Квітка-веселка
(легенда)
"Коли титан Прометей викрав на Олімпі небесний вогонь і подарував його людям, на Землі спалахнула чудовими сімома кольорами веселка - така велика була радість усього живого на світі. Вже і захід відгорав, і день згас, і сонце пішло, а веселка - та як і раніше - світилася над світом, даруючи людям надію. Вона не гаснула до самого світанку, а коли уранці знову повернулося на своє місце сонце, - там, де горіла і переливалася фарбами чарівна веселка, розквітли неймовірної краси іриси." (Переклад Тамари Швець)
5 фактів про іриси
Сьогодні ірис - чарівна квітка, якій надається перевага багатьма садівниками, оскільки вона залишається привабливою навіть після цвітіння.
1. Назва іриса пов'язана з веселкою: саме так в грецькій міфології звали богиню цього явища природи. І зв'язок цілком логічний, адже йому властива велика різноманітність відтінків і їх комбінацій.
2. Існує більше 200 сортів ірисів. Хоча ця колір цієї квітки охоплює значну частину спектру, він позбавлений гена, що відповідає за червоний пігмент, тому чисто червоних ірисів не існує.
3. Ірису привласнюють різні значення, залежно від його забарвлення. Так, жовті означають пристрасть, білі - невинність, блакитні - вірність, фіолетові - мудрість. Ну, а сама рослина, без прив'язки до відтінку кольорів, символізує красномовство.
4. Червоний ірис прикрашає білий фон прапора Флоренції - і це, незважаючи на відсутність такого сорту в природі! Раніше фон прапора, навпаки, був червоним, а квітка - білою, але кольори поміняли місцями, коли всередині 13 століття партія гвельфів стала правити Флоренцією. Ирис є емблемою провінції вже більше 750 років.
5. Популярний геральдичний символ флер-де-ліс ("квітка лілі" в перекладі з французького) пішов зовсім не від лілії, а від іриса. Це і є його стилізованим зображенням.
Цікаво про іриси
Іриси відомі людям з давніх часів. У прадавніх імперіях Ассірії і Месопотамії вони вказували на владу. Латинське слово Iris походить від імені грецької богині-вісниці Іриди, що сходила з неба по веселковому мосту. Серед слов'янських найменувань рослини - "півники", "голубчик" і "шабельник". Забарвлення у більшості видів насичено-синє або фіолетове, іноді – жовте, біле , блакитне і коричневе.
Багато квітів мають солодкий аромат. Вони ростуть в помірному і субтропічному поясах, видова різноманітність особливо велика в середземноморських країнах, на півдні Азії і в Північній Америці.
– У західних слов'ян квітка називалася "перуникою". Вважалося, що він зростає там, куди потрапила блискавка бога-громовержця Перуна.
– В християнстві ірис співвідноситься з Дівою Марією, означаючи її печаль і чистоту.
– 5 травня в Японії відмічають Свято хлопчиків. Його інша назва звучить не інакше як Свято ірисів ("Себу-но сэкку"), які символізують мужність і військову доблість. Цього дня японці прикрашають дома шабельником, використовують його в обрядах і іграх.
– На стінах Тадж Махала, побудованого в середині 17 століття, можна зустріти дивовижний інкрустований візерунок - іриси.
– В Європі знаком королівської влади вважається геральдична лілія. Проте з'ясувалося, що прототипом знаменитої емблеми був саме ірис.
- З 1954 року у Флоренції у першій половині травня проводиться Міжнародний фестиваль ірисів, завдяки яким місто набуло своєї назви.
– Герман Гессі в 1917 році написав і присвятив дружині прекрасну казку "Ирис".
– Квітка з'являється в творах Блока, Агнії Барто, Бальмонта, Кольцова. Клод Моне і Ван Гог переносили його красу на свої полотна.
– Ефірна олія квітки застосовується в парфюмерії.
– На Кавказі з пелюсток шабельника варять варення. Крім того, його кореневища містять до 60% крохмалю, їх вживають в кулінарії, додаючи в тісто і спеції.
– Це дуже самодостатня квітка. Синій монобукет чудово виглядає сам по собі. Якщо з'єднати "голубчиків" з яскравими тюльпанами, герберами або трояндами, вийде дуже життєрадісне поєднання.
– Залежно від ситуації шабельник може означати сміливість, ніжність, радість і любов, щасливу зустріч. Саме тому ці чудові квіточки підходять для вручення будь-якій дорогій людині – дівчині, мамі, колезі, подрузі. Яскраво-сині квіти також впишуться в композицію, призначену чоловікові.
Іриси з дитинства...
Сьогодні зранку читала цікаві факти, історії про іриси, які навіяли теплі спогади з дитинства, пов'язані з цими квітами.
Будинок мами, де ми жили, знаходився поряд з будинком бабусі Орисі і дідуся Онисіма, де я проводила, мабуть, більше часу, ніж вдома. Їх любов, тепло і турбота до мене супроводжують мене, як щасливі, незабутні спогади років дитинства.
Бабуся була чуйною, турботливою мамою і бабуею, гарною господинею. Вона вміла дуже смачно готувати і поратися по господарству, на городі і в саду.
Бабусю всі поважали, калітка до двору завжди була відкрита – приходили часто сусіди, знайомі, а кожні вихідні до неї приїзджали родичі, сестри з Таромського, Кайдак, Діївки і Сухачівки. Бабуся щедро пригощала гостей, спілкувалась з ними... Я любила сидіти в цей час тихенько і слухати їх спогади про ті непрості часи, які вони пережили. На жаль, в той час я не записала ці цікаві спогади...
Бабуся любила квіти. Вона саджала і і розводила їх. В її садку росли різні квіти - бузок, ромашки, півонія, георгіни, чорнобривці,..
Коли я була ще зовсім маленькою, любила проводити час на лавочці біля будинку, гріючись на сонечку і милуючись синіми, фіолетовими та білими ірисами, що росли тут рядочком..
Все ж, які щедрі наші українські землі, дякуючи Всевишньому, який посилає на землю сонячні промені, які її зігрівають, і вологу у вигляді дощів, щоб всі посіяні в землю зерна і рослини росли і радували нас, людей, а щедрі плоди давали цінну і поживну їжу!!!
(Тамара Швець)
Матеріали люб'язно надіслані пані Тамарою для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Тамари Швець на нашому сайті:
"Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…"(Тамара Швець)
