Чудові, милозвучні поезії Наталі Карпенко так легко читаються і лягають на музику, що композитор Микола Ведмедеря просто не міг не написати музику до тих віршів, що зачепили його душу найбільше. Тож сподіваємося, що ці новостворені пісні радо співатимуть дітки в школах, в гуртках, на святах, деінде. "Мала Сторінка" разом з авторами чекає на відео або аудіозаписи, на яких ці пісні оживають дитячими голосами. За вашим бажанням — опублікуємо їх разом з текстами і нотами! :)
ПЛАКАЛА ВЕРБИЦЯ
(слова Наталі Карпенко,
музика Миколи Ведмедері)
Плакала вербиця,
Що вночі не спиться,
Що ламають спину
Сквира і вітри.
Не сумуй, сестрице,
Відросте косиця,
У лиху годину
Слізоньку зітри.
Зійде в небі промінь,
І в твоєму домі
Буде гомоніти
Гілочка нова.
Прийдуть твої весни,
Туга твоя скресне.
Не зважай на вітер,
Плачеш – ти жива.
"Сію вам житечко, сію пшеницю,
Хай у цій хаті добро колоситься.
Сію з надією, сію з любов’ю,
Сію вам житечко, будьте здорові!
З Новим роком!"(Наталя Карпенко)
"Зняв каштан тісний кожух
І м’ячем на землю – бух!
Не забився, не розбився,
Скоком-боком покотився..."(Слова Наталі Карпенко
Музика Миколи Ведмедері)
"Руки милом тру і мию,
Доки бруд увесь не змию.
Де мікроб незваний гість –
Мило хап його і їсть.
Як це їсть? До глини й мила
Липне вся ворожа сила.
Мило їсть, як той павук,
Гей, мікроби! Гайда з рук!
Руки милом тру і мию,
Доки бруд увесь не змию.
Руки тру до чистоти,
Я помив свої, а ти? "(Наталя Карпенко)
"Літо тішиться: – Лечу!
Я гуляю досхочу!
Хто тут літечко чекав,
Хто без мене сумував?
В мене промені у жмені,
В мене ягоди в кишені.
В мене грядка для борщу,
Налітайте, пригощу."(Наталя Карпенко)
"Пролісок тендітний
Сонце зустрічав,
Віченьки блакитні
Вгору підійняв.
Сонце привітало
Квіточку ясну,
Щиро обійняло
Зірку весняну."(Наталя Карпенко)
"Вечір сни кладе у жменю –
Гойда, гойда-да.
Гріє літепло кишеню,
Світиться вода.
Мружить сонце ясні очі,
Зорі луп та луп.
Вийшов місяць проти ночі
Стригти собі чуб. "(Наталя Карпенко)
"Вітер тихо гойдає гілочку,
Вітер в щічку цілує квіточку.
А вона його не цурається,
А вона йому усміхається.
Їй би, вітре, дощем умитися,
Їй би вдосталь води напитися.
Їй би, вітре, таку хмариночку,
Щоби прала свою хустиночку."(Наталя Карпенко)
"Мамине дитятко,
Мамине пташа,
Мамине зернятко,
Мамина душа.
Сяють оченята,
Квітне мамин цвіт.
Тупу ноженята,
Тупу-тупу в світ."(Наталя Карпенко)
"Скільки для усмішки треба?
Мало й багато нараз!
Сіє хтось світло для тебе,
Сіє хтось світло для нас.
Хтось таки – та поділився,
Хтось тепле слово сказав.
Хтось таки – та поступився,
Хтось тобі руку подав…"(Наталя Карпенко)
"Які найдієвіші ліки у світі?
Обійми! Вам скажуть дорослі і діти.
Обійми! Обійми!
Обійми втамують і біль, і образу.
Обійми! Обійми!
Обійми, це те, що подіє одразу."(Наталя Карпенко)
"Листопад рахує кроки – раз, і два, і три,
З ним крокують попід руки хмара і вітри.
Розминає хмара ноги, вниз ось-ось пірне,
А вітрисько вздовж дороги долу гілля гне."(Наталя Карпенко)
"Жовтий листочок, жовта мітла,
Купа велика, купа мала.
Листя червоне, листя руде…
Тепле кубельце жовтень пряде."(Наталя Карпенко)
"Станцюй-но дощик гопака
В Купайла перед носом.
У тебе вдача козака!
Ми дуже тебе просим."(Наталя Карпенко)
"В небі сонечко – блись!
– Не ховайся, озвись,
Ходить дід-вітровій.
Любе сонечко, грій!"(Наталя Карпенко)
"У верби-вербиченьки таке миле личенько,
У верби-вербиченьки усмішка ясна.
Опустила вербонька коси на травиченьку,
Заплела вербиченьку квітами весна."(Наталя Карпенко)
"Після подорожі спить
У воді краплинка.
Сниться крихітці блакить
І пухка хмаринка."(Наталя Карпенко)
"Прокидайся, квіточко, прокидайся,
У весняне платтячко зодягайся.
Вже торішнє зіллячко перепріло,
Вже торішнє зіллячко в землю сіло."(Наталя Карпенко)
"Висне на черешеньці листя де-не-де,
Третій місяць осені стежкою іде.
Ще тримає золото гілочка в руці,
Сохнуть помаранчеві й жовті прапорці."(Наталя Карпенко)
"Затулили сонечко
Хмари дощові,
Скачуть за віконечком
Краплі по траві."(Наталя Карпенко)
"Морозець ковтнув тумани,
Відв’язав сріблясті сани,
Посадив у сани вітер
І помчав гуляти світом."(Наталя Карпенко)
"А на вулиці сніг! І летить, і кружляє в таночку,
І сідає до ніг, і цілунками тулиться щік!
Це хазяйка зима зодягає святкову сорочку,
На порозі стоїть Новий рік! Новий рік! Новий рік!"(Наталя Карпенко)
"Будить сонечко усіх теплим дотиком,
Сонце лащиться до ніг милим котиком.
Сонце весело сміється
І у небі синім в’ється
Аж до вечора."(Наталя Карпенко)
"Пролісок тендітний
Сонце зустрічав,
Віченьки блакитні
Вгору підійняв."(Наталя Карпенко)
"Сонечко лоскоче ніс,
Промінець весну приніс,
День яскравим світлом вмив,
Першу квіточку збудив."(Наталя Карпенко)
"У весни бадьорі кроки!
Йде весна стрімким потоком
Від бадьорого струмочка
До широкого ставочка."(Наталя Карпенко)
"Нас бабуся Катерина
Запросила на гостини.
Увесь тиждень засмагали
І бабусі помагали."(Наталя Карпенко)
Дуже гарні вірші!!! Щиро дякуємо за музичність рідного слова!!!