Олег Буцень. "Так чи не так" - ілюстрована збірка коротких та повчальних оповідань для дітей (читати та завантажити)


Олег Буцень

ТАК ЧИ НЕ ТАК

(збірка оповідань для дітей)

 

Олег Буцень. Так чи не так. Ілюстрована збірка оповідань для дітей. Художник Галина Савченко

 

Завантажити ілюстровану збірку оповідань Олега Буценя "Так чи не так" (djvu.zip)

Завантажити текст оповідань зі збірки Олега Буценя "Так чи не так" (txt.zip)

 

* * *

 

Олег Буцень. Так чи не так. Ілюстрована збірка оповідань для дітей. Художник Галина Савченко. Оповідання На вулиці
 

Олег Буцень

МАЛЕНЬКІ ПОМІЧНИЦІ

Оля і Ліда гуляли у дворі. Побачила Оля, як Петрик допомагає своїй мамі розвішувати білизну на мотузці, і сказала подрузі:
—    І я сьогодні мамі допомагала.
—    І я теж,— відповіла Ліда.— Що ж ти робила?
—    Тарілки витирала, і ложки, і виделки.
—    А я черевики почистила.
—    Мамині? — спитала Оля.
—    Ні, свої.
—    Хіба це допомога мамі? — засміялась Оля.— Ти ж їх собі почистила.
—    Ну то й що. Зате в мами сьогодні буде менше роботи,— сказала Ліда.
Так чи не так?

 

Олег Буцень. Так чи не так. Ілюстрована збірка оповідань для дітей. Художник Галина Савченко. Оповідання Маленькі помічниці

 

 * * *

 

НА ВУЛИЦІ

Іде дівчинка в школу. Бантики чистенькі, платтячко випрасуване, черевики блищать. Поряд з нею — мама, несе її портфель. А позаду двоє хлопців ідуть, розмовляють.
Один каже:
—    Дивись, яка охайна дівчинка. Аж глянути любо. Чистьоха.
А другий йому відповідає:
—    І зовсім вона не чистьоха.
—    Це чому? — здивувався перший.— Вона ж он яка чистенька.
—     А тому, що все за неї мама робить. Навіть портфель її до школи носить, я щодня бачу. Ліниві охайними не бувають.
Так чи не так?

 

* * *

 

Олег Буцень. Так чи не так. Ілюстрована збірка оповідань для дітей. Художник Галина Савченко. Оповідання Ґуля
 
 

Ґ​УЛЯ

От і зима прийшла. Випав сніг. Міцно скували землю морози.
Розчистили хлопчаки у дворі майданчик від снігу, залили водою — замерзла вона. Добра ковзанка вийшла!
Саме Юркові ковзани батько приніс — гарні такі, блискучі. Пригвинтив Юрко швиденько їх до черевиків, спустився по сходах, тримаючись за поруччя, і по снігу — до ковзанки.
А у дворі вже дітей повно-повнісінько. Хто на ковзанах катається, хто просто так стоїть, хто в сніжки грається.
Радий Юрко, що в нього нові ковзани. Та тільки ступив на лід — зразу і впав: ноги роз’їхались.
Сміються з нього дівчатка:
—    Дивіться, Юрко на руках катається!
Прикро стало Юркові, що не вміє він кататись. Підвівся неквапливо, обтрусив сніг і знову поїхав — і знову впав. Та так-невдало, що добру гулю на лобі набив. І таку болючу!
А дівчатка бачать, що він от-от заплаче, і ще дужче регочуться.
Під’їхав до Юрка третьокласник Миколка.
—    Ого, яку набив! — см'ється.— Це перша?
Насупився Юрко, мовчить. Кому ж приємно, коли з тебе
глузують? Навіть додому вирішив іти. А Миколка каже:
—    То нічого, у мене теж є. Дивись.
І він зсунув шапку на потилицю. На його лобі красувалася здоровенна ґуля. Куди Юрковій ґулі до неї!
—    А тобі не болить? — тихо спитав Юрко.
—    От іще — весело пхикнув Миколка, поправляючи шапку.
Юрко поторкав свою ґулю, і йому здалося, що вона не така вже й велика, навіть боліти стала менше.
Він нахилився, зав’язав міцніше шнурок на черевику і знову ступив на лід...
Чомусь і дівчатка принишкли, перестали сміятися з нього. І хоч у цей день Юрко ще не один раз падав, вони навіть похвалили його.
Так чи не так?

