Людмила Федорова
Привітання за Гоголем
(система уроків в СІК та сторінки зошита для учнів, гра «Поле чудес»)
І ознаменувала вона народження Христа.
І запанував на Землі Святвечір.
І загорілися в оселях різдвяні вогники –
І означили вони початок свята.
І почалася святкова трапеза.
І складалася та трапеза із дванадцяти страв.
І є вони всі обрядові.
І є серед них, що Святвечір починає – кутя...
І « стала зимова ясна ніч. Зірки зайнялися.»
І « Місяць величаво піднявся на небо.
Посвітити добрим людям і всьому світу,
Щоб усім стало весело колядувати,
І славити Христа...»
Зайшла зима. І принесла нам на своєму білому вбранні розкішне червоне намисто свят. Миколая, Новий рік, Різдво, Василя, Водохреща...
В самих назвах цих свят криється містично-казкова постать Миколи Васильовича Гоголя.
Тож прийміть як привітання від мене розробку СІК і сторінки учнівського зошита по темі «Ніч перед Різдвом» славетного автора та позакласний захід, приурочений його творчості.
Сподіваюсь, що вони допоможуть створити вам, шановні колеги, магічну атмосферу цих свят і зарядять нас всіх сміхом, добром та любов’ю на цілий рік.
Веселих свят!!!
* * *
СІК. Життєві дороги Миколи Васильовича Гоголя.
М. В. Гоголь і Україна
Шлях мій важкий... Я люблю добро, я шукаю його....
(Микола Гоголь)
I. Пролог.
Усе життя цього письменника - це дорога. Дорога приводила його в Київ й Петербург, Рим і Париж, Гамбург та Єрусалим. Існує навіть легенда, що народився майбутній письменник в степу на селянському возі. Однак всі його дороги розпочалися з рідного дому, з України. Сюди він завжди повертався думкою і душею.
II. Ліричний відступ із поеми «Мертві душі»:
«Какое странное, и манящее, и несущее, и чудесное в слове: дороги! и как чудна она сама, эта дорога...»
III. Поетапне складання радіальної діаграми (на основі учнівських повідомлень)
Натисніть на картинку, щоб збільшити її розмір.
IV. Творча робота - складання асоціативного портрету Миколи Гоголя (дорога, природа. Диканька. Рудий Панько, Сорочинський ярмарок...)
V. Робота з епіграфом, цитатою.
VI. Домашнє завдання
Прочитати повість Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом».
Підготувати повідомлення про традиції та звичаї святкування Різдва в Україні.
* * *
СІК. М. В. Гоголь «Ніч перед Різдвом». Народні традиції та звичаї у творі
Натисніть на картинку, щоб збільшити її розмір.
* * *
СІК. М. В. Гоголь «Ніч перед Різдвом». Тема кохання. Образи Оксани і Вакули.
Натисніть на картинку, щоб збільшити її розмір.
ІV. Домашнє завдання
Повідомлення про Відьму, Чорта.
* * *
Додаток до уроку
Цитатний диктант Микола Васильович Гоголь «Ніч перед Різдвом»
1. «Мерзость мерзостью», «проворный франт с хвостом и козлиною бородою», «собачье рыльце», «сатана» (Чёрт)
2. «Ни хороша, ни дурна собою», «умела причаровать», «добрая хозяйка», «великолепная», «чёрт-баба» (Солоха)
3. «Чудная, ненаглядная», «стоит, как царица», «капризна», «любуется сама собою», «тоненький смех» (Оксана)
4. «Богатый казак», «ленив и не лёгок на подъём», «неповоротливая голова» «старый» (Чуб)
5. «Силач и детина хоть куда», «упрям», «занимался малеванием», «богобоязливый человек» (Вакула)
6. «Был когда-то запорожцем», «знахарь», «немного сродни чёрту», «довольно увесист», «небольшой рост» (Пузатый Пацюк)
7. «Метель и ветер», «чудно блещет месяц», «воздух в лёгком серебряном тумане», «ночь-чудо», толпы колядующих», «морозило» (Рождественская ночь)
8. «Стук, гром, блеск», «кареты, извозчики, форейторы», «сколько панства», «пешеходы», «какой свет» (Петербург).
* * *
СІК. М. В. Гоголь «Ніч перед Різдвом». Елементи фольклору у творі
На Святвечір панує казка
Та всілякі дива і пригоди...
На Різдво всі погратися прагнуть,
Добрі чари стають у пригоді...
(Марія Бойко)
Натисніть на картинку, щоб збільшити її розмір.
IV. Робота з епіграфом
V. Домашнє завдання
Написати творчу роботу «Різдвяна казка».
Завантажити надані вище схеми інтерактивних уроків у форматі pdf.zip
* * *
Дивіться далі сторінки учнівського зошиту (6 клас):
Завантажити сторінки зошиту у форматі pdf.zip
* * *
Літературно-пізнавальна гра «Поле чудес» (7 – 9 класи)
Тема. Микола Васильович Гоголь.
Обладнання: портрет Гоголя; інтер’єр, оформлений під сільську українську хату; виставка учнівських кросвордів, присвячених гоголівській темі; стіл з барабаном, на якому позначені сектори з цифрами і буквами («Б» — банкрут, «В» — відкрити будь-яку букву, «П» — перехід ходу, «×2» — подвоїти бали, «0» — нуль балів, «€» — приз); дошка (табло) із зашифрованими словами.
Ведуча (вчитель). «Для росіян він — «Ніколай Васільєвіч», для українців — «Микола Васильович», римські друзі називали його «синьйор Нікколо», для людства ж він просто Гоголь, видатний чародій слова, ясновидець, що володів даром проникати в найсокровенніші таємниці душі людської». Так про Гоголя сказав Олесь Гончар.
Чому «Поле чудес»? Тому що Гоголь асоціюється із чимось незвичайним, дивовижним, таємничим. Оскільки Гоголь мислив українською, а писав російською, то слова будуть зашифровані як українською, так і російською мовами.
Конкурс проводять у п’ять етапів за правилами відомої телевізійної гри.
1. Перша трійка учасників — учні 7 класу (переможці конкурсу кросвордів).
Завдання для першої трійки (російською). «Сколько раз, как погибающий и тонущий, я хватался за тебя, и ты всякий раз меня великодушно выносила и спасала! А сколько родилось в тебе чудесных замыслов, поэтических грёз, сколько перечувствовалось дивных впечатлений!..»
Про що писав Гоголь? (ДОРОГА)
Лірична пауза
(читання учнями-декламаторами уривків із творів М. Гоголя)
Учень І. «Травнева ніч, або Утоплениця»
«Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі. Вдивіться у неї: з середини неба дивиться місяць. Безмежний небесний намет напнувся, розгорнувся ще неосяжніше. Горить і дихає він. Земля вся у срібному сяйві; і чудове повітря, прохолодно-задушливе, і повне ласкавості, і рухає океан пахощів. Божественна ніч! Чарівна ніч! Непорушно, натхненно стали ліси, повні темряви, і величну тінь кинули від себе. Тихі й спокійні ці ставки; холод і пітьма їхніх вод оточені темно-зеленими стінами садів. Незаймані зарості черемхи й черешень боязко простягли своє коріння до студених вод і зрідка лопотять листом, немов сердячись і гніваючись, коли прекрасний бурлака — нічний вітер, підкравшись умить, цілує їх. Усе кругом спить. А вгорі все дихає; все дивне, все урочисте. А на серці й бентежно, і дивно, і зграї срібних привидів улад виникають в її глибині. Божественна ніч! Чарівна ніч! І раптом усе ожило: і ліси, і стави, і степи. Сиплеться величний грім українського солов’я, і здається, що й місяць заслухався його посеред неба...
Мов зачароване, дрімає на горі село. Ще дужче, ще краще виблискують проти місяця купи хат, ще сліпучіше виринають із пітьми низенькі їхні стіни. Пісні замовкли. Все тихо. Потомлені люди сплять. Де-не-де тільки світяться маленькі вікна та коло деяких хат пізно вечеряє запізніла сім’я...»
Учень ІІ. «Тарас Бульба»
«Уся поверхня землі здавалася зелено-золотим океаном, по якому розбризкали мільйони всіляких квіток. Крізь тонкі, високі стебла трави прозирали блакитні, сині й лілові волошки; жовтий дрок вихоплювався догори своєю пірамідальною верхівкою; біла кашка рябіла на поверхні своїми шапочками, схожими на парасольки; завіяний бозна-звідки пшеничний колосок наливався в тій трав’яній гущині.
Який же ти гарний, степе, дідько б тебе вхопив!»
Учень ІІІ. «Страшна помста»
«Дивний Дніпро тихої години, коли вільно й лагідно несе крізь ліси і гори повні води свої. Ні колихнеться, ні загримить. Дивишся і не знаєш, плине чи не плине його велична широчінь, і здається, ніби весь він вилитий зі скла і ніби блакитний дзеркальний шлях, без міри широкий, без кінця довгий, біжить і в’ється по зеленому світу. Любо тоді й гарячому сонцю поглянути з високості й скупати своє проміння в холоді скляних хвиль, і прибережним лісам яскраво відбитись у водах. Зеленокучері! Збиваються вони разом із польовими квітками до води і, нахилившись, дивляться в неї, і не надивляться, не намилуються ясним своїм виглядом, і посміхаються до нього, і вітають його, киваючи віттям...»
2. Друга трійка учасників — учні 8 класу (переможці конкурсу кросвордів).
Завдання для другої трійки (російською). «Первый долг и первая честь козака есть соблюсти…» Яким словом закінчується цитата із повісті «Тарас Бульба»? (ТОВАРИЩЕСТВО).
Лірична пауза
Інсценізація за повістю «Ніч перед Різдвом»
Хата коваля Вакули і Солохи. Солоха збирає на стіл. На підлозі лежать мішки. За столом сидить Чорт. Солоха сідає за стіл поруч із Чортом. Він цілує їй руку, пригортає її до серця. Стукіт у двері. Голос Голови. Солоха біжить відчиняти двері, а Чорт стрімголов залазить в один із мішків. Входить Голова.
Голова. Як ся маєте, вельмишановна Солохо?
Солоха. З вашою поміччю, Голово!
Голова. Дякую, чарівна Солохо! Я ото збирався до дяка, та, бач, знялася така заметіль, що і кроку не ступиш. Тож уявіть собі, як я зрадів, як побачив світло у вашому вікні!
Солоха. Та мороз-таки міцний. Міцніший за минулорічний.
Голова. То ви самі сьогодні, пані Солохо?
Солоха. Та сама.
Голова. То, як ваша ласка, я побуду тут, поки заметіль не стихне.
Стукіт у двері. Чути голос дяка.
Дяк. Чи ви вдома, шановна Солохо?
Голова (перелякано шепоче). Сховай мене куди-небудь. Мені не хочеться тепер зустрітися з дяком.
Солоха ховає Голову в мішок і йде відчиняти двері.
Дяк. Мир дому вашому, чистосердечная Солохо!
Солоха. Дякую, Йосипе Никифоровичу. Пригощайтеся на здоров’я.
Дяк. Оце ж сьогодні чекав я гостей вельмишановних, та заметіль розгулялася. Нікого не дочекався. На все воля Божа. Тож і мені можна, користуючись нагодою, погуляти трохи у вас, досточтімая Солохо. І мушу зізнатися вам, цьому сердечно радий. (Підходить ближче до Солохи. Торкається її руки.)
Дяк. А що це у вас, веліколєпная Солохо?
Солоха. Як то що? Рука, Йосипе Никифоровичу.
Дяк. Гм! Рука! Хе! Хе! Хе! (Відходить трохи, обходить стіл. Торкається злегка шиї Солохи і відходить.) А це що у вас, дражайшая Солохо?
Солоха. Ніби не бачите, Йосипе Никифоровичу. Шия, а на шиї моністо.
Дяк. Гм! Моністо! Хе! Хе! Хе! (Пройшовся по хаті, потираючи руки.) А це що у вас, незрівнянная Солохо? (Простягає руку до Солохи.)
Стукіт у двері. Чути голос Чуба з-за дверей.
Чуб. Відчиняй швидше, Солохо!
Дяк. Ой, Боже мій, стороння особа! Що ж це буде, як застануть особу мого звання?.. Дійде до отця Кіндрата!.. Бога ради, доброчесна Солохо! (Тремтить усім тілом.) Ваша добрість, як сказано в писанії Луки, глава трина... три... трин... Стукають, їй-богу стукають! Ой, сховайте мене куди-небудь.
Солоха ховає Дяка в мішок. Іде відчиняти двері.
Чуб. Здорова будь, Солохо! Ти, може, і не чекала мене, га? Правда ж, не чекала? Може, я перебив... може, ви тут і розважалися з ким-небудь! Може, ти кого-небудь і сховала вже, га? (Заглядає усюди, потім задоволено сідає за стіл.) Ну, Солохо, дай тепер випити горілки. Я думаю, у мене горло замерзло від проклятого морозу. І послав Бог таку ніч перед Різдвом! Як здійнялася, чуєш, Солохо, як здійнялася?.. Ото задубіли руки: не розстебну кожуха! Як здійнялася метелиця...
Чути стук у двері.
Вакула. Відчини!
Чуб. Стукає хтось?
Вакула. Відчини!
Чуб. Це коваль! Слухай, Солохо: куди хочеш сховай; нізащо у світі не хочу потрапити на очі цьому виродкові проклятому, бодай йому, чортовому синові, набігло під обома очима по пухиреві з копицю завбільшки!
Солоха теж злякалася, швидко запхала Чуба в мішок і сперлася на нього. Вакула, увійшовши в хату, одразу сідає на лаву. Видно, що в нього поганий настрій. Знову чути стукіт у двері.
Солоха. Кого це ще нелегка принесла? (Іде відчиняти двері.)
Вакула (роздивляється хату, зупиняє погляд на мішках, підходить до них). Чого лежать тут оці мішки? Їх давно б час прибрати звідси. Через оту безглузду любов я здурів зовсім. Завтра свято, а в хаті досі валяється всякий мотлох. Віднесу їх до кузні. (Зав’язує мішки, намагається надати їм форми.) Невже не виб’ється з голови моєї ця негідна Оксана? Не хочу думати про неї, а воно все думається і, як навмисно, тільки про неї. Чого це так, що думка проти волі лізе в голову? Що за чорт? Мішки начебто чогось поважчали! Тут, певне, накладено ще чогось, крім вугілля. Дурень я! Я й забув, що тепер мені все здається важчим. Перше, бувало, я міг зігнути і розігнути в одній руці мідний п’ятак та кінську підкову, а тепер мішка з вугіллям не підніму. Скоро вже й від вітру валитимуся. Та ні, чи ж я баба! Не дам нікому сміятися з себе! Хоч десять таких мішків, усі підніму. (Бере мішки і тягне до дверей, наспівуючи.)
3. Третя трійка учасників — учні 9 класу (переможці конкурсу кросвордів).
Завдання для третьої трійки. Зашифроване слово — прізвище близького друга М. Гоголя. (ДАНИЛЕВСЬКИЙ)
Гра з глядачами. Приз — оцінка «12» із зарубіжної літератури.
Завдання для глядачів. З якою пташкою порівнює Гоголь матір у повісті «Тарас Бульба»? (СТЕПОВА ЧАЙКА)
4. Фінал (трійка учасників — переможці трійок).
Завдання для фіналу. «Якщо людина до сорока років не зрозуміє одну із філософських категорій, то вона починає деградувати».
Про яку філософську категорію писав Гоголь? (ДУХОВНІСТЬ)
5. Супергра із переможцем (на кону — «12» за семестр).
Завдання для супергри. Вона все життя надихала Гоголя. Хто вона? (ПРИРОДА)
На святі присутні батьки та спонсори, які вручають учням-переможцям подарунки.
Матеріали люб'язно надано автором спеціально для "Малої Сторінки".
Детальніше дивіться на сайті Людмили Федорової: https://sites.google.com/
Дивіться також на "Малій Сторінці":
