|
Сергій Губерначук Зупиніться ось тут... Зупиніться ось тут… Не поступиться ніч |
|
|
Час розсекретив... Час розсекретив останки – З дна водосховища танки – Збірні війська кісткові – Щоб по-пластунськи по крові – Скільки ще мін не зірвалось – Стільки же часу лишалось – Спільні війська кісткові – проти Германій, Московій –
|
|
|
Епітафія Вихор сплів надгробний вірш Як поет – всі пера стер Він розносив їх колись Ніби з пекла виринав – Та коли поганий мир Й обійшовши кола злі Так з труни та й на труну, Тих, хто поруч завжди йде
|
|
|
Бачте, сьогодні – війна Бачте, сьогодні – війна.
|
|
|
Голод На вітрилах бабиного літа
|
|
|
Просо Простір просотано просом простим, Коло по колу котила літа Захистком визріло золото нив
|
|
|
32 сліди І пройдячи́ ці 32 сліди, Ми поцілуймося під 32 сліди, Хай нас так звуть, хай зекономлять гроб,
|
|
За матеріалами: http://lukl.kiev.ua/
Більше поезій Сергія Губерначука на нашому сайті:
Розумно, сильно.
Дуже торкає.
Гарна поетична добірка.
Дякую!
Як відчував:" Германій , Московій!" Щемний пророчний вірш залишив нам поет, щоб НІКОЛИ ЗНОВУ! Ой, багато б він написав про теперішні події , це відчувається по змісту вже написаного їм.