На відео: 4-річний Кирилко Заблоцький розповідає вірш Людмили Федорової "Мені наснився сон...".
|
Людмила Федорова МЕНІ НАСНИВСЯ СОН... Мені приснився мирний сон:
Я був удома, у своїй кімнаті,
Зі мною робот і блакитний слон,
І радісно всміхались мама й тато.
В садочок уві сні ходив.
Про Кожум'яку казку нам читали.
Із пластиліну я ведмедика зліпив.
І у піратів весело ми грали.
Після садочка з мамою і татом
В улюблене кафе ми забрели.
А там — морозиво, цукерки і солодка вата...
Ми так давно тут не були!
Такий цей день був довгий і щасливий!
Я навіть трохи по калюжах пострибав!
Мій тато, як той принц казковий,
Букет тюльпанів мамі дарував.
Промінчик сонця у віконце загляда.
Прокинувся... у дідуся в кімнаті.
А сон мій на подушці ніжно спав.
І наяву була війна проклята.
|
|
Матеріали люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читаймо також на нашому сайті:
"Реве та стогне Дніпр широкий,
Як грізний Бог виходить із води.
Він Україну, неньку синьооку,
Порятувати хоче від біди.
І хвилі — сльози котить, наче мати.
І стогін рветься з глибини.
"Закрийте небо! — просить він у НАТО. —
І світ врятуйте від війни!""
(Людмила Федорова)
Останні коментарі до сторінки
«Людмила Федорова. «Мені наснився сон...» — вірш про дитячу тугу за рідною домівкою у воєнний час»:
Всьго відгуків: 0
+ Додати коментар