тіні від чорних птахів
Над круговертю віків...

Дійсність страшніша за сон.
Зрадник, мов хамелеон,
Колір міняти мастак,
Душу ж не змінить ніяк.

Колесо днів і ночей
Знищує мрії людей,
Плани, надії, життя,
І вже нема вороття...

Світ став до болю крихким.
Все ж ідемо до мети!
Янголи білі крильми
Нас захистять від війни...

 

 

123 день вторгнення: 26 червня 2022 р.

 

 

 

 

ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, НЕБО...

Люблю тебе, небо, і чисте, й блакитне,
Похмуре і сіре, і геть не привітне...
Коли твої хмари пливуть кораблями,
Як райдуги з"єднують долі містками...

Люблю, як зчорніле, під грому акорди
Кидаєш ясні блискавиці в безодню.
Люблю, як дощами смієшся й ридаєш,
Як в місячні ночі зірки розсипаєш...

Люблю тебе, небо! А як не любити?
Там в світ дивовижний ворота відкриті...
Вдивляюся пильно, мов хочу впізнати....
Бо дуже хороших людей там багато.....

 

 

126 день вторгнення: 29 червня 2022 р.

 

 

 

 

ДИТЯЧИЙ СПОГАД, СТРАХИ ДИТЯЧІ...

Дитячий спогад, страхи дитячі —
Підвал, сирена, і мама плаче...
Десь чути вибух, а я — маленька,
Ще не набулась з тобою, ненько!

Війна лютує, збираймо речі,
Перечекаєм там, де безпечно.
Я ще маленька, живу так мало,
Не лиш за себе боюся, мамо...

Так хочу миру і перемоги!
Щоб повернутись всі мали змогу.
Вже зачекались рідненька хата
І найміцніші обійми тата...

Дитячий спогад, страхи дитячі...
Дорослі діти, а як інакше?
Калину в лузі співають щиро.
Героям — слава! Вкраїні — миру!

 

 

128 день вторгнення: 1 липня 2022 р.

 

 

 

 

ДЕ ВЗЯТИ СЛОВА???...

Де взяти ті слова, 
щоб передати біль?...
Збирає смерть жнива... 
Вже сліз нема, лиш сіль...

Лиш гіркота утрат, 
липкий  холодний піт...
В нам речуть, що брат,
 й хороших скільки їх...

Вселяють нам думки, 
щоб знищити наш дух.
Хіба не бачим ми, 
хто ворог, а хто друг?

Щоденний втрат потік, 
яким нема кінця...
Лютневий чорний сніг 
у зранених серцях...

 

 

132 день вторгнення: 5 липня 2022 р.

 

 

Ілюстрація Ірини Потапенко.

 

ЛІХТАРИКИ НА РІЧЦІ

Пам'яті дітей, яких забрала війна...

Звідкіля течеш, люба річко?
Боже, чом так багато свічок?
Чом пливуть малі черевички
По твоїй холодній водичці?

Де малята, що їх носили?
Чи забули про них, чи згубили?
Де ті дітки, що тупотіли,
Зав'язать шнурочки не вспіли?

Їм свічки  показали дорогу
Не в садок, не в парк...а до Бога...
Бо тепер це — ангели-діти,
Їм взуття не треба в повітрі.

Для польоту виросли крила...
А вони ж так жити хотіли!
Веселитись, навчатись, любити,
Мандрувати по білому світу.

Так, хотіли... Але не судилось...
Їх нема... Черевички лишились...
Вже без них за водою мандрують...
Лиш свічки тихо плачуть й сумують...

 

 

141 день вторгнення: 14 липня 2022 р.

Вінниця...

 

 

Painting by Tetiana Kopytova.

 

 

СКІЛЬКИ ГОРЯ...

Лавандова сукня, лавандове поле...
Зчорніла раптово лаванда від горя.
Лиш мить — й обірвалось життя у дитини
І сонячний янгол до сонця полинув...

А поруч із нею — дорослі та діти,
Що теж відсьогодні літають по світу.
Їх в небі безкрайньому вже так багато...
Війною обпалені їхні крилята...

Зруйновано все — і будинки, і долі.
А серце кричить: "Зупиніться! Доволі!"
Та знову лютують ворожі ракети,
Затягують відчай і страх нас в тенети...

Лавандове поле крізь біль все ж квітує...
Нові щодня рани, їх не залікуєш.
Молімось, за все щоб настала розплата,
І ворога ми щоб зуміли здолати!

 

 

142 день вторгнення: 15 липня 2022 р.

 

 

Ілюстрація Ірини Потапенко.​

 

НЕНАРОДЖЕНІ

Ми так хотіли народитись, 
Побачить світ у всій красі,
Любити, гратися і вчитись,
Босоніж бігти по росі,

В обіймах мами засинати,
Читать з бабусею казки,
Пишатися чудовим татом,
Сміятись, мріяти, рости.

Та нездійсненні наші мрії —
Став світлим янголом татусь,
В матусі ворог вкрав надію...
Нас в небі більшає чомусь...

Ми поглядаємо з хмарини,
Зітхаєм подихом вітрів...
Бо ненародженій дитині
Так мати хочеться батьків...

 

 

145 день вторгнення: 18 липня 2022 р.

 

 

Художниця — Катя Жовта.​

 

БУТТЯ, НЕМОВ РУЛЕТКА...

Буття, немов рулетка,
То тут, то там приліт...
Летять, летять ракети,
Несуть нам безліч бід.

За щастя —  без тривоги
Прожити хоч би день.
За мир і перемогу
Молитися лишень.

І обіймати рідних,
Набутись разом всім.
Чекати днів погідних,
Любить країну й дім.

І дякувать солдатам
За тихі ночі й дні.
І завжди пам'ятати
Загиблих в цій війні.

І жити! Просто жити,
Здолавши біль і страх.
Вкраїнський дух не вбити,
Він житиме в віках.

 

 

146 день вторгнення: 19 липня 2022 р.

 

 

 

 

ЗАХИСТУ ПРОСИМО...

Віття беріз шелестить,
Слухаю тишу ранкову...
Маму в думках на розмову
Я запрошу у цю мить...

— Мамо, у нас тут війна...
Захисту просимо в Бога.
Вмиті сльозами тривоги,
Люті і літо, й весна...

— Мамо, щебечуть птахи,
Двір весь в улюблених квітах...
Сили нема їм радіти —
Гинуть і діти, й батьки...

— Доля тернисті шляхи
Теж тобі слала під ноги.
Ти непрості ці дороги
Гідно зуміла пройти.

— Мамо, вгорі, в небесах
Ангелом стань для родини,
Оберігай же ти нині
Нас від ворожих атак.

— Мамо, про тебе думки,
Спогади мирні, чудові,
Сплетені з щастя й любові,
Я бережу крізь роки...

— Мамо...
Врятуй від біди...

(19.07.2022 р.)
23 роки...

 

 

148 день вторгнення: 21 липня 2022 р.

 

 

ЦЬОГО РОКУ У ПОЛІ ЗРОСТУТЬ ЗОЛОТІ КОЛОСКИ

Цього року у полі зростуть золоті колоски.
Тільки так! Бо інакше не буде, ми знаєм!
Про це мріють натхненно вкраїнські малі дітлахи,
А дорослі вже зорану землю зерном засівають.

Цього року у полі зростуть золоті колоски
Під ясним, неозорим, і мирним, і сонячним небом.
І зростатимуть діти, й минатимуть дні і роки
В мирі, радості й щасті. У це щиро вірити треба!

Врожаями порадує зболена рідна земля,
І розквітнуть міста та війною обпалені села.
І над золотом поля побачимо знов журавля, 
Що нап'ється води із криниці безкрайнього неба...

 

 

149 день вторгнення: 22 липня 2022 р.

 

 

Художниця — Катерина Лісова.

 

 

СЕРЕД РУЇН...

Серед руїн, заграв пожеж і диму
Маленький Янгол тихо грав на флейті.
Від сліз і болю вогкими очима
Дивився у страшне обличчя смерті.

А на землі між попелу й осколків
Маленька скринька. Треба допомога
Захисникам усім нашим невтомним!
На них надія вся... І ще на Бога!

Як найдорожче — прапор України
І вишиванка, де червоне й чорне
У візерунку маминім сплелися,
Бо незнищенні ми і непоборні!

Мелодія злітала вслід за вітром,
В ній все, що довелося пережити
Дорослим і малесеньким ще дітям,
Хто ангелом уже летить по світу...

Мій Янголе! Тобі б ще жити й жити
У мирі й щасті, радості й любові!
Та плаче флейта... Знову гинуть діти...
Їх пісня обірвалась на півслові...

 

Ілюстрація Катерини Васечко.

 

 

ЯКИЙ ЖЕ БІЛЬ ВСЕ СКОВУЄ І ЖАХ...

Який же біль все сковує і жах...
Яка безвихідь в душах і серцях...
Яка ненависть навкруги вита...
Згоряють люди і горять жита...

Не ймемо віри, що можливо це.
Потік новин затискує в кільце.
А душі линуть у небесну даль,
Лишивши нам безвимірну печаль...

Світла пам'ять загиблим...