"Казка про ведмедика та лисичку" (Ольга Подужайло)

Ольга Подужайло

Казка про ведмедика та лисичку

Жив собі в лісі ведмедик. Дуже добрий він був, усім звірям допомагав.
Одного разу закортіло ведмедику малини попоїсти. Та не знав він, де в лісі багато її росте.
Ішов ведмедик стежкою, розглядаючи пильно все навкруги та вишукуючи кущі малини. Аж тут йому назустріч вибігла лисичка та й запитує:
-    А куди це ти, ведмедику, зібрався?
-    Йду я за малиною. Та щось уже довго блукаю, але ягід так і не знайшов.
А лисичка хитро так посміхнулася й промовила:
- Знаю я місце в лісі, де малини росте так багато, що не видно її ні кінця, ні краю. Я тебе можу туди провести. Але спершу зроби мені одну невеличку послугу.
 Ведмедик спочатку замислився, але потім промовив:
-    Добре, лисичко, допоможу тобі. Сподіваюся, що не обманиш мене.
-    Що ти, що ти, - заблимала лисичка оченятами. – Хіба ж може бути по-іншому.
-    Ну, кажи, що треба робити? – запитався ведмедик.
- Йди за мною, а потім я тобі все розкажу.
Так вони підійшли до людського подвір’я. Тут лисичка і промовила:
-    Бачиш - курятник стоїть. Тож ти постій біля дверей, постережи, щоб 
господарі мене не побачили та не спіймали.
Зрозумів ведмедик недобрі наміри лисички та вирішив її провчити. Каже:
-    Добре, заходь до курятнику, а я початую біля дверей.
І лиш пухнастий хвіст лисички сховався за порогом курятнику, як ведмедик закрив двері та підпер палкою, щоб не втекла.
Пішов він потім до будинку господарів, постукав лапою у двері. Відчинила господиня, а ведмедик їй вказує головою на курятник. 
Вийшла вона з будинку, зазирнула у маленьке віконце курятника та й побачила там лисичку. Схопила вона палку, відчинила двері, а звідти як вибіжить лисичка та як дремене в ліс, що й сліду не стало.
Вирішила господиня віддячити ведмедику за те, що всі кури та півні цілі. І дала вона йому цілу корзину малини.
Отак ведмедик за добру справу ще й винагороду отримав.

Казку надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

Малюнки - художників Володимира Решетова та Галини Сокиринської.

Більше казок на нашому сайті:

Українські казки для дітей

Чимало українських письменників творили казки. Серед них Іван Франко, Леонід Глібов, Марко Вовчок, Леся Українка, Олена Пчілка, Юрій Федькович, Григорій Квітка-Основ’яненко, Левко Боровиковський, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Юрій Федькович, Іван Наумович, Василь Сухомлинський та багато-багато інших.  Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу.

Казки Еріха Распе, Ганса Крістіан Андерсена, братів Якоба і Вільгельма Грімм, а також - англійська, австралійська та угорська народні казки.