Ганна Максимович. «Світло української перемоги» — добірка віршів про війну


 

 

 

 

Ганна Максимович

КИЯНИ
 
Ні музики, ні інших мирних звуків,
Лишень сирени раз у раз гудуть.
Старенькі, вдвох тримаючись за руки,
Андріївським поволеньки ідуть.
 
Вони тут народилися, зростали,
Наввипередки бігали дітьми,
Їх весни ніжним цвітом чарували,
Їм осінь простеляла килими.
 
Характер свого міста добре знають.
Є в ньому волелюбність, міць і гарт.
Підступний ворог Київ не здолає,
Йому і сподіватися не варт.
 
І хоч десь вибух серед ночі гряне,
Все відбудуєм. Це не головне.
А головне – це люди, це кияни!
Їх велич духу, поклик серця – головне!


* * *


СТРАШНИЙ ВИПАДОК
 
Для них вбивати – це вже звичка.
Та кара їх не омине.
Солдат російський вбив сестричку,
Поранив братика й мене.
 
Від кулі мама похилилась,
Здригнувся тато і упав.
На грудях кров зачервонілась,
Я довго кликав, він мовчав.
 
І я заснув чи то забувся,
І в цьому маренні, у сні
Назустріч квапилась матуся
Та усміхалася мені.

Моя ріднесенька, ласкава!
І я до неї біг і біг,
Втомився, сил не вистачало,
А я спинитися не міг.
 
Прийшов до пам’яті в лікарні.
Спокійно, тихо навкруги.
Той випадок страшний, останній
Не йде мені із голови.
 
Навіщо цілився в дитину?
Вона ще крихітка, маля.
Навіщо вбив мою родину,
Чому забрав у них життя?


* * *


СПИНІТЬ ВІЙНУ
 
Глибокі рани на моїй землі,
Болючі рани душу роз’ятрили.
Маленькі діти – ангели святі –
Чим перед світом нині завинили?
 
Чом ворог відбирає в них життя?
Чому дитинство, спокій відбирає,
Надію на щасливе майбуття;
Чому дитяче серденько страждає?
 
Навколо них руїнища страшні,
Під гул сирен щоночі засинають,
Їм забавлянки, витівки смішні,
А їх російські бомби убивають.
 
Благаєм небеса і світ увесь:
– Спиніть війну! Спиніть війну! – благаєм.
Важкий упав на плечі хрест.
Крізь жах і смерть свій шлях долаєм.


* * *

 
СВІТЛО ПЕРЕМОГИ

 
Без ліку війська, зброї тьма
У сил ворожих потойбічних.
Іде жорстока боротьба
Основ всесвітніх споконвічних:
Життя і смерті, зла й добра,
Любові та ненависті людської.
Ворожа темрява важка
Звисає в нас над головою.
 
Вона згасити хоче все:
Життя і працю, і кохання.
Багато горя, сліз несе,
Великий смуток і страждання.
Зламати хоче вільний дух,
Могутні крила за плечима,
Спинити до свободи рух
І задушити нескориме.

Але ось-ось настане час:
Злетить яскрава блискавиця,
Наповнить ясним світлом нас
І запалає, заіскриться.
Пітьма піде у небуття,
Відступить смерть і зло сконає.
А свіжі паростки життя
Розквітнуть, барвами заграють.

 

 

 

 

 

ВИШИВАНКА

Золотими промінцями на світанку
Привітало сонце неба голубінь.
Вишиваємо сьогодні вишиванку
Для нащадків, для майбутніх поколінь.
 
На сучасній вишиванці візерунки
Будуть з подвигів, зі спогадів і справ,
Мужності людей, історій порятунку,
Віри у добро, що кожен в серці мав.
 
Прикрашаєм щедро квітами-сльозами,
Серцем обираєм барви-ниточки,
Щоб біди не знали більш ніколи мами,
Щоб зростали в мирі доні та сини.
 
Чи довіку вишиванці нашій бути,
Чи на нашім українськім полотні,
Чи дозволим злочини тяжкі забути –
Все від нас залежить, нашої борні.

 

* * *

 

НАМИСТИНКИ
 
Мов намистинки, розлетілись світом діти.
Їх добрі люди намагаються зігріти,
Створити затишок, подарувати ласку
І повернути втрачену дитячу казку.
 
Та прийде час – і намистинки всі зберемо,
Намисто українське ми гуртом сплетемо.
І буде квітнути розкішно й кольористо
У ріднім краї дороге намисто.
 
Всі разом побудуємо нові оселі,
Зростатимуть в них діти радісні й веселі,
І усмішки сіятимуть привітні, щирі,
Бо добре жити в злагоді, у праці, мирі.

 

 

 

 

 

 

 Ганна Максимович. Малюнок для солдата. Соколята. Поезії про війну. Вірші про українських воїнів."Соколята, соколята!
Пам’ятайте свого тата!
Він загинув і у небо
Світлим ангелом полинув.
Буде завжди рідний тато
Із небес оберігати,
Щоби вас не оминала
Добра доленька крилата."

(Ганна Максимович)

 

Поезії люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

Більше творів Ганни Максимович на нашому сайті:

Ганна Максимович. Поезії для дітей

"Я народилась і зростала на Опіллі, у мальовничому краї чудових лісів та зелених лук, цілющих джерел і гомінливих струмочків, чистих озер та річок; у милому для ока краї, де людина живе в гармонії з природою, де відчувається природна чистота води та повітря. В нашій родині завжди шанобливо ставились до природи та навчали  дітей бачити і відчувати її красу. Це формувало мій світогляд. Тепер вивчаю історію культури України." (Ганна Максимович)

 

Читаймо також на "Малій Сторінці":

Вірші про війну"Коли закінчиться війна,
Я хочу тата обійняти,
Сказати сонячні слова
І повести його до хати,
Ти – наш Герой! Тепер щодня
Я буду дякувати Богу 
За мирне небо, за життя,
Всім, хто здобув нам ПЕРЕМОГУ!"
 
(Ірина Мацкова)​
 

 

Вірші про Україну

УкраїнаДумки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу — все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич, Грицька Бойка, Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли,  Анатолія Камінчука, Анатолія Качана,  Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та інших відомих українських поетів.


Останні коментарі до сторінки
«Ганна Максимович. «Світло української перемоги» — добірка віршів про війну»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми