ВІРТУАЛЬНА МАНДРІВКА З ЕЛЕМЕНТАМИ ПРИГОД «ВЕЛИКИЙ ЛУГ»
(для учнів 3-4 кл.)
Авторка-укладачка — Марія Деленко
Читаючи книжки, слухаючи розповіді, ви дізнавалися про події в Україні часів козацької доби, знайомилися із літературними героями, разом із ними ішли стежками слави, відваги, мужності, переборювали труднощі, переживали зраду і образи, очима письменників дивилися на ту дійсність, яка вже так далеко у минулому. А яка ж дорога на оту таємничу Запорозьку Січ? Віртуальна мандрівка допоможе вам уявити той шлях, який проходили верхи на коні чи пішки, пропливали на чайках по дніпрових порогах оті чубаті вої-лицарі, які залишили такий вагомий слід в історії рідного краю.
На кожному порозі вас чекатимуть козаки: Джура, Чубенко, Гуляйвітер, Швидкогляд, Гарматій, Вернигора, Закривидорога, Легкоступ, Шрам, Куліш, Зірвишапка, Бандурка, Характерник, а ще сміливі та сильні козачки Саламаха та Чайка. Ви повинні відшукати 12 ключів-відгадок, щоб добратися до козацької вольниці – Великого Лугу та відкрити скриню скарбів. Тож успішної мандрівки!
Цікаво знати:
1,7 млрд років територія Дніпра являла собою велику гірську країну. Пізніше гори були зруйновані та змиті по одному з розломів, що призвело до прориву ПраДніпра. Водний потік вимив м'які та зруйновані породи, залишивши у руслі річкибільш міцні скельні підвищення ‒ пороги та забори. Порогом вважається пасмо каменів, яке цілком перетинає річку від берега до берега. Забора ‒ пасмо каменів, що перетинає річку частково, лишаючи прохід.
У давніх народних переказах, записаних у XIX ст. зі слів місцевих мешканців, походження порогів на Дніпрі пояснюється більш поетично: «До Христового народження лукавий мав велику силу! Каміння, скелі, печери ‒ то все його робота. У печерах він ховався від Божого гніву, від грому. Тоді людей ще мало було, спокушати нікого, так він і давай розносити по землі та розкидати каміння: де кине малий камінець ‒ через рік виросте великий, де покладе великий ‒ там виросте скеля. Хотілось йому всю землю покрити камінням, щоб нічого не росло, не жив ні чоловік, ні звір, ні птиця Божа. Тільки не по його вийшло: народився Христос, зараз же прокляв нечистого. З того часу каміння так і зосталось…»
Дніпровські пороги вважалися в Старому Світі одним з нерукотворних чудес світу. Більш грандіозної картини живої природи не існувало в Європі. Відомі історичні особи долали значні відстані і навмисне приїздили в Україну, щоби побачити неперевершене за своєю величністю видовище, яке неможливо забути. Дніпрові пороги нині спочивають під глибокими водами Дніпровського водосховища. А були часи, коли упродовж 80 кілометрів від Катеринослава до Хортиці Дніпро перегороджували кам’яні скелі, що виступали з води.
ДРУЗІ, СТАРТУЄМО!
Розпочинаємо віртуальну мадрівку з елементами пригод до козацької вольниці – Великого Лугу.
Дорожня карта мандрівки: станція «Мрія» (місто чи село вашого дитинства ) ‒ місто Дніпро (у поїзді «Інтерсіті-Гетьман») – поріг Кодацький ‒ поріг Сурський – поріг Лоханський ‒ поріг Дзвонецький ‒ поріг Ненаситець – поріг Вовнизький, поріг Будило ‒ поріг Лишній‒ поріг ‒ Вольний о. Хортиця ‒ Великий Луг (на козацьких чайках).
Правила мандрівки: манрувати можна поодинці, в парі або й цілим товариством, яке можна назвати козацьким роєм (групою), оберіть ройових (командирів команд). Уявіть собі, що ви козацькі джури (так називали на Січі юних помічників козаків), а ваші ройові – козацькі отамани. Щоб провести чайки через пороги до Великого Лугу, необхідно познайомитися з історією кожного порогу та виконати усі завдання-пригоди.
Завдання 1. Відгадати кросворд-квиток. Квиток стане дісний при умові, якщо відгадаєте закодований вислів у виділеному рядку за горизонталлю.
КРОСВОРД-КВИТОК ДЛЯ ПОСАДКИ У ПОТЯГ «ІНТЕРСІТІ-ГЕТЬМАН»
(підказки шукайте у «Козацькому словнику школяра»)
За вертикаллю:
1. Гармата, яка була на озброєнні українських козаків.
2. Безпалубний плоскодонний човен запорозьких козаків XVI—XVII ст., який мав вигляд величезної видовбаної колоди (з верби або липи), по бортах обшитої дошками.
3. Козак Запорозької Січі.
4. Ударний музичний інструмент, що складається з металевого казана і натягнутої на нього шкіри. В Україні відомий з кінця XV століття.
5. Полон, турецька неволя.
6. Вишка для спостереження і передачі сигналів.
7. Виборний ватажок війська, начальник збройного загону у козаків. Існували в Україні в XVI-XVIII століттях (кошові, курінні, городові, сотенні та сільські).
8. Той, хто їде верхи; верхівець, вершник.
9. В Україні в XVI –XVIII ст. – зброєносець у козацької старшини.
10. Старовинний прапор, що був розповсюджений у Київській Русі та серед інших слов'янських народів, а також в козацьких військах.
11. В українському козацькому війську спеціально підготовлений козак, який опанував артилерійську справу і стріляв з гармати.
12. Старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (переважно у козаків).
13. Старовинне вітрильне багатовеслове військове судно.
14. Виборна службова особа, що відала всією канцелярією Запорозької Січі у 16-18 ст.
Потяг «Інтерсіті – Гетьман»
Відправлення потяга: станція «Мрія»
Кінцева зупинка: станція «Дніпро»
Правила мандрівки: далі мандрівка продовжується на козацьких чайках.
Ви наблизилися до першого дніпровського порогу. Він називається Кодацький. Тут на васчекає козак Джура, який познайомить вас із кодексом козацько-лицарської честі. А далі, щоб прибути до Великого Лугу, вам потрібно пересісти у козацькі чайки та виконати усі завдання від козака Джури. Найперше ‒ познайомитися із кодексом козацько-лицарської честі.
КОДЕКС КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОЇ ЧЕСТІ
Козак – це воїн-лицар!
Лицарське покликання: «Служіння Богові, Батьківщині, ближнім».
