На відео: до Дня Незалежності України: ДНК української нації.
До Дня Незалежності України
Катерина Колесник
«ТЕПЕР ЇХ ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ…» АБО «ДАЙОШ УКРАЇНУ ЗА ТРИ ДНІ!»
Гадаю, що «не відкрию Америку», сказавши, що війна змінила нас.
Півтора роки тому п’ята ранку 24 лютого розділила історію України на «до» та «після».
Моторошно згадувати ті перші часи, перші дні. Важко було повірити: хіба таке може статися у нашій мирній квітучій країні?!!! Страх, відчай, розгубленість…
Втім розпач досить швидко став мінятися на зовсім інші відчуття: спочатку необхідність рятуватися, а потім взагалі – лють! Вороги своїми брудними чоботами топчуть НАШУ землю. Все більше росло бажання боронити своє, рідне. І тоді піднялися всі! Прості люди, самих мирних професій, шукали, чим вони можуть допомогти. І не знадобилося вивішувати на кожному кроці радянські гасла «Все для фронту, все для перемоги!». Ці гасла, схоже, були у серці кожного.
А далі взагалі почалося щось феноменальне!
Відомий український гумор теж став нашою зброєю! Жарти, анекдоти, меми, сатиричні та мотивуючі відео. З’явилися нові національні персонажі: цигани, які вкрали ворожий танк; гопники, які голіруч «віджали» БТР і набили пики непроханим асвабадітєлям; бабця Надя; соняхи.
А Пес Патрон! Минулого року держсекретар США Ентоні Блінкен відвідав Україну. Він звичайно ж, поспілкувався з Володимиром Зеленським, а потім… з Патроном! До речі, тут же згадалося, як Анджеліна Джолі відвідала Львів.
На світлині: Ентоні Блінкен і Пес Патрон.
Крім гумору, активувалося українське мистецтво. Чи багато співаків та груп ми знали до війни? Так, декілька «зірок». А тепер! Причому, багато мистецьких творів йдуть із фронту. І це явище просто унікальне! Подивіться, як наші хлопці з передової зустрічали Великдень! Які писанки!
На світлинах: «Великдень».
Не обійшли увагою наші герої і 8 березня. Звичайно, ми можемо сперечатися, чи потрібне нам це свято, чи ні. Але поки жінки сперечаються, хлопці з фронту їх просто привітали! Придивіться уважно, з чого викладено це привітання.
На світлині: 8 березня. Привітання з фронту.
А тепер скажіть, хіба таку армію можна перемогти? Хіба такий народ можна подолати?
Пригожин, ще до свого горезвісного бунту, в одному інтерв’ю буквально скаржився: «Ну і чого ми досягли? Ми хотіли денацифікувати Україну. А тепер її знає весь світ». О так, ваша правда, пане Пригожин!!!
Мабуть, тепер немає і маленького куточку у світі, де б нас не знали.
За пару років до війни я відвідала Іспанію. Пам'ятаю, як я пояснювала молодому іспанцеві, що таке Україна, і де вона знаходиться. Я малювала умовні кружечки: ось Росія, ось Польща. А між ними – Україна. Для нього це був «приємний сюрприз».
А подивіться – які тепер прапори майоріють у центрі Мадрида! Або на балконі звичайної іспанської сім'ї. До речі, може вам буде цікаво, як звучить «прапор» іспанською мовою? Бандера. Які асоціації?
На світлинах: Мадрид. На балконі (Іспанія).
Чи буде нескромним сказати, що ми змінили світ? Мабуть, все-таки, хоч і трохи, але змінили. І головне, самі змінилися.
Скільки десятиліть… Ні, віків! – наші патріоти намагалися об’єднати Україну, прищепити любов до рідної мови? А зміг це зробити лише… Путін.
У мене з’явилася шалена думка. Якщо вже й наші вороги нам допомагають (звичайно, самі того не бажаючи), то ми дійсно непереможні!
На відео: "Слава Україні!" (Гурт "Кулі").
Катерина Колесник, журналістка, м.Київ (світлини — авторські).
Матеріали надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читаймо також на "Малій Сторінці":
Цікаві статті про актуальні події в Україні та світі від киянки, журналістки з багаторічним стажем Катерини Колесник читаймо у її авторському блозі.