Тарас Береза, Леся Коцюк, Олег Кулинський
Практичний англо-український словник фразеологічних синонімів
A Living English-Ukrainian Dictionary of Phrasal Synonyms
Видання присвячується XX річниці незалежності України
"Практичний англо-український словник фразеологічних синонімів" показує фразеологічне багатство англійської та української мов, є практичним виданням. Тому він може задовольнити широкі потреби цільової аудиторії. Словник допоможе носіям англійської і української мов, глибше зрозуміти та засвоїти паралельні фразеологічні структури, яких немає в інших словниках. Містить близько 19000 фразеологічних одиниць. Головними гаслами, є крилаті вислови відомі імена літературних героїв, назви популярних книжок та кінострічок, а також вислови, що вживаються у мовленні.
Cловник фразеологічних синонімів розрахований для професіоналів та широкого кола читачів, не байдужих до мови. Він орієнтований на мовознавців, філологів, перекладачів, лексикографів, журналістів, письменників, учнів старших класів, студентів гуманітарних спеціальностей, вчителів та викладачів гуманітарних факультетів.
Видання рекомендоване Вченою радою Національного університету Острозька академія.
ПЕРЕДМОВА
Кожна мова є живим організмом, що потребує постійного розвитку, удосконалення та збагачення. Мовні обшири — безкраї, мовне багатство — незліченне. Позаяк, власне багатство мови залежить від волі її носіїв особисто, і щоденного догляду за квітучим мовним садом.
Номінально у світі є близько 5000 мов, та в умовах бурхливої глобалізації переважна більшість населення планети (94%) активно використовує лише 6% мов. Тому, у зв’язку із природним зменшенням кількості своїх носіїв, більшість з існуючих мов є приреченими на вимирання. Статистика свідчить, що вже сьогодні п’ятистам мовам світу загрожує зникнення. Щороку спостерігаємо виродження близько 25 мов, отож упродовж наступного століття їх кількість може зменшитися удвічі.
Чи існують реальні загрози для української мови, якою у світі спілкуються близько 50 мільйонів людей? Зважаючи на таку кількість носіїв, здавалося б ні, начебто заспокоює і теза про те, що мова існуватиме доти, допоки житиме її останній носій. Та головне питання у тому, як ми спілкуємось рідною мовою.
В умовах бурхливого розвитку інформаційного суспільства практично всі сфери життєдіяльності сучасної людини стають об’єктом інноваційних змін. Сучасні глобалізаційні впливи створюють нові середовища для взаємин між людьми, які є носіями національних мов. За критерієм популярності, українська мова є однією з найуживаніших мов світу, однак, гнітючий вплив на її формування протягом радянської доби, має негативні наслідки і донині. Попри свій офіційний статус державної, українська мова за роки незалежності так і не отримала належного розвитку та підтримки з боку держави. Пропаганда політики двомовності та згубні впливи медіа-ресурсів на розвиток української мови мають загрозливі наслідки на кількісні та якісні показники її вживання сучасними носіями.
Сьогодні годі шукати місця на рідній землі, де б українська мова була очищена від суржику. З одного боку, 70-річне радянське поневолення “збагатило” нашу мову русизмами, в результаті чого переживаємо чергову хвилю русифікації української мови. За роки незалежності власне суржик став нормою повсякденного спілкування українців. З іншого боку, повсюди глобалізація засмічує ідентичність нашої мови “модними” термінами та висловами, які ми ніяк не хочемо замінювати адекватними україномовними відповідниками.
Отож, одна з найбільш милозвучних та найбагатших мов світу поступово перетворюється у побутовий сурогат, яким однаково послуговується Схід і Захід України. До плачевного стану української мови призвела начебто ліберальна політика двомовності, що одержала широке суспільне сприйняття після Помаранчевої революції. Себто, попри те, якою мовою спілкуються між собою мешканці різних регіонів країни (українською чи російською), головне, аби Схід і Захід могли легко порозумітися між собою, а відтак стати ближчими один до одного. Лише упродовж короткого періоду після завершення помаранчевих подій українська мова набула нового сплеску популярності. Серед українців — багато хто перестав її цуратися і сміливо використовував у повсякденній діяльності. Тоді популяризації українського слова неабияк сприяли виконавці українських пісень, які по інерції залишились у пам’яті людей як символи Майдану.
На жаль, мовна романтика виявилась скороминучою. Проте, двомовна політика влади не лише залишилась, а й посилилась у напрямку якнайширшого просування усього російськомовного. Суржик повсякденно домінує у Верховній Раді, Уряді, судах, високих кабінетах, бізнесі. Разючих прикладів калічення української мови можновладцями більш ніж достатньо. Більш того, ці ж “власть імущі” заявляють про бідність української мови, недостатність україномовних термінів, які б задовольняли її вживання в окремих галузях, зокрема технічних.
Приватизовані медіа-ресурси зранку до вечора щиро роздають дешевий російський непотріб, а власне медіа справляють найбільший вплив на масову свідомість. Тож не дивно, що навіть у львівських кав'ярнях, перукарнях, маршрутках щоденно лунає російська попса. Щойно російськомовні українці приїжджають на відпочинок у Карпати, місцеві ґазди одразу ж переходять на російську. Нехай зі своєрідним акцентом, все ж заправник на бензиновій станції обов’язково обслужить російськомовного клієнта російською мовою. І не треба далеко їхати, нарікати на східняків. Ми самі, і саме тут, у серці українства, Галичині, поливаємо мовний бур’ян, щоденно розрощуючи: кармани, канфєти, ігрушкі, спічкі, каври, утюгі, зажигалкі, сігарєти, капєйкі, бантікі, касічькі, садікі.
Ми часто сміємося з викривленої мови посадовців, — їх вже нікому не змінити. Але ж якою мовою говорить сучасна молодь? 80% жартів учасників Галицької Ліги КВН — двомовний сурогат. Спочатку я подумав, що кмітливі та веселі у своєрідний спосіб намагаються висміяти суржик. В кінці того примітивного шоу я зрозумів, що вони ним спілкуються. Ним послуговувались і судді, виставляючи високі оцінки за так звані дотепи.
То що ж чуємо на вулицях, ринках, у крамницях, а зрештою й у себе вдома? Приклад з власних побутових спостережень: "Лєнка вчора жаріла бліни і, представляєш, їй утюг звалився на сковородку." А звідки це береться? Озирнімося, навколо нас — Антошкі, Малюткі, Малишкі, Растішікі, Наші Раші, Фаті Юкрайни.
Бавлячись у двомовну демократію, на двадцятому році незалежності ми власноруч творимо мовний сурогат, навіть не задумуючись про його довгострокові наслідки. Соромно навіть за ті рядки, у яких доводиться писати, що "українська мова набула нового сплеску популярності серед українців”
На жаль, замість передмови до “Практичного англо-українського словника фразеологічних синонімів, змушений констатувати убогість повсякденного вжитку нашої мови. Плекаю надію, що фразеологічне багатство української мови змусить користувачів цього словника задуматись над тим, що власне мова відображає приналежність кожної людини до свого народу, визначає рівень її особистої культури. І щоб не потонути у бурхливих хвилях глобалізації, а почасти у повсюдному поклонінні перед чужим, ми повинні розуміти, що власне мова і є ознакою нашої самобутності у глобалізованому світі.
Тарас Береза
Дивіться для прикладу кілька сторінок цього видання:
Замовити це видання з підписом Тараса Берези можна безпосередньо на авторському інтернет-порталі:
Дякую!