"В кінці греблі шумлять верби" - українська народна пісня (текст, ноти, відео)

В КІНЦІ ГРЕБЛІ ШУМЛЯТЬ ВЕРБИ

В кінці греблі шумлять верби,
Що я насадила...
Нема того козаченька.
Що я полюбила.

Ой немає козаченька,—
Поїхав за Десну;
Рости, рости, дівчинонько,
На другую весну!

Росла, росла дівчинонька
Та й на порі стала;
Ждала, ждала козаченька
Та й плакати стала.

Ой не плачте, карі очі,—
Така ваша доля:
Полюбила козаченька,
При місяцю стоя!

Зелененькі огірочки,
Жовтенькі цвіточки...
Нема мого миленького,
Плачуть карі очки!

* Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.

За матеріалами: Українські народні пісні про кохання. Упорядники: Юлія Білякова, Микола Кагарлицький. Київ, видавництво "Мистецтво", 1971, стор. 20 - 21.