Вірші про мову від Валентини Каменчук

Валентина Каменчук
 
МОВУ РІДНУ, СЛОВО РІДНЕ

Мову рідну, слово рідне 
Має, дітки, кожний в світі. 
З деревом говорить вітер,
З квіткою говорить квітка. 
З пташкою щебече пташка, 
Тиха річечка — з озерцем. 
Мову знати цю неважко, 
Коли хоче того серце.

* * *

ЧОМУ ВЕДМЕДИК ЗАЖУРИВСЬ

Каже Степанко 
Ведмедику плюшевому:
—    Ти посидь у траві 
Під квітучою грушкою.
Тихо будь і нікого не бійся,
А я побіжу умиюся!
...Нема Степанка — гавиться. 
Сидить ведмедик — бавиться,— 
Метелика пантрує.
Коли це раптом чує —
Зелена бабуня Трава 
Говорить травичці 
Такі от слова:

—    Рідної мови учися, травичко. 
Рідна мова — то ж твоє личко. 
Тому що без рідного слова 
Не впізнає тебе діброва.
Сонечко тобі не засвітить,
Не зацвітуть тобі квіти.
Не защебече тобі соловейко. 
Навіть вітер тобі не загуде.
Без рідної мови ой як нелегко. 
Без рідної мови 
Ти ніхто і ніде.
—    Бабусю!
Я вчитиму рідні слова,
Щоб знали усі на світі,
Що я не біда-лобода,
Не папуга і не сова,
А справжня зелена трава.
Ростиму я, зеленітиму 
І по-нашому, по-травиному, 
Говоритиму!

Як почув це ведмедик —
Подумав про себе,—
До сліз зажуривсь:
— На фабриці іграшок
Я народивсь.
Он який виріс великий —
Це ж треба!
А рідної мови іще не навчивсь.

Без рідного слова
На світі так важко!
Не знатиме навіть діброва,
Чи ведмедик я,
А чи пташка,
А чи зірочка вечорова...

— А ти не журися,—
каже Степанко.—
Підемо до лісу
Наступного ранку.
І добрий дідуньо 
Ведмідь
Залюбки тебе
Рідної мови
Навчить!

За матеріалами: Валентина Каменчук. "Чому ведмедик зажурився?". Вірші для дітей. Художник Олександр Кошель. Київ, видавництво «Веселка», 1991 рік.

Більше віршів про мову на нашому сайті:

Український  народ  має  давню  історію,  він  витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.  А найголовнішою  його  ознакою,  що  дає  йому право називатися нацією, є мова - його найбільша духовна цінність, його суть, основа його буття. Це - найдорожчий  скарб,  переданий  українцям  сотнями  й сотнями  попередніх  поколінь,  виплеканий  у  давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці.

Більше віршів Валентини Каменчук на нашому сайті:  

Вірші для малят відомої сучасної поетеси Валентини Каменчук: «Мову рідну, слово рідне...», "Чому ведмедик зажуривсь", "Як лиска голосок собі кувала", "Дві сопілки", "Розмова з кленом", "Клубочки", "Джмелик учиться читати", "Хто зіроньку дістане", "Малюнок", "Жук-рогач", "Цапки", "Черевики", "Майстер", "Весела криниця", "Новосілля у Лиса", "Сніданок", "Уперше", "Дід Туман", "йде осінь", "Обнова", "Вітряк", "Я проводжала літечко", "Заметіль", "Ковзанка", "Новорічна пісенька вовка", "Їздив заєць до млина", "Ішов Сонко стежинкою...", "Хочу підрости", "Веселий пароплав", "Голкастий піджак", "Екскурсія", "Юна травичка", "Тигрик і я", "Я вже не маленька", "Світличка", "Осінній шум", "Вересень", "Коники гривасті", "Зайчикові вуха".​