Зірка Мензатюк. "Стокротки" (зі збірки оповідань "Зелені чари")


Зірка Мензатюк. Стокротки. Оповідання зі збірки Зелені чари.

 

Зірка Мензатюк

СТОКРОТКИ

(зі збірки оповідань "Зелені чари")

 

Завантажити текст оповідання Зірки Мензатюк "Стокротки" (txt.zip)

 


Щороку, коли з календаря відривали останній лютневий листок, у мене починалися тривалі суперечки з мамою:
— Таж мамо! Таж уже весна! — наполягала я.
— Почекай до 21 березня. Весна почнеться з рівнодення, — заперечувала мама.

Зірка Мензатюк. Стокротки. Оповідання зі збірки Зелені чари.

А раз не весна, то не дозволяли перевзуватися в легенькі черевички, не пускали бігати в луг коло Прута.
Тому я йшла шукати аргументи, які б переконали маму. І якщо в саду була хоч латка вільної від снігу землі, то таки знаходила їх у вигляді мацюпусіньких біленьких квіточок.
— Весна, весна! — мчала я до хати. — Уже цвітуть ці маленькі ромашечки!
То були не ромашки, а стокротки, або ж маргаритки. У них теж білі пелюстки й жовта серединка — достоту філігранна мініатюрна копія ромашки.
Щовесни вони біліють у траві, немовби дрібні перли. Від грецького слова „перлина” — „margarites” — і походить їхня назва — маргаритки.
А латинню їх називали Beilis perennis — „вічна красуня” за те, що вони цвітуть довго, упродовж кількох місяців.
Як і ромашка, ця квітка — ворожка. Імовірно навіть, що попервах ворожили саме на стокротках. Адже те ворожіння вимагало великої терплячості, бо квітка тому й стокротка, що „любить — не любить” доводилось повторювати стократ — так багато у неї пелюсточок.

Стокротки, як і королиці, давно мають культурних родичок у квітниках. Вони вважаються одними з найкращих бордюрних рослин, тобто тих, якими обрамлюють квітник. Зірка Мензатюк. Стокротки. Оповідання зі збірки Зелені чари.
Серед садових стокроток є сорти не тільки з білими, а й з густо-малиновими квітками. Дикорослі вони теж бувають рожевуватими. Давня легенда так пояснює їхній колір.
Ісус Христос виростав, як ви певно ж знаєте, у бідній родині. Божа Мати сама робила для Нього забавки. Одного разу вона зробила Ісусикові квіти: з жовтої тканини виготовила округлі серединки, а з білих ниток — пелюсточки. При цьому ненароком укололася голкою, тому краї пелюсток-ниток на деяких квітках трошки зачервонилися.
Малий Ісусик грався ними до весни, а весною посадив у садочку й почав поливати. І тоді сталося диво: квіточки пустили коріння й ожили, перетворившись на стокротки.
Ще одна легенда також пов’язує стокротки з материнською любов’ю, але нещасливою.
...Жила в Україні бідна вдова, і єдиним її багатством було троє синів-соколів. Напали татари, і її діти разом з іншими козаками стали до бою. Сили були нерівними, орда переважала уп’ятеро, та козаки вистояли. Повернулися з перемогою. Але вдові принесли чорну звістку: двоє її синів полягли, а третього, найменшого, татари забрали з собою.
Бідна вдова кинулася услід за ордою, боса й простоволоса бігла по снігу, тяжко голосячи, і де впали її гіркі сльози, там виросли стокротки. Відтоді квітнуть вони у садах і луках, на берегах річок і пасовищах, бо рясно засіяна наша земля материнською тугою, щедро скроплена слізьми за полеглими героями.

За матеріалами: Зірка Мензатюк. "Зелені чари". Оповідання. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош. Чернівці, Видавничий дім "Букрек", 2012 р., стор. 57 - 60.

 

 

Більше творів Зірки Мензатюк на нашому сайті:

Зірка Мензатюк. "Зелені чари" (збірка оповідань про рослини)

Зірка Мензатюк. Зелені чари. Збірка оповідань про рослини. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош.
"Квітують луки! Цвіте усе зело, а кожна квітка ніби промовляє. Про що ж вони хочуть розказати?" Розгадати їхні таємниці давно намагалася відома буковинська письменниця Зірка Мензатюк. У збірці оповідань "Зелені чари" вона розповідає про знані й маловідомі рослини України, пов'язані з ними легенди, повір'я, народні звичаї, про їхні чарівні й реальні властивості, про дива України - Долину нарцисів, заповідні тисові гаї та інші. Особливу увагу авторка приділяє забороненим у радянський час - і тому майже забутим - релігійним легендам про рослини, а також пов'язаним з різними квітами цікавим бувальщинам з житті видатних українців.
 
Зірка Мензатюк, казки для дітей
"Колись малою я любила читати, сидячи на горісі. Гілля навколо було мов зелене шатро, я опинялася мовби в інакшому, таємничому світі. А ще, правду кажучи, я ховалася. Батьки не схвалювали мого читання-всього-підряд. Тепер розумію чому. Книжки — як друзі. Є серед них надійні і справжні. Є й такі, на які просто марнуєш час." (Зірка Мензатюк)

Останні коментарі до сторінки
«Зірка Мензатюк. "Стокротки" (зі збірки оповідань "Зелені чари")»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми