Ольга Зубер. "Щедрий ведмідь і вдячна мишка" (казка для дітей)

Ольга Зубер

ЩЕДРИЙ ВЕДМІДЬ І ВДЯЧНА МИШКА

Завантажити текст казки Ольги Зубер "Щедрий ведмідь і вдячна мишка" (txt.zip)

Зима в лісі була холодна та люта. Щедро сипала вона снігами й мела хуртовинами. 
Замела й мишачу нірку під сосною. Сидить Мишка, боїться й носа висунути. Ось, зголодніла вона, залізла в свою комірчину й знайшла там зернятко. Одне-однісіньке.
Сидить Мишка й плаче. Тримає в лапках те зернятко й не знає, що з ним робити. Чи то з’їсти, чи то назад покласти.
Думала вона, думала, а тоді й каже:
− З’їм, а тоді піду до Ведмедя, попрошу в нього ще зерняток.
Так вона й зробила. Підкріпилася перед дорогою, одягла теплу хустинку, чобітки, кожушок, взяла сани, та й подалася.
Йде вона по лісу, вітер її здуває, хуртовина стежку снігом засипає, мороз щічки щипає. Важко Мишці проти них іти одній-однісінькій. 
Послизнулася вона на слизькій гірці, упала, лапку забила. Болить, аж плакати хочеться. 
Та не плаче Мишка, бо знає, що Мороз її слізки вмить на крижинки перетворить. Іде, терпить, тягне санчата за собою. А дорога не близька. Ведмідь аж на тім краю лісу живе.
Геть знесиліла Мишка, поки дійшла до його хатини.
Постукала в шибку лапкою, стоїть, труситься.
− А хто це тут стукає? – питає Ведмідь, вийшовши з хатини.
− Це я, пане Ведмедю, - Мишка з нірки, що під сосною за лісовим струмочком.
− А, знаю-знаю! І що тобі треба?
− От я хочу попросити в тебе, пане Ведмедю, зерняток. Знаю, що в тебе запаси великі.
− Ой, Мишо! Та мені мої запаси самому треба! Бачиш, зима яка люта! Невідомо, коли й скінчиться!
− Ой, пане Ведмедю! Ой, благаю тебе! Я така голодна! З’їла сьогодні останнє зернятко! – заплакала Мишка, затуливши лапками оченята.
− Ну, годі, годі!Не плач! Стій тут, нікуди не йди! А то ще снігом замете…шукай тоді тебе таку дрібну… -- сказав Ведмідь й пішов у хатину.
Миша вхопилася за гілочку й трималася, щоб не здув вітер.
Ведмідь згодом повернувся.
− Ось, тобі, Мишо, гостинці. Тут і зернята й борошно, і горішки й скляночка меду. І ще шматочок вишневого пирога. А також, трохи картоплі, моркви й капустинка, - прибалакував Ведмідь, кладучи це все на сани.
− Ой, дякую тобі, пане Ведмедю! - сказала Мишка, кланяючись аж до землі, - Ти найкращий Ведмідь у світі!
− Та годі вже! Іди, а то ще замете тебе снігом! Бачиш, яка хурделиця розходилася! 
Та сани були такі важкі, що Миша не змогла їх зрушити з місця.
− Ой, щось, Мишо, ти й справді охляла! – сказав Ведмідь.
Він повернувся у хату, одягнув чоботи й кожуха, посадив Мишу на сани й сам довіз її до нірки, що знаходилася за лісовим струмочком, під високою сосною.

Казка люб'язно надіслана авторкою спеціально для "Малої Сторінки".

Читайте також на "Малій Сторінці":

Цікаві дитячі казочки від Ольги Зубер

Зимові казки для дітей

Казочки про зиму, Новий рік та Різдво, представленні на "Малій Сторінці", написали для діточок відомі українські та зарубіжні автори: Ганс Крістіан Андерсен, брати Грімм, Василь Сухомлинський, Катерина Перелісна, Леся Храплива-Щур, Ірина Мацко, Наталя Забіла, Оксана Іваненко, Ірина Жиленко, Микола Білкун, Яків Гончарук, Марія Пономаренко, Василь Струтинський, Валентина Вздульська, Юля Смаль, Василь Мельник, Юлія Хандожинська, Тетяна Винник, Ольга Зубер.

 

 

Більше казок на нашому сайті:

Українські казки для дітей

Чимало українських письменників творили казки. Серед них Іван Франко, Леонід Глібов, Марко Вовчок, Леся Українка, Олена Пчілка, Юрій Федькович, Григорій Квітка-Основ’яненко, Левко Боровиковський, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Юрій Федькович, Іван Наумович, Василь Сухомлинський та багато-багато інших.  Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу.

 

Казки різних країн світу для дітей

Казки Еріха Распе, Ганса Крістіан Андерсена, братів Якоба і Вільгельма Грімм, а також — англійська, австралійська та угорська народні казки.