 


* * *

 

Олег Буцень. Так чи не так. Ілюстрована збірка оповідань для дітей. Художник Галина Савченко. Оповідання У новій школі


У НОВІЙ ШКОЛІ

Переїхала Нюра на нову квартиру в інший район міста. Шкода їй було розлучатися із старою школою, особливо з подружкою Валею.
У новій школі Нюра нікого не знала. Тому на уроках ні з ким не розмовляла, все придивлялась до учнів, до вчительки, до класу.
Якось на великій перерві підійшла до неї однокласниця Галя і питає:
—    Ти ще ні з ким не дружиш?
—    Ні,— відповіла Нюра.
—    І я ні з ким не дружу,— зітхнула Галя.— Погані у нас в класі дівчиська: Ленка — задавака, Вірка — хитруля, Надька — брехуха, Ірка — задирака...
Майже всіх дівчат класу перебрала Галя — всі погані виявились. Лише про себе нічого не сказала.
—    Просто не знаю, з ким ти зможеш у нас подружити.
—    Не турбуйся,— відповіла їй Нюра.— 3 ким я дружитиму, я ще не знаю. Зате знаю, з ким мені не треба дружити.
Так чи не так?


 * * *

 

Олег Буцень. Так чи не так. Ілюстрована збірка оповідань для дітей. Художник Галина Савченко. Оповідання Горобчик
 
 
ГОРОБЧИК

Маринка вбігла в кімнату весела, задихана і прямо з порога закричала:
—    Дивіться! Горобчик!
Люда, що сиділа за столом і малювала, відштовхнула стілець і мерщій побігла до сестри.
—    Де?
—    Ось,— показала Маринка сіреньку пташку, розтуляючи долоні.
—    Напевне, з дерева впала й забилась,— сказала мама.
—    А вона видужає?
—    Не знаю, треба допомогти їй.
—    Видужає! Видужає! — закричали дівчатка.— Ми будемо добре доглядати її.
Того ж дня мама дістала в сусідів стару клітку і посадила в неї горобчика. Маринка і Люда поставили йому блюдечко з водою, накришили хліба, насипали круп.
Перший день горобчик сидів у куточку зажурений. Він підібгав під себе лапки і нічого не їв. Але наступного дня вже почав потроху їсти. А ще через кілька днів весело стрибав по жердинках.
Надворі була весна. Дерева стояли зелені, тепло світило сонце.
Якось підійшла Люда до клітки, що висіла на вікні, дивиться: знову зажурився горобчик, забився в куток. Пролетить повз клітку пташка — він весь стрепенеться, зиркне очком і знову замре. Напевне, схотілось і йому політати в синьому небі. Жаль стало Люді горобчика. Відчинила вона дверцята клітки і... випустила його на волю.
Саме тут прибігла до кімнати Маринка. Побачила порожню клітку, питає:
—    А де горобчик?
—    Випустила,— відповіла Люда.
—    Ех ти,— накинулась на неї Маринка,— а ще хвалилась, що пташок любиш. Не хочеш ти їх доглядати — от і випустила!
—    А от і ні! — засперечалась з нею Люда.— Я більше за тебе їх люблю.
Так чи не так?


* * * 

 

Олег Буцень. Так чи не так. Ілюстрована збірка оповідань для дітей. Художник Галина Савченко. Оповідання Айстри
 
 
АЙСТРИ

Побачив Сергійко у дворі сестру Юлю і одразу до неї.
—     Дивись, які насінинки,— і розтулив кулак.— 3 них айстри будуть. Дядько Семен дав.
—    Дай мені,— попросила Юля.
—    Не дам, я сам посаджу!
Дуже схотілось Юлі виростити свої квіти. Вона вже давно про це мріяла.
—    Хочеш,— запропонувала вона братові,— бери за них мої кольорові олівці.
Повагався трохи Сергійко і згодився: виміняв олівці на чотири насінинки, а решту собі залишив.
Посадила Юля насінинки в горщик. Щодня поливала. А як з’явилися стебельця — горщик на балкон поставила, щоб і сонце пестило квіти, і дощик напував. Чудові в неї виросли айстри! А Сергійкові насінинки так і лишились лежати в коробочці.
Прийшли якось до мами гості та й кажуть:
—    Гарні які у вас квіти!, Де ви їх дістали?
Почервоніла Юля від похвали і зніяковіло усміхається.
А тут Сергійко де не візьмись:
—    Це мої айстри.
—    Як це твої?— здивувалась Юля.
—    А я ж тобі насінинки дав! Пам’ятаєш?
—    Так то ж насінинки, а не квіти.
—    Ну то й що?! Значить, і квіти мої.
Так чи не так?


