Людмила Кибалка
Мрія Марії
(оповідання для дітей)
Причаїлася Марія під яблунею в саду. Чатує, коли прийде яснозора осінь по яблука. Час минав, а жовтокосої красуні не було.
Над головою курликали журавлі. Диво-птахи відлітали у вирій.
Сонечко спускалося за багряний ліс, кидаючи останнє проміння на землю.
Раптом почувся бабусин голос, який розбудив дівчинку від мрій:
— Осьде ти, Маріє! Що ти тут робиш?
— Бабусю, дідусь сказав, що осінь збирає яблука, груші для їжаків на зиму. Так хотіла зустрітися з нею. Мабуть, журавлине курликання налякало. Завтра знову чекатиму.
— Кожна тварина робить запаси на зиму, а щедра осінь, Маріє, подалася з птахами у вирій, тож залишила для інших усе: яблука, груші, сливи... Ходімо до хати.
— Зараз. Я тільки подякую за щедрість. До побачення, осене! Чекатиму на тебе! — промовила дівчинка, помахавши рукою на прощання.
Оповідання люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Людмили Кибалки на "Малій Сторінці":
Таке миле опоаідання! Дякую! Із великим задоволенням прочитала своїй маленькій Марійці!!!))))
класно...
Щиро дякую!