Козак:
1. Мудрий
2. Шляхетний
3. Мужній
4. Чесний
5. Дисциплінований
6. Відважний
7. Витривалий
8. Зрівноважений
9. Точний
10. Здоровий
11. Обережний
12. Вірний Богові, вірний Україні
1. ПОРІГ КОДАЦЬКИЙ
Цікаво знати:
«Кожна пригода ‒ до мудрості дорога.»
Ко́дацький порі́г ‒ перший із дніпровських порогів. У нього є ще інші назви: Нессупи, Старо-Кодацький, Кодак, Гудак.
На правому березі Дніпра біля порогу була розташована Кодацька фортеця.
Григорій Микитович Омельченко пише: «Шум порога я чув у дитинстві щодня, бо жили ми за п'ять кілометрів від нього (в селищі Лоцманська Кам'янка). Іноді ледве долітав його клекіт, а коли дув сильний вітер в наш бік, то шум був такий сильний і грізний, немов усі звірі зібралися докупи і ревли та гарчали один на одного».
Кодацький поріг згадується в повісті Адріана Кащенка «Над Кодацьким порогом». А мати Лесі Українки Олена Пчілка привозила до нього своїх дітей. Вона так описала цей поріг:
«Мені доводилось колись раніш, як я була в Катеринославі з дітьми, бачити перший поріг Дніпровський, Кодак, що лежить верстов за вісім чи десять від Катеринослава (зараз Дніпро). Година була теж неспокійна, але зовсім інша і надзвичайно гарна. То було літом, гарного сонячного дня. Ми приїхали з Катеринослава до Кам’янки, а звідти до Кодака кіньми. Але ж якраз, коли підійшли ближче, стояли й дивились на місце давньої козацької твердині та на Кодацький поріг, що крутив і шумував хвилі впоперек усієї річки, встала грізна година: гриміла громота, замиготіли блискавки, заходили клубки синіх та сивих хмар. Вся картина була така велична й гарна, що здавалась якоюсь дивною декорацією, утвореною рукою невидимого чарівника! Більше я не бачила порогів; але та Кодацька картина загодила мене повік».
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/
---------
Виконайте завдання від козака Джури:
1. Ознайомтеся зі змістом тексту «Цікаво знати».
2. Яке місце у вашому селі чи місті можна назвати островом Віри?
4. Проведіть козацьку гутірку на тему : «Ніколи не втрачай віри у свої сили!»
Скористайтесь афоризмом-підказкою: «Краще вірити, ніж не вірити, тому що з вірою все стає можливим». (Альберт Ейнштейн).
5. Поясніть походження прізвища Джура.
6. У вільний час пограйтеся у гру «Захист фортеці».
----------
Правила гри:
У центрі кола – «фортеця»,м'ячі і кеглі. Біля«фортеці»‒ захисник. Учні, які стоять у колі, передають м'яч один одному і кидають його, намагаючись влучити у «фортецю». Захисник намагається відбити м'яч руками чи ногами.
Переможе та команда, чий захисник найдовше протримається, захищаючи свою «фортецю».
Відгадайте кросворд.
У виділеному за вертикаллю рядку відповідь-ключ до наступного порогу.
За горизонталлю:
1. Гетьман Війська Запорозького на ім’я Зиновій.
2. Пасмо каменів, яке цілком перетинає річку від берега до берега.
3. Пасмо каменів, що перетинає річку частково, лишаючи прохід.
4. Хотілось йому всю землю покрить камінням, щоб нічого не росло, не жив ні чоловік, ні звір, ні птиця Божа.
5. Віз двоколісний, високий, або довгий чотириколісний в Україні.
6. Споруда, височина якої набагато більша за ширину; невелика споруда на кургані, що в ХVІ-ХVІІ століттях використовувалась в Україні для передавання гасел про небезпеку; башта фортеці або замку, що інколи правила за в'язницю.
7. Це малює художник.
2. ПОРІГ СУРСЬКИЙ
Цікаво знати.:
«Розум — скарб людини.»
Сурський поріг – другий із Дніпрових порогів.
Він розташований навпроти старовинного села Волоське, назва походить від річки Мокра Сура, яка впадає у Дніпро з лівого берега за 1 км вище від порогу, навпроти затопленого Сурського острова. Сурський поріг був малопомітний, без виходів каміння на поверхню. Однак вода у Дніпрі протікала над порогом швидше, ніж звичайно, з завихренням, закрутами, бо дно було усіяне камінням.
Одразу нижче порога Сурського знаходиться невеликий острівок Пуцівка, потім камені Гірнецеві, Колісники, острівки Кулики і Лоханський поріг.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/
-------
Виконайте завдання від козака Гарматія.
1. Ознайомтеся зі змістом тексту «Цікаво знати».
2. Яке місце у вашому селі чи місті можна назвати островом Мужності?
3. Проведіть козацьку гутірку на тему: «Мужність – страж і опора всіх інших чеснот». Скористайтесь афоризмом-підказкою: «Герой – це людина, яка знає, що є блага, дорожчі за життя; людина, яка присвятила своє життя служінню державі, себе одну – служінню багатьом».
5. Поясніть походження прізвища Гарматій.
6. У вільний час проведіть гру «Козацька спритність».
Правила гри:
Учасники поділяються парами, беруться за руки, відвівши їх у сторони. Між лобами треба покласти повітряну кульку. Пари рухаються приставним кроком до протилежного кінця залу, а потім назад до своєї команди. Естафету передають, поклавши кульку між лобами наступної пари. Виграє команда, яка першою закінчить рух.
------------
Відгадайте кросворд.
У виділеному за горизонталлю рядку відповідь-ключ до наступного порогу.
За вертикаллю:
1. Січ мати, а Великий Луг -….
2. Козацькому …нема переводу.
3. Де козак, там і … .
4.Де … ,там і козак.
5. До булави треба … .
6. Береженого Бог береже, а козака –….
3. ПОРІГ ЛОХАНСЬКИЙ
Цікаво знати.
"Сила та розум ‒ краса людини."
Ло́ханський порі́г ‒ третій із дніпровських порогів, розташовувався біля села Волоське, на відстані 0,5 версти від попереднього ‒ Сурського порогу. Посередині русла були розташовані три невеликі острови, які утворювали в порозі два проходи: один ‒ між правим берегом і островом Кулики; другий, дуже вузький, ‒ між лівим берегом і островом Скелястий. Поріг був короткий ‒ три лави (Куликівська, Плоська, Черепашина), але дуже крутий, бурхливий, зі стрімким падінням води. Вважалось, що Лоханський поріг був один із страшних, згубних порогів. З лівого боку порогу знаходився Буців камінь (названо в пам'ять лоцмана Буць, який розбився на цьому камені), праворуч ‒ кам'яна скеля. Між ними і пролягав головний хід, вужчий, порівнюючи з іншими порогами. Попасти в цей хід, щоб не зачепитися за скелю або Буців камінь ‒ то і було хистом лоцмана. Буців камінь зверху порога не було видно.І коли проходили поріг, лише тоді було видно, як через Буців камінь перекочується вода, падаючи, мов у прірву, з завихреннями та бурунами, й утворює воронку. За часів Київської Русі через те, що поріг утворював острови, між якими були проходи, його називали Острівним порогом.
Джерело: https://uk.wikipedia.org
-----------------
Виконайте завдання від козака Швидкогляда.
1. Ознайомтеся зі змістом тексту «Цікаво знати».
2. Яке місце у вашому селі чи місті можна назвати островом Мужності?
3. Проведіть козацьку гутірку на тему «Тільки то добре, що чесно». (МаркТуллій Цицерон).
Скористайтесь афоризмом-підказкою: «Джерелом віри і надії є правда». (Анрі Барбюс).
5. Поясніть походження прізвища Швидкогляд.
6. У вільний час проведіть гру «Влучники» (метання ядра–м'яча).
Правила гри.
Кожен учасник рою кидає ядро. Хто кине якнайдалі, той перемагає.
--------------
Завдання:
У кожному рядку знайти «зайву» літеру. Скласти всі «зайві» літери з кожного рядка і прочитати зашифроване слово.
Біля Дзвонецького порога.
4. ПОРІГ ДЗВОНЕЦЬКИЙ
Цікаво знати.
"Хто знання має, той мур зламає."
Дзвоне́цький порі́г, Дзвін-поріг, Звонецький поріг ‒ четвертий із дніпровських порогів, що знаходився в 5,5 км від попереднього, Лоханського порогу. Поріг лежав навпроти Звонецької балки по Дніпру.
Вище Звонецького порогу лежала Багатирська забора, а нижче за течією ‒ Товчинська забора.
Шукаючи по Дніпру вільних угідь та безпечних осель, козаки коло 1545 року знайшли Дзвонецький поріг та зробили його своїм займищем. Через деякий час з козацького поселення створилось село Дзвонецьке, яке існує й нині.
У 1737 році начальником січових церков ієромонахом Павлом Марковичем було споруджено капличку, в якій правили службу для козаків, які жили в Дзвонецькому урочищі, згодом було збудовано дерев'яну церкву.
За легендою, коли Катерина II подорожувала Україною й заснувала Катеринослав, сплавляючись по порогах, вона впустила в воду кольє з бубонцями. З того часу поріг «дзвенів» цими бубонцями і його прозвали Звонецький.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/
-------------
Виконайте завдання від козака Зірвишапка:
1. Ознайомтеся зі змістом тексту «Цікаво знати».
2. Яке місце у вашому селі чи місті можна назвати островом Добра?
3. Проведіть козацьку гутірку на тему: «Немає вищої святині, як чисте сяйво Доброти». Арістотель
Скористайтесь афоризмом-підказкою: "Добро для людини ‒ це активне використання здібностей його душі у відповідності з високою гідністю або чеснотою."
4. Поясніть походження прізвища Зірвишапка.
5. У вільний час проведіть козацьку розвагу-конкурс на звання отамана «Знімання шапки».
-------------
Правила гри:
Козаки стають в коло; завдання кожного зняти шапку з отамана, який стоїть у центрі кола, однією рукою. Переможе той, хто першим зніме шапку. Він стає отаманом.
---------------
Відгадайте кросворд.
У виділеному рядку за горизонталлю прочитаєте ключове слово.
За вертикаллю:
1. Що У 1737 році було споруджено начальником січових церков ієромонахом Павлом Марковичем?
2. Іван Франко – Каменяр, Тарас Шевченко ‒ … .
3. Катерина II подорожувала по Україні, сплавляючись по порогах, вона впустила в воду кольє з … .
4. Як називається село, яке утворилося із козацького поселення?
5. Яке місто заснувала Катерина ІІ в Україні?
5. ПОРІГ НЕНАСИТЕЦЬ
Цікаво знати:
«Хто людей питає, той і розум має.»
Ненаситець, Ненаситецький поріг, Ревучий, Дід-поріг ‒ п’ятий дніпровський поріг, що був посередині порожнистої частини Дніпра. Козаки його називали Дідом. Він вважався найбільшим і найстрашнішим з усіх порогів.Шум Діда було чуть за 10 кілометрів, а в тиху погоду ‒ 15-20 кілометрів. Серед усіх порогів тільки він навіть у сильні морози не замерзав. Становив разом з іншими порогами майже нездоланні перешкоди для судноплавства.
Назва порога походить від його ненаситної вдачі поглинати човни разом з людьми, що наважились випробувати свою долю і пропливти вируючими водами. За числом людських жертв цей поріг справедливо нарікався ненаситним. Як наймогутніший і найгрізніший він вважався родоначальником усіх Дніпрових порогів. Його ревуча сила була неймовірною. Козаки казали: «Він так меле, що аж небо гримить! – що аж земля труситься!» Немов міфічний велетень, він віками вражав людську уяву своєю могутністю. Страшне ревіння, стогін і рокотання чулися здаля і заповнювали увесь простір довкола, жахаючи самим звуком неприборканої дикої стихії, що не вщухав споконвік і потрясав Дніпрові береги, йдучи відгомоном широкими степами.
Велич цього порога і його непоборна сила засвідчена численними могилами, що здіймалися на обох берегах, упокоївши сміливців, що наважилися кинути виклик стихії. Стрімка течія і віковічні скелі, що стриміли серед порога і обступали з обох берегів, робили його страшним і грізним. Однак не переводились відчайдухи, які долали на човнах та барках шалений поріг довжиною в два кілометри за чотири хвилини; а лісовий пліт (без людей) – за одну хвилину.
Легенди свідчать, що Ненаситець забирав життя кожного десятого, який сходив по річці. Урайоні цього порога аквалангісти досі шукають в замуленому дні скарби суден, які зазнали краху на ньому. Одна з легенд розповідає, що тут затонуло судно отамана Івана Підкови, яке перевозило золотого коня. Цього коня вони захопили в Стамбулі і переправляли через пороги. Так і залишився цей кінь на дні серед порогів.
Джерело: https://uk.wikipedia.org
-----------------
Виконайте завдання від козака Вернидуба:
1. Ознайомтеся зі змістом тексту «Цікаво знати».
2. Яке місце у вашому селі чи місті можна назвати островом Радості?
3. Проведіть козацьку гутірку на тему: «Досяг вершини той, хто знає, чому радіти». Сенека
Скористайтесь афоризмом-підказкою: «У кожного радість точно викроєна за його міркою. Її ні вкрасти, ні привласнити: іншому вона просто не підходить» (Юрій Домбровський).
4. Поясніть походження прізвища Вернидуб.
5. У вільний час позмагайтеся у конкурсі «Козацький товмач».
Завдання:
Хто швише і більше пояснить значення слів часів козацтва на Україні.
Слова: бунчужний, гармаш, довбиш, кошовий, отаман, гетьман, кантарій, кобзар, обозний, осавул, пластун, джура, січовик, хан, чумак, яничари.
Порада:
Підказки шукайте у «Словнику-довіднику».
Відгадайте кросворд.
У виділеному рядку за горизонталлю прочитаєте ключове слово.
За горизонталлю:
1. Виборна службова особа, яка обіймала одну з адміністративних посад в козацькій державі. Були генеральні, полкові, сотенні.
2. Важлива особа на Січі, мав право ударами в литаври збирати козаків на січовий майдан на раду.
3. Місто, у якому козаки захопили золотого коня і переправляли через пороги.
4. Титул правителів у багатьох країнах Сходу.
5. Прізвище отамана, судно якого затонуло.
6. На чому козаки-відчайдухи долали поріг Ненаситець?
7. Досяг вершини той, хто знає, чому … .
6. ПОРІГ ВОВНИЗЬКИЙ
Цікаво знати:
«Чоловік розуму вчиться цілий вік.»
Во́внизький порі́г (лоцмани називали його Онук) ‒шостий із дніпровських порогів, знаходився на відстані 13,5 верст від попереднього,Ненаситецького порогу, і на 3,5 верстви нижче острова Великого Дубового.
Другий за розмірами серед порогів (після Ненаситецького). Поріг мав чотири лави ‒ Близнюки, Плоська, Гроза та Помийниця, мав канал з накиданого каменю 426 метрів довжиною.
На погоду часто перегукувався з Ненаситецьким порогом. Дмитро Яворницький писав: «Ось реве, шумить, гуде, струшує землю Дід-поріг; коли це зразу тиць, і обірвавсь та аж глухо застогнав. Тоді починає Внук-поріг: реве, шумить, гуде, коли ось і цей зразу тиць, і обірвавсь та аж глухо застогнав. І знов Дід-поріг, а після нього знов Внук-поріг».
Найнебезпечніша в ньому була велика скеля Гроза, наякій судна і плоти часто розбивалися.
Перед Вовнизьким порогом ліворуч стояв камінь-острівець Перейма, біля самого порогу ‒ острівець Полтавка. Між Полтавкою та лівим берегом річки була протока, так звана Розчистка. З правого боку Дніпра йшли балки Легкого та Гайбеєва, а проти самого порога виходить до берега село Вовніги.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/
--------------------
Виконайте завдання від козака Шрамка:
1. Ознайомтеся зі змістом тексту «Цікаво знати».
2. Яке місце у вашому селі чи місті можна назвати островом Любові?
3. Проведіть козацьку гутірку на тему: «В оселі людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол». Скористайтесь афоризмом-підказкою «Є вчинки, які не можна прощати. Є слова, які не можна забути. Є моменти, після яких люди з найближчих стають ніким».
4. Поясніть походження прізвища Шрамко.
5. У вільний час проведіть козацьку розвагу-конкурс «Повзунець».
По команді перші гравці навприсядки (руки складені на ліктях) проходять вказану відстань, вертаються до своїх гравців, передають естафету наступному гравцеві. Перемагає та команда, яка швидко і вправно прийшла до фіналу. Виконавши цей конкурс, ви познайомились з козацьким танцем який так і називається «повзунець».
Відгадайте ребус:
7. ПОРІГ БУДИЛО
Цікаво знати:
«Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.»
Буди́льський порі́г ( Будило) ‒ сьомий із дніпровських порогів, знаходився на відстані 3-х верст нижче Вовнизького.
Довжина ‒ 134 сажні. Цей поріг за кутом падіння води, швидкістю течії і глибиною особливо не заважав судноплавству по Дніпру. Хоча теж був засмічений камінням. Існувала приказка: «Ти, лоцмане, пройшов Діда та Внука та й заліг спати; отже, не спи, а то Будило розбудить тебе».
Джерело: https://uk.wikipedia.org/
----------------
Виконайте завдання від козака Чуба:
1. Ознайомтеся зі змістом тексту «Цікаво знати».
2. Яке місце у вашому селі чи місті можна назвати островом Надії?
3. Проведіть козацьку гутірку на тему: «Надія – найкрихкіше що у нас є .. і найсильніше що нами керує».
Скористайтесь афоризмом-підказкою: «Де вмирає надія, там народжується порожнеча». (Леонардо да Вінчі).
5. Поясніть походження прізвища Чуб. Яка зачіска у козаків була найбільш поширена?
6. Проведіть гру на козацьку спритність «Бій півнів».
---------------
Правила гри:
Учасники змагаються парами, стають на одну ногу, а другу, згинають в коліні; одночасно тримають зігнуту одну руку, перед грудьми, а іншу ховають за спиною; корпусом повинні виштовхати суперника з контрольного кола. Переможе той, хто, не порушивши правил, проведе цей бій.
Відгадайте ребус:
Вигляд порогу Лишній до затоплення водою. Сучасний вигляд.
8. ПОРІГ ЛИШНІЙ
Цікаво знати:
«Грамотний ‒ видющий і на всетямущий.»
Лишній поріг ‒ восьмий із дніпровських порогів, знаходився на відстані 16 верст від Будильського. Назва порогу пояснюється його незначними розмірами й легкістю проходження. Лоцмани казали про нього: «Ні се, ні те, ні попові кадило, ні чортові сопілка. Поріг не поріг ‒ забора не така». Іноді його проходили заплющивши очі, щоб показати свою досвідченість.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/
-----------------
Виконайте завдання від козака Закривидорога:
1. Ознайомтеся зі змістом тексту «Цікаво знати».
2. Яке місце у вашому селі чи місті можна назвати островом Мудрості?
3. Проведіть козацьку гутірку на тему: «Найвища наука життя – мудрість».
Скористайтесь афоризмом-підказкою: «Не треба шукати себе в комусь, знайди себе в собі!»
4. Поясніть походження прізвища Закривидорога.
5. У вільний час проведіть козацьку забаву «Вузли». Козаки повинні були уміти в'язати морські вузли так як вони були і мореплавцями Чорного моря.
Тож позмагайтеся, хто більше за 30 сек. зав’яже вузлів.
Відгадайте ребус від козака Закривидорога:
9. ПОРІГ ВОЛЬНИЙ
Цікаво знати:
«Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати».
Ві́льний порі́г або Гадючий, або поріг Вовчок ‒ дев'ятий і останній з дніпровських порогів, знаходився на відстані 4,5 версти від Лишнього. Довжина ‒ 330 сажнів. Поріг був мілководий і сильно засмічений камінням. Найнебезпечніше його місце ‒ вузький прохід, який називали Вовче горло, між двома скелястими островами, які лежали майже посередині річки. Наближаючись до першого скелястого остова, Крячиного, течія сильно ухилялася до правого берега, огинала острів і, круто обернувши вліво, спрямовувалась в Вовче горло між островами, створюючи сильний перепад. Ось як описували це місце лоцмани:
«Вовче горло ‒ це дуже страшне місце в порогах Дніпра. Щоразу, як лоцман наближається до Вовчого горла, він почуває в собі тривогу й напружує всі свої сили. Вступивши у Вовче горло, він не стоїть на однім місці, а кидається з одного краю на другий, завзято махає кулаком то на один бік, то на другий, показуючи гребцям, де саме держатись шляху, кричить скільки в нього сили, просить-молить гребців напружитись якомога дужче й не спускати плоту з правильного ходу, благає навіть саму снасть на плоту чи на судні не схибнути і видержати жорстоку боротьбу із страшною пащею.»
Навпроти Вільного порога, з лівого боку, підходить до Дніпра Вільна балка, а з правого ‒ Гадюча балка. Невідомо, хто в кого позичив назви: чи поріг у балок, чи балки в порога.
Етнограф Дмитро Яворницький писав так:
«Недаремне місцеві селяни звуть Вільний поріг Гадючим: тут гадюк, найбільше чорних, і в каміннях, і в балках, що підходять до порога, і в самій річці дуже багато. Особливо на лівому, дикому, безлюдному й скелястому березі Дніпра та у високому, густому очереті, що стоїть уздовж берега в воді. Вода тут така хороша, така чиста, прозора, і так вона манить до себе людину купатись, але в тій воді між очеретом так і висовуються з води чорні голівки різного гаддя.»
Вільним, власне, і закінчувалися Дніпрові пороги. Нині вони затоплені водами Дніпровського водосховища. Цей поріг є єдиним, залишки якого залишилися видними над водою.
Козацький батько Дмитро Яворницький записав деякі лоцманські повір'я, пов'язані з нечистою силою, яка живе у порогах:
«Старі люди кажуть, що для лоцмана пороги самі по собі не страшні: добрий лоцман знає всі пороги, як свою власну кишеню; він знає і всі лави кожного порога, і всі скелі коло нього, і всі ходи поміж скелями. Лоцманові страшніше те, що сидить у воді кожного порога, тобто чорти: в кожному порозі сидить свій чорт і робить свою роботу. Так, у Кодацькому порозі чорти топлять людей; до Сурського порога сходяться всі чорти, щоб плавати в ньому, бо то неважний поріг; у Лоханському порозі сидить найголовніший чорт ‒ Вернивод; там чорти розбивають плоти; у Дзвонецькому порозі перевертають човни; в Ненаситецькому воду бушують; до них їздить Вернивод та платить їм за те, що вони воду бушують та такі капості роблять лоцманам; у Вовнизькому порозі чорти нічого не роблять, а тільки гострять вила, що в Пеклі; в порозі Вовчку живе головного чорта жінка з чортицями; вона там у воді Вовчого Горла теж і бучу збиває. От через що страшні пороги в Дніпрі всім лоцманам».
Джерело: https://uk.wikipedia.org/
-----------
Виконайте завдання від козака Бандурки:
1. Ознайомтеся зі змістом тексту «Цікаво знати».
2. Перегляньте мультфільм про козаків.
3. Проведіть козацьку гутірку на тему: «Козацька пісня — надбання світу! (ЮНЕСКО визнає козацькі пісні світовою культурною спадщиною!).
Скористайтесь афоризмом-підказкою: «Пісня – душа народу».
4. У вільний час проведіть козацьку вечірку у формі таборування. Вивчіть козацьку пісню «Ой на горі та женці жнуть», заспівайте біля вечірнього вогнища.
Ой на горі та женці жнуть,
А попід горою,
Яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Козаки йдуть.
Попереду Дорошенко
Веде своє військо,
Військо запорізьке,
Хорошенько.
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Хорошенько.
Гей, широкою,
Необачний.
5. Підпишіть музейні експонати для виставки «Козацькі клейноди»:
Відгадайте ребус:
Острів Байди (Мала Хортиця).
10. Острів МАЛА ХОРТИЦЯ
Цікаво знати:
«Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.»
Ба́йда, Вирва, Мала Хортиця, Канцерівський ‒ острів на Старому Дніпрі, рукаві Дніпра, в межах міста Запоріжжя між островом Хортицею і місцевістю Бабурка.
Острів зберігає в собі чимало загадок, що робить його цікавою пам'яткою Запоріжжя. Площа острова Байда становить 7 га.
На Малій Хортиці були виявлені сліди дуже давніх поселень. Острів був заселений в усі часи. Волинський князь Дмитро Вишневецький побудував на Малій Хортиці дерево-земляний городок-фортецю, який був прототипом Запорозької Січі. Про це свідчать залишки укріплень. Під час розкопок були знайдені давні монети, уламки шабель, рушниці, наконечники списів і стріл. У князя було прізвисько Байда, звідси й друга назва острова.
У стародавніх козацьких думах прославляється легендарний козак Байда.
У 1557 році кримський хан Гірей зробив спробу взяти фортецю Вишневецького. Бої тривали 24 дні. Фортеця встояла. І хан був змушений відступити. Пізніше хан знову прийшов в ці землі. На цей раз Дмитро Вишневецький позбувся великої кількості людей, коней і прожитку. Він був змушений відступити до Канева і Черкас. Після відходу козаків з Хортиці містечко Байди, ймовірно, було зруйноване татарами.
Стоїть на річці Мала Хортиця в Запоріжжі семисотлітній козацький дуб. Ушістьох ледве можна обхопити стовбур. Тридцять метрів заввишки і 60 тонн вагою. Поруч із ним ‒ кінь, бандура, а гілки підпирають щогли козацьких чайок. Статуї бронзові, дуб ‒ справжній. Стоїть, ніби пам’ятник козацтву, що на цій землі колись було. Було та загуло...
Семисотлітній козацький дуб.
Засохнув дуб у 1991 році. Скинув листя і більше не вбирався. Останні три роки стоїть він пам’ятником, лише одна гілка продовжує жити, всупереч усім законам природи. Восени на ній ‒ безліч жолудів. Щороку приїжджають на Хортицю тисячі людей, вивозять жолуді в усі кінці світу. І ростуть тепер діти козацького прабатька-Дуба скрізь, де є українці: в Канаді, Америці, Австралії і навіть у Бразилії.
Козацький дуб був гордістю запорожців.
Джерело: https://we.org.ua/
------------
Виконайте завдання від козака Характерника:
1. Ознайомтеся зі змістом тексту «Цікаво знати».
2. Яке місце у вашому селі чи місті можна назвати островомМрії?
3. Проведіть козацьку гутірку на тему «Все, що існуєна світі, колись було мрією» (К. Сендбер).
Скористайтесь афоризмом-підказкою: «Якщо тобі скажуть, що мрії не збуваються ‒ не вір. Вони здійснюються, якщо за них боротися».
4. Хто такий козак Характерник? Пригадайте, у яких літературних творах він зображений.
Відгадайте кросворд від козака Характерника:
За вертикаллю:
1. Побудований князем Вишневецьким у середині XVI сторіччя на острові дерево-земляний городок-фортецю, який став називатися … .
2. Одна із країн, де ростуть дуби із жолудя козацького прабатька-Дуба.
3. Хан, який 24 доби тримав у облозі фортецю Байди Вишневецького.
4. Острів на Старому Дніпрі між Хортицею і місцевістю … .
5. Інша назва о. Мала Хортиця.
6. Має 700 років.
7. Який музичний інструмент поставлено поруч дуба?
8. Бойовий товариш козака із бронзи.
11. Острів ВЕЛИКА ХОРТИЦЯ
Цікаво знати:
«Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.»
Хо́ртиця ‒ найбільший острів на Дніпрі, розташований поблизу Запоріжжя. Він є одним із Семи чудес України.
На північній стороні острова був останній дніпровський поріг. У його південній частині зберігається степ з багатьма реліктовими видами рослин, які збереглися тільки на острові, але в давнину зростали на всій території півдня України. На крайньому півдні острова існують плавні.
На острові багато назв, пов'язаних з перебуванням запорожців: урочище Сагайдачного, Січові ворота, Козача могила, Совутина скеля та інші. Хортиця відіграла чималу роль у боротьбі козаків проти татар і поляків.У XV сторіччі Хортиця стала центром формування протидії Польщі з боку козаків. Козаки будували тут, як і на інших островах, «засіки».
З короткими перервами на Хортиці перебувала залога реєстрових козаків; звідти починали повстанські походи Тарас Федорович ‒ Трясило, Іван Сулима. Богдан Хмельницький розгромив на Хортиці польську залогу. Пізніше Хортиця була військовою базою Івана Сірка.У балках Молодняга і Липова відкриті зимовники запорозьких козаків, де знайдені цвяхи, кераміка, ножі та інше.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/
-----------
Виконайте завдання від козака Куліша:
1. Ознайомтеся зі змістом тексту «Цікаво знати».
2. Проведіть козацьку гутірку на тему: «Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся».
3. Поясніть значення козацьких прізвищ Куліш, Саламаха, Тетеря, Щерба, Лемішка, Путря, Кваша.
5. У вільний час проведіть козацьку розвагу «Кращий кашовар».
Рецепт приготування куліша від козака Куліша:
Куліш – стародавня страва козаків. Інколи хибно вважають куліш супом, юшкою чи кашею, але свіжозварена страва є рідкої консистенції. А охолоджений куліш має властивість згущуватись, що дозволяло навіть висушувати цю їжу для подальшого зберігання. У воїнів така їжа була більше похідного характеру через простоту приготування, калорійність та користь. Через винахідливість козацьких кухарів набула безлічі рецептів, а після Доби Козаччини додалися ще й одомашнені варіанти. Найпростіше приготувати козацький куліш з чотирьох складників – пшоно, сало, вода, сіль. А в поході використовували фактично й те, що було під рукою або можна було здобути в лісі, в полі, чи річці: різна дичина, риба, дикий часник, гриби, корінь аїру… В результаті виходила поживна, корисна та смачна страва.
Пропонуємо приготувати козацький куліш за наступним рецептом:
Складники на 10 літрів:
сало – 0,5 кг,
м’ясо – 1кг,
морква – 0.5 кг,
цибуля – 0,5 кг,
вода – 5 літрів,
пшоно – 1 кг,
лавровий лист – 3 шт.,
часник – 3 зубчики,
перець мелений – за смаком,
сіль – за смаком,
петрушка – 1 пучок,
кріп – 1 пучок,
базилік – 1 пучок.
Приладдя:
Казан з великою ложкою.
Ніж з дошкою для нарізання.
Приготування:
Підготовка
Для зручності краще помити, почистити та нарізати сало, м’ясо, моркву та цибулю до початку приготування: сало, м’ясо, цибулю – кубиками, а моркву – кільцями та півкільцями. Петрушку, кріп, базилік помити та подрібнити. Пшоно варто промивати, поки вода не буде чистою.
Процес 1
Посудину (казан) ставимо на вогонь. Далі будемо додавати один за одним з невеликим інтервалом продукти – потрібно не забувати їх час від часу помішувати, щоб не пригорали до дна чи стінок посудини. Кидаємо нарізане сало в розігрітий казан, далі кидаємо порізане м’ясо і вже чекаємо його часткової готовності. Потім додаємо нарізану моркву, через 10 хвилин цибулю. Накриваємо кришкою та тушкуємо, час від часу помішуючи, поки морква не стане м’якою, а цибуля не пустить сік.
Процес 2
Коли морква, цибуля будуть готові, доливаємо воду та доводимо до кипіння. Під час кипіння кидаємо 3 почищені зубчики часнику, 3 лаврових листки та промите пшоно. Пшоно розварюється досить швидко, десь за 10-15 хвилин, тоді дати покипіти страві ще хвилин 5. Далі треба зняти з вогню казан, додати сіль і перець за смаком, висипати нарізаний кріп, петрушку та базилік, накрити кришкою і через 10 хвилин можна смакувати цією неповторною стравою.
Смачного!
-------------
Відгадайте ребус від козака Куліша:
Вели́кий Луг.
12. ВЕЛИКИЙ ЛУГ
Цікаво знати:
«Розум ‒ скарб людини.»
Вели́кий Луг ‒ історична назва місцевості, велетенських річкових плавнів, які колись існували на лівому березі Дніпра між Дніпром і Конкою. Це були плавні, зарослі листяним лісом, очеретом і рогозом, мали площу понад 400 км².
Вся ця місцевість належала Запорозькій Січі, з Великим Лугом часто ототожнювали усе Запорожжя.
У Великому Лузі козаки випасали худобу і знаходили в тутешніх плавнях та заростях добрий захисток. Тому Великий Луг був символом безпеки й волі. У піснях його називали «Батьком»:
«Ой Січ ‒ мати, а Великий Луг ‒ батько»
Тут у різний час споруджувалися Томаківська Січ, Базавлуцька Січ, Микитинська Січ, Чортомлицька Січ та Нова Січ.Після знищення Запорозької Січі, Великий Луг разом з іншими її місцинами цариця Катерина IIподілила між своїми найближчими вельможами. У Запорозькій вольниці, де мешкали запорозькі козаки, після численних успішних походів, накопичувалось чимало скарбів, цінних речей, грошей і зброї. Кожен козак, який брав участь у боях, мав свій скарб, який зберігав в затишному і надійному місці.
Скарби в ті часи могли бути особисті і спільні (казна війська Запорозького). Французький військовий інженер Боплан,перебуваючи на військовій службі в польському війську, в Україні, згадував: «Кожен козак має на островах свій таємний куточок. Повертаючись з чергового бою з турками, вони ділили в скарбниці добро і все, що отримали, ховали у Дніпрі, крім речей, що ушкоджуються водою». Боплан стверджував, що козаки ховають під водою не тільки турецькі гармати, але і гроші, за якими повертаються тільки в разі потреби».
У 1775 році Запорозьку Січ ліквідували за наказом цариці Катерини. Козаки насильно були переселені на Кубань.
Залишаючи Хортицю, козаки не вірили у вічність цього наказу. У багатьох була думка, якщо настануть кращі часи, то вони повернуться назад.
Думаючи так, вони йшли і нічого не брали із собою, а ховали добро: хто в землю, хто в скелі, а хто і в водах Дніпра.
Народжувалися нові легенди і міфи про зариті скарби, які передавалися з вуст у вуста. Козаки розселилися по різних селах і містах України, через багато років, хто помер, хто постарів і ослаб, і вже не міг повернутися до запорозького краю. Усні заповіти і прикмети заритих скарбів під великим секретом передавалися від діда до батька, від батька до сина.
Пройшли століття з часів бурхливого козацького життя в Запорозькому краю, а пристрасть до скарбів не проходить.
Шукачі досліджують скелі, любителі дайвінгу прочісують метр за метром дно Дніпра.
Місцеві жителі стверджують, що найбагатше скарбами місце – це Великий Луг, тому тут досить часто знаходять мідні і срібні монети і інший скарб, захований козаками. Ще одна легенда стосується Стрілецького острова, де перед самою ліквідацією Запорозької Січі козаки заховали зброю, золото і срібло. На місце знаходження скарбу нібито вказує товста гілка дуба, що росте навпроти острова. Чималий інтерес для шукачів скарбів представляє і Канцерський острів поряд з Хортицею. У тамтешній печері, кажуть старожили, заховані барила із золотом. Проте спроби розкрити завалений вхід закінчувалися нічим, а якщо і вдавалося потрапити в печеру, не було впевненості повернутися живим.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/
-----------
Виконайте завдання від козачок Саламахи та Чайки:
1. Ознайомтеся зі змістом тексту «Цікаво знати». Дізнайтеся про життя жінок-козачок.
2. Проведіть козацьку гутірку на тему: «Розум ‒ скарб людини». Скористайтесь афоризмом-підказкою: «Будь уважним до своїх думок. Вони ‒ початок вчинків».
Цікаво знати:
В історії України жінки відігравали надзвичайно важливу роль. Жінка-мати, жінка-берегиня, дружина споконвіку була символом найвищого найсвітлішого, символом землі, домівки. Чи то вирушав син у дорогу, чи то козак у військовий похід, чи перед відходом в інші світи – найперше просили благословення та прощення у матері. «Обличчя» нашої історії переважно представлене чоловіками. Проте навіть побіжний погляд уважного дослідника раз у раз натрапляє на «жіночий слід» у більшості подій минулого. Упродовж багатьох століть українки не тільки не поступалися чоловікам у культурній, політичній, освітній і навіть військовій діяльності, але й подекуди перевершували їх.
Окрім того, українські жінки завжди були берегинями родини, піклувалися про тепло і затишок. На їхніх плечах лежало виховання дітей. Гортаючи сторінки популярної історичної літератури, допитливий читач помічає, що жінки у період становлення українського козацького руху та на Запорозькій Січі, як правило, згадуються, коли мовиться про відречення запорожців від сімей, жінок та зосередженні їхніх розумових і фізичних зусиль на військовій справі. Складається враження, що жінок у пониззі Дніпра або взагалі не було, або було так мало, що вони не залишили по собі історичного сліду, достатнього для відтворення образу жіночої активності.
Між тим, з’являються дослідження сучасних істориків, де мова йде про те, що історія українського козацтва – це історія не лише чоловіків, а й сотень тисяч жінок, які жили на теренах козацької України в ХVІ – останній чверті ХVІІІ ст. Жіночий досвід охоплює все, що належить до сфери людського – повсякденності, приватного життя, традицій, звичаїв – і потребує вивчення. Жінку, незалежно від її статусу в сім’ї, захищали першою, тому що вона була хранителькою козацького роду. Жінки тих часів не могли бути присутніми на зборах, не мали права голосу (їхнім «голосом» виступали батько, старший брат, отаман або хрещений батько), але вони користувалися великою пошаною. Глава сімейства не так часто з’являвся вдома, більшу частину життя він проводив на війні, на військовій службі або на кордоні. За його відсутності головою залишалася жінка. Вона відповідала за всю сім’ю, оберігала, виховувала, годувала дітей і старих членів родини. Ще з козацьких часів зберігається відмінна особливість української жінки зберігати охайною, чистою та затишною свою оселю, мати гарний вигляд.Шанобливе ставлення до жінки, матері чи дружини знаходимо у більшості козацьких пісень. У системі духовних цінностей запорожців традиції шанування жінки-матері набули й світоглядного значення. Це виявилося не лише в ідеалізації таких понять як Україна-мати, Січ-мати, козацька шабля-мати, де Січ і шабля уособлювали ідеальну матір-заступницю, а й у поклонінні жінці-матері-Богородиці, яку козаки вважали своєю релігійною покровителькою та заступницею. Це під її покровом січовики не боялися ні вогню, ні грізної морської бурі.
Джерело: https://www.dnipro.libr.dp.ua/
Козацькі прислів’я та приказки про жінку
— Нема кращого друга, як вірна дружина.
— Що козак – то п’ятак, а за дівку – гривня.
— Січ – мати, а Великий Луг – батько.
— Козак оженився, наче упився.
— Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна ще втокмачить.
— Іван плахту носить, а Настя – булаву.
— Жона держить дім за три кути, а муж за четвертий.
Ікона «Козацька Покрова»
У запорозьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці від ворога. Головна січова церква завжди була на честь Покрови. Її ікона була в кожному козацькому курені. Зображували її й на хоругвах, під якими козаки виступали в походи. Перед кожним походом навколішки ставали на молитву до Пресвятої Богородиці ‒ «Під Твою милість прибігаємо».
«Під час походу ці люди дотримуються тверезості, ‒ пише французький інженер Ґійом Левассер де Боплан, ‒ І якщо між ними трапляється п'яниця, отаман наказує викинути його в море. Окрім того, жодної горілки везти з собою не дозволяється, оскільки під час походів і експедицій вони високо цінують тверезість». По завершенні походу ‒ незалежно від його успішності – козаки відправляли молебень на честь Божої Матері.
Саме на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, на козацькій раді січовики щороку обирали собі кошового отамана. За звичаєм, він мав двічі відмовитися від честі очолити «шановане товариство». Погоджувався після третьої пропозиції. Цим ніби підкреслював, що йде на цей уряд не з власної волі, а на прохання козаків. Новообраний кошовий дякував січовикам за честь і кланявся на чотири боки.
Джерело: https://www.dnipro.libr.dp.ua/
-----------
Відгадайте ребус:
Підсумкова таблиця
Порядковий номер_______
Команда _______________________________________________________________
Любі читачики!
Долаючи дніпровські пороги та перешкоди-кросворди, ребуси та інші завдання ви здобули 13 ключів. Це слова-відгадки. Ті давні Слова вели вас дніпровськими порогами, щоб пізнати той світ, у якому жили наші славні козаки – наша гордість, зразок мужності, лицарства і відваги.
На кожному із дніпровських порогів ми знаходили скарбички, які поповнили ваші знання, герої-козаки запрошували до розмови про такі цінності як любов, віра, надія, мужність, мудрість, радість.
Ви дізналися про козацькі розваги, рецепт приготування куліша, вивчили козацьку пісню. Думається, спільна мандрівка об’єднала вас, а хто мандрував один, то вчився терпеливості в досягненні поставленої мети.
У вас є 13 ключиків, тож відчиняйте цю скриню скарбів на Великому Лузі, беріть із собою в життя, те найкраще, що залишила нам історія. Бережіть ті неоціненні скарби, користуйтесь ними, передавайте іншим, щоб не міліло джерело духовності та сили. Думайте, читайте…
Таблиця правильних відповідей:
| № зупинки | Правильна відповідь-ключ |
| 1. Квиток. Станція «Мрія» | Щасливої дороги |
| 2. Поріг Кодацький | Хоругва |
| 3. Поріг Сурський | Булава |
| 4. Поріг Лоханський | Бунчук |
| 5. Поріг Дзвонецький | Кобза |
| 6. Поріг Ненаситець | Литаври |
| 7. Поріг Вовнизький | Бандура |
| 8. Поріг Будило | Мушкет |
| 9. Поріг Лишній | Пернач |
| 10. Поріг ‒ Вольний | Жупан |
| 11. о. Мала Хортиця | Сагайдак |
| 12. о. Велика Хортиця | Куліш |
| 13. Великий Луг | Берегиня |
За матеріалами: Марія Деленко. Джурасикова книжка. Хрестоматія. Вірші, оповідки, цікавинки. Львів, 2023 р.
Читаймо більше про козаків та козацтво у книзі:
Хрестоматія містить вірші, оповідки, ребуси, кросворди, цікаві завдання-заморочки, каверзні та хитрі загадки, легенди про козаків, віртуальну мандрівку «Великий Луг». Читачі дізнаються про життя та побут козаків Запорозької Січі, про Дніпрові пороги та їх історію, зможуть пройти іспит козацько-лицарської честі. Словничок-довідничок малого козачка допоможе відшукати відповіді для кросвордів та ребусів. В оповідках та віршах відображено реальні історії із життя сучасних джур молодшої вікової категорії, які брали участь у Всеукраїнському етапі гри «Джура» на базі дитячої турбази у селі Осій Іршавського району Закарпатської області. Ця книга призначена для здобувачів позашкільної освіти, початкової загальної середньої освіти, вихованців гуртків «Джура» молодшої вікової групи, виховників, керівників гуртків військово-патріотичного напряму, педагогів та батьків.
Дивіться також на нашому сайті:
Міфи складалися в різних народів у сиву давнину, на перших ступенях розвитку людської культури, ще до винаходу письма, до того, як з'явилися науки. Їх можна розглядати як наївні спроби пояснити явища дійсності, що оточувала первісних людей, як спроби витлумачити причини і наслідки цих явищ. Ми відрізняємо міф від літературного оповідання, навіть зовсім фантастичного, бо у міфа не було автора, якоїсь однієї людини, що його б вигадала. Міф — наслідок колективної творчості народу. Міф ми відрізняємо й від дитячої казки, бо він не призначався для дітей, і в його правдивість вірили як ті, хто його переказував, так і ті, хто слухав переказ. Нарешті, міф ми відрізняємо й від власне історичного оповідання. В нашій сучасній мові міфом ми називаємо щось недійсне, неправдоподібне, нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності.
Притча — невелике усне оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду. Вона утверджує перемогу добра, cправедливості. Притчі — це історії, які передаються від серця до серця, відкривають людям почуте, побачене, але найголовніше — душу. Вікова мудрість, що закладена в притчах, перетворює їх на своєрідну книгу життя, яка допомагає нам зрозуміти себе та наше майбутнє.
У статті пропонуються такі козацькі пісні та їх характеристика: "Гомін, гомін по діброві", "Стоїть явір над водою", "Ой сів козак їсти, ідуть к йому вісти", "Ой літа орел, літа сизокрилий", "Понад морем, Дунаєм", "Ой у лузі та і при березі", "Не жаль мені на сотника", "Соколику-сину! Вчини мою волю", "Ставлю коня в вишневому саду", "Ой а у полі, гей, терен, теренок", "Ой по горах сніги лежать", "Нещаслива годинонька була", "Гомін, гомін, гомін", "Ой мандрував молодий козак", "Ой кряче, кряче чорненький ворон", "Ой із лісу із темного", "Засвистали козаченьки в похід з полуночі", "Ой крикнула лебедонька", "Коло млина, млина", "Ой зацвіла калинонька у темному лузі", "Гаєм зелененьким вода тече", "А, хто хоче війну знати", "Ой там в степу при дорозі", "Горе мені, козакові, що батька немає", "На вулиці сурма грає", "Да вари, мати, вечеряти", "Та йшов козак дорогою", "Ой матусю, та не гай мене", "Добривечір тобі, зелена діброво", "Туман поле покриває", "Гей, з устні Дніпра та до вершини", "Не жур мене, моя мати".
Електронні книги
