Наталя Забіла, віршована казка "Корінці та вершки"

Наталя Забіла, Корінці та вершки, віршована казка. Малюнки Дмитра Шавикіна.

Наталя Забіла

КОРІНЦІ ТА ВЕРШКИ

От колись ведмідь угледів,
як у полі оре дід,
і схотілося ведмедю
поживитися як слід.

До старого він підходить,
каже: „Нумо вдвох робить,
а усе, що в полі вродить,
будем нарівно ділить.

А коли немає згоди —
бережись, бо відплачу:
нароблю тобі я шкоди
й поле все потолочу!"

Як тут станеш відмовляти?
Дуже лютий той ведмідь:
може й плуга поламати,
може й воликів побить.

Та дідусь був хитрий зроду
і на вигадки мастак.
Він ведмедю каже: „Згода!
Ми ділитись будем так:

хай мені — саме коріння,
а тобі — самі вершки!"
Ну, а сам узяв насіння
та й посіяв буряки.

От і прорість зеленіє.
Лід і поле, й полива.
А ведмідь ніяк не вміє,
знай лежить, відпочива.

Проминуло красне літо,
підійшов роботі край.
Наступає час ділити
вже достиглий урожай.

Дід повнісіньке підпілля
буряків понакладав.
А всю гичку та бадилля
клишоногому віддав.

От лежить ведмідь сердитий
та у лігві лапу ссе.
— Почекай, на друге літо
поквитаюся за все.

Вже й весна ведмедя будить,
от він знову пристає:
— Хай твої вершечки будуть,
а коріння все моє!

Ну, а діду все єдино,
він погоджується вмить:
недаремно ж він — людина,
а ведмідь — таки ведмідь!

І посіяв дід пшеницю,
посміхаючись під вус.
Знов ведмідь одно ліниться,
а працює сам дідусь.

Пролетіло красне літо,
і жнивам приходить край,
Узялися знов ділити
дід з ведмедем урожай.

В діда зерна у коморах —
і на хліб, і на млинці.
А ведмідь, за договором,
забирає корінці!

Як розсердивсь клишоногий
та й поплентався у ліс.
Йде по лісі без дороги
й буркотить собі під ніс:

— От іще лиха година!
Я ж не знав заздалегідь,
що людина — це людина,
а ведмідь — таки ведмідь!

За матеріалами: Наталя Забіла. "Під дубом зеленим". Казки за народними сюжетами. Малюнки Дмитра Шавикіна. Київ, видавництво «Молодь», 1954 р., стор. 40 – 42.

Більше творів Наталі Забіли на нашому сайті:

Вірші Наталі Забіли для дітей

Притаманне їй уміння просто і невимушено розмовляти з дітьми, не сюсюкаючи, не присідаючи навпопічки, знання психології малят, уміння писати зрозуміло й цікаво, лірично й серйозно, подаючи одночасно потрібну інформацію та виховуючи найкращі людські якості, залишають її твори актуальними й досьогодні.

Наталя Забіла, казки для дітей

Наталя Забіла, як одна з найвідоміших дитячих письменниць, не могла поминути казку. Адже казку найбільше люблять і зовсім маленькі, і старшенькі, і навіть ті, що вже читають повісті та романи. Всі казки, які написала Наталя Забіла, нелегко навіть перелічити. Вони вводять читача в світ веселих пригод. У казках письменниці часом діють давно відомі персонажі (лисиця і журавель, зайчик, білочка, їжачок і т. д.), і сюжети їхні перекликаються з народними сюжетами. Проте, звучать ці твори зовсім по-новому. Для них характерні «щасливі» закінчення. І не тому, що Наталя Львівна ладна поминати гострі, суворі і навіть жорстокі моменти в житті. Ні, вона їх не поминає, але художньою логікою доводить, що злу, жорстокості, усякій біді повинен прийти кінець. Життєствєрдність, допомога дужчого слабшому, любов до справедливості, до світла і тепла — ось мистецький світогляд Наталі Забіли, який лежить в основі не тільки її казок, а й усієї творчості. (Валентин Бичко)

Збірка оповідань Наталі Забіли "Ясоччина книжка"

Оповідання для дітей від Наталії Забіли: "Ясоччина книжка", "Ластівки", "І в Ясочки є грядка", "Ясочка на святі", "Ясочка на річці", "Олівець-малювець", "По горіхи", "Ведмедикова хатка".