Віктор Терен. "Пташина абетка"


Віктор Терен

ПТАШИНА АБЕТКА

 

Завантажити текст книги "Пташина абетка" (txt.zip)

 

Ану, малята, пригадайте: яких птахів ви знаєте? Лелеку, перепілку, шпака... 
Ну, а ще? Соловейка, журавля... 
А це здогадалися, хто: «Біла латка, чорна латка по березі скаче»? Правильно, сорока.. 
А горлицю, дрозда, мухоловку не забули? Та хіба згадаєш усіх?! 
Он тільки на нашій Україні птахів аж 360 видів. А на всій планеті - близько 8600!
Є птахи, що дуже швидко літають, і є птахи, які люблять ходити пішки. 
Є птахи-дереволази і навіть птахи-водолази! 
Одні залишаються з нами на зиму, а інші відлітають за тисячі кілометрів.
А гадаєте, пташка так просто щебече? От і ні! Вона не тільки співає, а й водночас говорить. 
Ось послухайте:
—    Піль, піль, філі-люю! Це моє дерево, я тут гніздо звила!
—    Тіу, ті-уу! А в мене вже пташенята. Ой, не злякайте ж їх! 

А сьогодні пташки принесли вам на крильцях свою абетку. В ній вони самі про себе розказують. 
Ну і вас абетка навчатиме читати... А ще там народні загадки, вірші... 
Отож запам’ятовуйте їх разом з літерами.


Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Альбатрос.


АЛЬБАТРОС 

Ану уявіть собі «пташечку», в якої розмаж крил... більше чотирьох метрів.
Ото крильця, правда?
Це - альбатрос. Літає над океанськими хвилями, схопить рибину або якусь морську тваринку — і вертається на берег. 
Там у нього пташеня. І таке воно любе та миле, бо одне. Хоч і величезні птахи альбатроси, а більше одного яйця не висиджують.

 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Бусол.

 

БУСОЛ

Люблять цього птаха на Україні! А тому й піджартовують з нього. 
Особливо діти як побачать, то й кричать:
Які ноги заввишки,
Такий ніс завдовжки.
Хату на хаті має,
З болота не вилізає!

Та бузько й не сердиться: е, його не убуде, нехай посміються! 
А от сам він мовчкуватий. Торохтить дзьобом тільки тоді, коли гніздо мостить. А влітку його й не почуєш...

 
Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Ворона.

 

ВОРОНА

Всі її добре знають, а проте придивитися до неї не завадить. Така вже поважна птиця! Ходить не поспішаючи, великими кроками, то правим, то лівим плечем вперед. Коли це раптом відскочить вбік — де й статечність її подінеться! - Крутить головою на всі боки, роззирається. 
Тоді змахне крильми, підлетить до дерева, схопить кінець гілочки та й обламує — треба ж гніздо з чогось мостити! 

 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Горобець.

ГОРОБЕЦЬ 

Свитка на ньому сіренька, благенька, вітер подме, то й спинка засвітиться. Але нічого! Як захурделить, то знайде собі раду!
Кудись та сховається А поки що по двору стрибає, крихти збирає. Як надзьобається, то й тепліше стане.

 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Дятел.

 

ДЯТЕЛ 

Ану, хто відгадає загадку?
Прилетіли улани,
Зелені в них жупани.
Червоні шапочки,
Рубають пень у трісочки.

 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Ему.

 

ЕМУ

Це, діти, страус, що водиться в Австралії.
Сам він до двох метрів заввишки, а яйце, яке зариває в пісок, більше кілограма важить.
На своїй батьківщині ему несеться влітку, а на Україні ж це — січень! 
От він за звичкою знесеться в нас, у заповіднику, прямо серед зими та й зариває яйце в сніг. 
Бачте, який великий виріс, а снігу від піску відрізнити не може!

 


Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Жайворонок.  
  
ЖАЙВОРОНОК 

Ще біжать березневі струмки, а він уже в небі... То зніметься ще вище вгору, то раптом «впаде» на землю... І теж так мелодійно видзвонює — «тір-лю», «тір-лі-лю»!
Є жайворонок польовий, лісовий, малий і чубатий, степовий... І весь їхній рід співучий.


 
 
 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Зозуля.

ЗОЗУЛЯ 

Кажуть, що вона сама про себе віршика склала:
Хати не будую,
Не мажу, не квітчу.
На гілці ночую,
Людям роки лічу.

Авжеж, все правда! Літає зозуля над кущами, помітить гніздо якоїсь пташки та й підкине туди яєчко. 
Хай, мовляв, хтось висиджує! Але не сердьтеся на неї — така вже вона вродилася.

 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Іволга.

 

ІВОЛГА 

Колись вона з самим солов’єм засперечалася — хто кого переспіває? 
То іволга тільки прилетить весною, відразу й почне: «Фіу-фі-фіу!» 
Гарно в неї виходить! 
А ще вона цілий день клопочеться: то жучків, то мух, то волохатих гусениць ловить...


 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Кропив'янка.

 

КРОПИВ’ЯНКА 

І як тільки ця бідна пташка в кропиві живе? Вона ж хоч і в пір’ячку, а все одно страшно якось... 
Е, не хвилюйтесь дарма!
Ця пташина мостить гнізда на деревах, поближче до землі. 
А от бурувате забарвлення її і справді на пожухлі листки кропиви схоже...

 

 


Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Ластівка.
 ЛАСТІВКА 

А ось і вона, наша мила пташка:
Спереду шильце,
А ззаду вильце,
На грудях біле полотенце...

Уже низько літає — негоду відчуває... Вересень! Ластівки в теплі краї збираються. 
Посідають довгим рядочком на дротах, защебе чуть перед далекою дорогою... 
Не хочеться їм рідну землю залишати, а треба!

 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Малинівка.

 

МАЛИНІВКА 

Листя на кущі поріділо, і внизу, біля коріння, видно гніздечко. Он і пташка в траві. 
Грудка в неї руда, червонувата. Малинівка! А малину вже й обірвали... 
Ну та нічого, інших ягід пошукає. Тому й відлітати не квапиться. 
А якщо буде нехолодна зима, то, може, й вдома залишиться.

 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Норець.

 

НОРЕЦЬ 

Чубатий плавець міняє комірець.
Справді, в норця, що водиться на озерах та річках, пір’я навколо шиї схоже на руденький з чорною смужечкою комірчик. 
А відшелестить осінь, настане зима — і той комірець зникне. Шия стане білою-білою...

 

іктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Осоїд.
 

ОСОЇД 

«Злючі оси гострять коси, 
вийшов дід — тікають оси». 

Здогадуєтесь, як того діда звати?
Так, осоїд! На ньому бурі поперечні смуги є.
Правда, жала в нього немає. Та й навіщо воно йому? 
Він або на льоту осу впіймає, або розгрібає лапами осині гнізда...

 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Пугач.

ПУГАЧ 

Оце сова так сова, з усіх сов найбільша!
А як закричить «пу-угу, пу-гу», то кожен злякається. 
Живе в глухих лісах, в ущелинах...
А тому що полює тільки тоді, як стемніє, то про нього й кажуть: 
«Вдень сліпий, а ніччю зрячий, мишей ловить, а не кіт!»

 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Ремез.

 

РЕМЕЗ 

«Над рікою, над водою дідова рукавичка висить...» 
Так, це гніздо ремеза! Гойдається на кінці тоненької гілки, пташенят виколисує.
А от і сам ремез. Грудки жовтувато-білі, спинка коричнева... 
Тримає муху в дзьобику, озирнувся навколо і залетів у пальчик рукавички. Діток погодує.

 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Снігур.

СНІГУР 

Пригадали, які вони з себе? Ні? Тоді слухайте:
Всяк в блакитнім піджачку,
В рожевій сорочці.
В нас зимою по садку
Гуляють, як гості.
А які ви знаєте загадки про птахів?

 


Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Тетерев.

 

ТЕТЕРЕВ 

Якось мисливці нічого не вполювали, то хоч скоромовку вигадали: 
«Тетерев, теререв, де ти тепер, де тепер?» 
Мало зосталося цих птахів. І полювання на них заборонене. 
А вони такі великі, гарні! Чорні, аж блищать, а крила білим підбиті. 
Тріснула гілка, птахи знялися з шумом та й полетіли на заболочені чагарі. 
Там безпечніше!

 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Уліт.


УЛІТ 

Пройшли осінні дощі... А це трохи проясніло. 
І вже на тонких червоних ногах походжає лугом уліт, водить то в один, то в другий бік довгим, трохи загнутим догори носом. 
Ніде не видно жаби? Рибкою на мілководді він уже поласував, тепер можна ще й у траві чогось смачненького пошукать.
Ну, самого уліта ми з вами бачили до кінця літа, а от гнізд цих численних перелітних птахів ніде не знайдено...

 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Фазан.

ФАЗАН 

От уже хто схожий на бабусиних курей, так це фазани! Тільки голівки в них зелені.
Тому важче й помітити, коли вони з трав’яних заростей визирають.
Та весною фазан і про обережність забуває: не втримається — і як закукурікає! 
Може, не так протяжно та голосно, як півень, але все одно гарно!

 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Ходуличник.

 

ХОДУЛИЧНИК 

Вже здогадалися, що цей птах любить багато ходити? Він із сім’ї куликів.
А там усі такі, довгоногі. Живе ходуличник при березі, бо йому подобається забрести в теплу воду і якогось рачка зловити. 
А коли цей птах летить, то витягує ноги далеко вперед, ніби йому не терпиться швидше опуститися на землю і знову по ній походити...

 

Віктор Терен. Пташина абетка (пізнавальна дитяча проза). Цесарка.

 

ЦЕСАРКА 

Мешкає вона в далекій Африці. Літає погано й швидко втомлюється. Але бігає чудово. 
Коли починається сезон дощів, у цесарок народжуються малята. 
Їх виховують не лише мати, а й батько: як у людей. 
Ті далекі африканські птахи — родичі домашніх цесарок.
Тільки ці вже не так швидко бігають і бояться дощу.

 

Віктор Терен. Пташина абетка. Чайка.

 

ЧАЙКА 

Що то за кораблик вітер жене? Сірувато-світлий, з вигнутою чорною голівкою... 
Ну ясно, що це чайка сіла на воду! 
А перед цим ширяла над хвилями, рибку ловила. 
Ну а ви знаєте, що колись запорозькі козаки свої швидкі човни чайками називали? 
Чорне море на них перепливали!

 

Віктор Терен. Пташина абетка. Шишкар.
 

ШИШКАР 

Краї дзьобика в нього перехрещені, щоб легше було ялинові та соснові тишки вилущувать. 
Підвіситься він на краю гілки — та й за роботу! Чи, точніше б сказати, за сніданок. 
Поласує насінням — і в гніздо. А воно в гущавині, недалеко від стовбура, де холодний вітер не так задуває...
 

 

Віктор Терен. Пташина абетка. Щиглик.

 

ЩИГЛИК 

Захотілося щиглику покрасуватись.
То він всякого-всякого пір’ячка накупив! На голівку чорного й червоного, на спинку бурого, на груди жовтувато-бурого, а знизу — біленького... 
Іще ж рано, а він уже гарненько вбрався, комашок половив і оце тепер щебече, виспівує!

 

Віктор Терен. Пташина абетка. Юрок.

 

ЮРОК 

Ой, і налетіло ж гостей в наш засніжений парк! Це юрки. Живуть вони далеко, в холодній тайзі, і наша Україна для них — теплий край.
Опустилися зграйкою на горобину та й клюють червоні ягоди. А перед цим понавизбирували насіння сухого бур’яну — от і ситі!

 

Віктор Терен. Пташина абетка. Яструб.

 

ЯСТРУБ 

Сильний, сміливий хижак! А що вже літати вміє, то рівного йому немає. Несеться поміж деревами, ширяє, а встигає обминати, об жодне не вдариться.
А в степ навідується під час своїх осінніх мандрівок. З’явиться хтозна-звідки, вхопить пташку або й качку на воді — і зникне невідомо куди.
Тільки його й бачили!

 

За матеріалами: Календарик-дошколярик - 1992. Вірші, казки, оповідання, ігри, загадки, скоромовки, комікси. Упорядник Віктор Терен. Київ, видавництво "Веселка", 1991 р.

 

 

Інші твори Віктора Терена на нашому сайті:

Віктор Терен, вірші для дітей
 Віктор Васильович Терен (Таран) - сучасний український письменник та політик, уродженець села Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області. Видав понад 20 книг поезії, прози та віршів для дітей. Перекладався європейськими мовами, лауреат літературних премій імені Лесі Українки, Володимира Сосюри та інших. 

Останні коментарі до сторінки
«Віктор Терен. "Пташина абетка" »:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми

Пропозиції інтернет магазинів на тему:

PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka
Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka
Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka
PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka