Діанка Олійник
Фантанзія
(казкове оповідання)
Вивчаємо дивовижний Острів
У шістнадцятій школі нашого чудового міста є 4-Г клас. Це - мій клас... :)
Оксана Михайлівна - наша вчителька. Вона - дуже класна!
Ви впевнитеся у цьому, прочитавши до кінця ось цю надзвичайну історію, що з нами нещодавно трапилася...
Одного дня, коли розпочався перший урок – природознавство – Оксана Михайлівна повідомила нам фантастичну новину.
Усі діти попіднімали голови від зацікавленості.
– Сьогодні ми будемо вивчати острів Мадагаскар. А потім, через тиждень, ми полетимо на цей острів, а саме – в країну «Фантанзія». – пояснила Оксана Михайлівна.
Діти не повірили. Вадимко підняв руку. Звісно, вчителька попросила його розказати, що він хоче.
– Хм ….. а така існує? – спитав вчительку хлопчик.
– Так, дітки я розумію, що вам складно в це повірити, але вона існує. Просто цю країну можна побачити лише раз у житті. Тому ми вирушимо на цей острів і пробудемо там цілу добу, – відповіла Оксана Михайлівна.
Усі діти дуже зраділи.
Вчителька показала Мадагаскар на карті. Учні почали розглядати маленький острів, але ніяких країн вони на мапі не помітили.
– Острів цей розташований поблизу материка Африка. Його омиває Індійський океан, а ось на маленькому кутику острова – там, де коралові рифи, розташована країна «Фантанзія». Так, вона дуже маленька, коли дивишся на неї на карті. Але коли ми там побуваємо, вона буде вам здаватися такою великою, ніби це півсвіту! – пояснила вчителька.
Вчили діти матеріал про острів з радістю і великим бажанням, тому їм було зовсім не важко. Кожну перерву діти з класу підходили до вчительки і запитували :
– А чому на карті острів непомітний?
– А там живуть динозаври?
Але відповіді на ці запитання будуть попереду...
* * *
Збираємо валізи
От уже настав четвер, і через два дні весь клас, нарешті, поїде в країну Фантанзія. Усі діти кожен день з понеділка говорили тільки про острів Мадагаскар. А найголовніше те, що клас почав гарно вчитися.
Так сталося, що замість уроку математики мало бути природознавство…
До нашої вчительки Оксани Михайлівни постійно бігають діти і запитують її: «Коли ж нарешті ми вирушим у подорож?» А мені, наприклад, цікаво тільки те, на чому ми дістанемось на острів. Літаком чи кораблем?
Дуже цікаво…
ДЗІНЬ - ДЗІНЬ!!! Продзвенів дзвінок на урок!
Вчителька сказала:
– Сьогодні ми поговоримо про подорож і правила, які ви маєте виконувати.
Перше правило: ми попливем на великому кораблі, тому телефончики не брати – ще кинете в воду! Друге правило: як тільки-но ми попливемо на цей острів і в країну Фантазія, прошу нікому не відставати, тому що можете загубитися! Третє правило: беремо із собою щось з’їсти, але ніякої газованої води і ніякого солодкого! Четверте правило: ви будете сидіти на м’яких кріслах, з них вставати не можна, а якщо захочете вийти на сонечко, то покличете мене. На кораблі є і лежаки, на яких ви зможете трохи позасмагати.
Оксана Михайлівна розказала всі правила і продовжила:
– До речі, це все безкоштовно…
– Урааа!!! – закричали діти.
Весь клас уважно слухав Оксану Михайлівну, але всім дітям було дуже цікаво, які ж в країні Фантанзія живуть тварини. Класна керівничка не хотіла розповідати все наперед тому, що потім буде не цікаво.
До речі, у нашої вчительки сьогодні день народження, і ніхто цього не забув: хлопчики дарували квіти, а дівчатка – цукерки і шоколадки. Вчителька була дуже рада: від щастя в неї на очах виступили сльози.
* * *
Погана новина!
Сьогодні нам повідомили погану новину. Корабель, який мав допомогти нам дістатися до країни Фантанзія, потрапив у шторм, і тепер він потребує ремонту. Тому нам потрібно буде чекати ще тиждень, щоб нарешті вирушити у подорож.
Але Оксана Михайлівна говорить, що це – на краще, тому що ми встигнем вивчити більше про країну Фантанзія. Наприклад, про її дивовижні корисні копалини і тварин, які там проживають. Ми не довго сумували – у нас з’явилася краплинка радості в душі.
– Діточки , ви ж розумієте , що хтось має лагодити корабель тому попросіть своїх батьків здати гроші, або нехай ваші батьки спробують полагодити наш корабель самостійно, – сказала вчителька дітям.
Увечері батьки вирішили самі лагодити корабель. Так пройшов вечір… Пройшла так і ніч… Настала субота… Ми навіть у суботу ходимо до школи, бо готуємось до поїздки. Тепер наші батьки радяться з нами, як оновити та вдосконалити корабель, так як самі лагодять його. Зараз ми всі разом вирішуємо, як і що зробити чи оновити. І це дуже класно!
* * *
Більше про Фантанзію
Сьогодні вже вівторок. Завтра ми поїдемо у подорож, а у четвер та п’ятницю нам зробили додаткові вихідні. Через тринадцять хвилин почнеться перший урок – природознавство. Сьогодні ми будемо вивчати про тварин Фантанзії, про її корисні копалини і про рослини, які ростуть у цій дивовижній країні.
Я спробувала знайти факти про Фантанзію, але перечитавши всі книги, які є в моєму будинку, я подумала, що можу знайти відповіді на свої запитання лише в інтернеті. Я помилялась… В інтернеті теж не було відповідей: на екрані комп’ютера постійно було написано: «НЕ ЗНАЙДЕНО».
Ой, уже розпочався урок!
Оксана Михайлівна зайшла в клас і промовила :
– Добрий день! Прошу всіх зайняти свої місця – уже настав урок! Діти, ви уже знаєте, що Фантанзія – чудова країна. Сьогодні ми будемо говорити про красу цієї країни. У Фантанзії живе така тварина, як «левозебра». Це – зебра, але з гривою, як у лева. Вона дуже добра, і дуже хоробра. Якщо, часом, на неї нападають у битві, вона перемагає. Левозебра охороняє такі корисні копалини, які називаються «бун». Бун має смарагдовий колір. Це не смарагд, а набагато цінніша корисна копалина. Левозебри харчуються манго. У Фантанзії живуть також такі тварини, як «ламоєдинороги». Це – рожеві лами з рогом. Ріг у них переважно має чисто-білий колір. Ламоєдинороги дуже красиві і граційні. Ці тварини бувають з ліловим кольором рогу (вони, до речі, занесені до Червоної Книги Фантанзії. Ця книга – зовсім не книга, а найбільший камінь у країні Фантанзії. Так, усе каміння там червоне. Але якщо на якийсь камінь лягає тварина, його колір змінюється, і він стає корисною копалиною під назвою «тунта». Ну, звісно, тварини Фантанзії дуже цінують великий червоний камінь, і лише інколи лягають на нього. Ще у Фантанзії живе тварина «пінгвіномул». Це той самий пінгвін, тільки з довгим хвостом. Саме ці тварини висиджують яєчка, з яких вилуплюються маленькі пінгвіномуленята. Якщо спробувати забрати яйце у Пінгвіномула, то тобі тоді добре попаде від цієї тварини. Він ретельно охороняє свої яйця, і дуже не пощастить тому, хто наважиться забрати його. Ці тварини харчуються молочними зернятами, які ростуть на кущах…
Вчителька довго розповідала про тварин, адже їх так багато! Кожна тварина була дивовижна і неповторна. Всі діти з цікавістю слухали вчительку і намагалися уявити собі цих прекрасних і фантастичних тварин. Вони вже мріяли, як гулятимуть по Фантанзії і побачать всю цю красу своїми очима.
* * *
Нарешті дочекалися
Середа! Майже дев’ята година… А о десятій ми маємо зібратись біля школи… Я уже готова і з нетерпінням чекаю! Я одягнула джинсові шорти, білу футболку та панамку і взяла маленьку червону валізу, а ще – маленький чорний ранець для дрібничок…
Уже десята година, ми вже сидимо на м’яких кріслах корабля і їмо морозиво, яке нам роздала Оксана Михайлівна. Воно таке смачне… Нас запитали, чи ми хочемо в басейн, і ми не змогли відмовитися від такого задоволення. Всі діти нашого класу плавали, хлюпалися, гралися, а потім пішли засмагати. Сонечко гріло, ніби хотіло нам сказати: «Літечко вже скоро». Я дістала із ранця оповідання, які роздрукувала мені мама, і почала із задоволенням читати.. Одне з них було про двох песиків Джелі і Лакі. Нам подали ланч – усім по три кекси і чай. Смакота!.. Коли все з‘їли, ми задрімали під лагідними променями сонечка.
Коли ми прокинулися, відразу почали одягатися. Ми добралися до місця нашого призначення! Усі пішли за Оксаною Михайлівною. Усі діти нашого класу йшли і побачили, що там, де мала бути країна Фантанзія, – море! Але вчителька нас заспокоїла і сказала, що це марево. Ми всі ступили ще крок і опинилися в тому самому місці, про яке мріяли так довго, і яке приходило до нас у снах!.. Ми опинилися в дивовижній країні Фантанзія! Все було так, як розповідала нам Оксана Михайлівна на уроках. Тут були всі тварини, про яких ми вчили, а червона книга Фантанзії виявилася величезним каменем заввишки з шестиповерховий будинок. До нас підібралася велика очкаста черепаха і почала біля нас повзати. Тим вона нас дуже насмішила! Нарешті ми потрапили в дивовижну і фантастичну країну Фантанзія! Пригоди починаються!!!...
Оповідання надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Діанки Олійник на "Малій Сторінці":
Олійник Діана - десятирічна школярка з Тернополя. Дівчинка дуже полюбляє тварин, відвідує танцювальний гурток «Dance Life». Вона дуже любить фантазувати, тому і створює свої оповідання. Читаймо!