Вірші про рідну мову від Тетяни Строкач (відео)


 

На відео: вірш Тетяни Строкач "Мало все про мову знати" читає Артур Данченко.

 

 

Петриківський розпис. Авторка — Вікторія Тимошенко.

Петриківський розпис. Авторка — Вікторія Тимошенко.

 

 

 

    Тетяна Строкач

МАЛО ВСЕ ПРО МОВУ
            ЗНАТИ

Мила, осяйна, барвиста,
І сонячна, й росяниста,
Ніжна, лагідна, ласкава,
Неповторна і цікава,
І прадавня, і правдива,
Рідна, щира, жартівлива,
Веселкова, світанкова,
І джерельна, й барвінкова,
І виразна, й промениста,
Розмаїта, урочиста,
Солов'їна і співуча,
Калинова й дуже влучна,
Чиста, мудра, щебетлива,
І дотепна, й гомінлива,
І м'яка, і пишна, й красна,
Незнищенна і прекрасна,
Милозвучна і щемлива,
Іскрометна і грайлива!
Мало все про мову знати!
Нею треба розмовляти!

 

* * *

 

РІДНА МОВА МОЯ

(акро-вірш)

Р озмовляй українською, рідною,
І дивуй милозвучною піснею.
Д аруй казку народну чарівную,
Н е здолати народ наш! В це віримо!
А найкраща, прадавня й сучасная,

М ова наша барвиста й прекрасная,
О бійматиме ніжно і лагідно,
В еличатиме, мудрістю вразить нас.
А як сонце зійде переможнеє,

М и у розквіті їй допоможемо!
О сяйна, незнищенна і вільная,
Я люблю тебе, мово! Ти — гідная!

 

* * *

 

ЩО ЗА МОВА КОЛЬОРОВА?

Що за мова  кольорова?
Плине річкою розмова,
В'ється стрічкою, хлюпоче,
Мов зачарувати хоче. 

Що за мова дивно квітне?
Розмаїта і привітна,
Барвінкова, калинова,
Веселково-пелюсткова. 

Що за мова — ніжна й мила,
Добра, лагідна, пестлива,
Колисково-вечорова
І закохано-медова. 

Що за мова — грізна й мужня?
Часом гостра і потужна,
Наказова і велична,
Що до бою гучно кличе. 

Мова прадіда і діда,
Незнищенна й знана в світі,
Що і горя й бід зазнала,
Та не зникла, й не зламалась. 

Чуєш слово українське?
Є народ, і мова, й пісня,
Сьогодення і майбутнє,
І минуле незабутнє. 

Бережімо мову рідну,
Милозвучну і привітну.
Розмовляймо нею завше,
Бо вона у нас найкраща!

 

* * *

 

РІДНА МОВА

Мово моя, мелодійна, ласкава, привітна.
Піснею линь, наче квітка барвиста, розквітни!
Плавно течи, немов води широкої річки,
І дзюркоти, мов весняні струмочки-потічки.

Ніжно звучи колисковою любим малятам,
Грізно кричи, коли просто не можна мовчати!
В пам»яті будь, закарбуйся у серці назавжди!
Гідно тримайся, бо ти — наша мово, найкраща!

 

 

Поезії люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Тетяна Строкач. Поезії для дітей
Читаймо дитячі вірші української поетеси Тетяни Строкач: віршовані загадки про зиму, загадки про пори року, поезії, присвячені народним святам та інші.

 

Вірші про рідну мову
Український  народ  має  давню  історію,  він  витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.  А найголовнішою  його  ознакою,  що  дає  йому право називатися нацією, є мова – його найбільша духовна цінність, його суть, основа його буття. Це – найдорожчий  скарб,  переданий  українцям  сотнями  й сотнями  попередніх  поколінь,  виплеканий  у  давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці.

Останні коментарі до сторінки
«Вірші про рідну мову від Тетяни Строкач (відео)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми