Більше...

"Літній вечір" - оповідання Миколи Вінграновського


Микола Вінграновський

ЛІТНІЙ ВЕЧІР

Оповідання

 

Літній вечір, оповідання Миколи Вінграновського. Художник Юрій Мельниченко

 

Дід бере гирлигу в кутку і виходить з хати.
Я за ним.
—    Діду, а скільки ж ви дасте мені кавунів — скільки донесу, ге?
—    Скільки донесеш.
—    А коли одного я ще у вас з’їм?
—    З’їси.
—    А дині у вас є?
—    Є і дині.
А чорнобривці й собі:
—    Є і дині!
Дід не чує чорнобривців. Він чує тільки мене і себе.
—    Є і дині, і всяка всячина. Я пішов.
А чорнобривці дідові вслід: — Я пішов!
—    То я прийду, діду!
А тут ще лелека на хаті: 
— То я прийду, діду!

 

Літній вечір, оповідання Миколи Вінграновського. Художник Юрій Мельниченко


Дивлюсь на чорнобривці, на вітер, піднімаю голову на
лелеку.
—    Кла-кла-кла-кла! — каже лелека і летить зі стріхи.
Цей наш лелека — злодій. Увечері, коли ніхто не бачить, він краде зорі з неба. Стоїть на хаті на одній нозі, скине голову в зоряне небо — шия довга, дзьоб до зір — та й хап зорю. Зоря гаряча, застрягає в горлі, лелека ковтнути не може, студить зорю, клекіт із горла — кла-кла-кла.
Це вже я добре помітив, що цілу весну і літо наш лелека спить на одній нозі. Друга нога у нього відпочиває. Вона у нього для Африки. Прилітає в Африку, стає на ту відпочилу ногу, а нашу цю підгинає. Так і живе: одна нога для Африки, друга для нашої хати.
—    Іди-но краще корову заверни з череди!
Іду по корову.
А чорнобривці услід:
—    Іде по корову!
Вітер із неба:
—    Іде по корову!
Іду.
А над нами всіма — небо. Небо домашнє, як чорнобривці. Я люблю небо. Мами вдома нема, а небо є. І ще люблю небо найбільше тоді, коли в ньому летить лелека до нашої хати, і дід іде до хати з гирлигою за плечима. Я люблю небо в нас над хатою і над мамою небо люблю.

 

Літній вечір, оповідання Миколи Вінграновського. Художник Юрій Мельниченко
  
За матеріалами: Микола Вінграновський. Літній вечір. Оповідання. Художник Юрій Мельниченко. Київ, "Веселка", 1979, стор. 3 - 6.

 

 

  Більше творів Миколи Вінграновського  на нашому сайті:

Твори Миколи Вінграновського
 
 Микола Вінграновський, біографія, твориНебуденне явище в нашій літературі — поезія Миколи Вінграновського. Кажу: поезія, хоч в останні роки він більше пише прозу. Проте і проза його навдивовижу поетична. Він у всьому поет. А щоб пізнати поета, радив колись мудрий Гете, треба піти в його країну... Що ж таке: поетова країна? Це не просто географічне чи політико-адміністративне поняття. Це і земля, де він народився і зростав, де вбирав у себе безліч вражень дитинства, що формували основу його духу. Це і доба, що дала настроєність і масштаб цьому духові. Це і люди, в яких і через яких поставали йому земля і доба: батько і мати, кревні й сусіди, друзі й ровесники... Це народ. Це великі книги й великі імена, до яких тягнувся... Земля... Україна... Миколаївщина...


Останні коментарі до сторінки
«"Літній вечір" - оповідання Миколи Вінграновського »:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
На сайті