* * * 

 

Олег Буцень. Так чи не так. Ілюстрована збірка оповідань для дітей. Художник Галина Савченко. Оповідання Новий м'яч

 
НОВИЙ М’ЯЧ

Вийшла Клава у двір з новеньким м’ячем. Одразу до неї дівчатка підбігли.
—    Давай пограємось,— кажуть.
А Клава притисла до себе м’яча, насупилась, відповідає:
—    Яз ним ще сама не гралась. Я тільки спробую.
І почала долонею бити м’яч об землю. Легко підстрибує м’яч. То червоний бік покаже, то синій, а то закрутиться так, що аж в очах мигтить. А дівчаткам ще дужче хочеться в м’яча погратись.
—    Ну давай же,— нетерпляче просять вони.
—    Я ще лівою рукою трошки пограюсь,— відповідає їм Клава.
А сама і лівою, і правою грається — нікому м’яча не дає.
Постояли, постояли дівчатка та й почали помалу розходитись.
Раптом м’яч вислизнув з Клавиних рук і пострибав під паркан у кущі. Кинулась Клава за ним — не догнала. Нахилилась до куща, а там кропива, кусюча така! Всю руку Клаві нажалила. Не може Клава м’яча дістати.
—    Дівчатка! — загукала вона.— Та куди ж ви? Давайте в м’яча гратись.
А дівчатка й кажуть:
—    Сама тепер грайся!
Так чи не так?

 

* * * 

 

Олег Буцень. Так чи не так. Ілюстрована збірка оповідань для дітей. Художник Галина Савченко. Оповідання Як Льоня чергував
 
 
ЯК ЛЬОНЯ ЧЕРГУВАВ

Прийшов Льоня в дитячий садок, а йому вихователька Марія Петрівна каже:
—    Сьогодні Клави не буде, ти за неї почергуй.
Зрадів Льоня. Він ще ні разу не чергував. Він тільки недавно почав ходити у дитячий садок.
Надів фартушок, походжає собі по кімнаті, задоволений такий. Скрізь чисто, прибрано, все на місці стоїть.
Бачить Льоня: зайшла до кімнати маленька білявенька Зіночка. Стала коло акваріума, роздивляється, як золоті хвостаті рибки у воді граються.
—     Відійди від акваріума,— каже їй Льоня.— Бо зачепиш ще — впаде, розіб’ється.
Знизала Зіна плечима, відійшла, нічого не сказала. Адже Льоня сьогодні черговий.
А Юрась узяв грузовик, посадив у нього плюшевого ведмедика і возить його по кімнаті.
—    Не вози,— каже йому Льоня,— ще паркет подряпаєш.
І забрав грузовик.
Тільки-но хотіли Валя й Женя взяти кубики, а Льоня не дає.
—    Не можна,— каже.— Порозкидаєте ще.
—    А от і можна,— засперечалася з ним Валя.— Ти просто не вмієш чергувати.
—    Я? — аж спалахнув Льоня.— Дивись, який у мене порядок. Чому ж не вмію?
Так чи не так?

За матеріалами: Олег Буцень. "Так чи не так". Оповідання для дітей. Художник Галина Савченко. Київ, "Веселка", 1983 рік, 16 с.

 

Більше творів Олега Буценя на нашому сайті:

Олег Буцень, добірка оповіданьДитячі радощі й пустощі, невдачі й перемоги — справжнє життя вирує в оповіданнях та казках Олега Буценя. Творам Буценя притаманні простота й прозорість, сердечність і щирий оптимізм, м’який гумор. І трохи смутку. Бо його твори — це він сам, такий лагідний і привітний, такий душевно сильний... Читайте оповідання для дітей відомого українського автора Олега Буценя: "Пустощі", "Ґуля", "На вулиці", "У новій школі", "Маленькі помічниці", "Горобчик", "Айстри", "Новий м'яч", "Як Льоня чергував" та інші.

Останні коментарі до сторінки
«Олег Буцень. "Так чи не так" - ілюстрована збірка коротких та повчальних оповідань для дітей (читати та завантажити)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми

Пропозиції інтернет магазинів на тему:

PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka
Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka
Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka
PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka