Володимир Самійленко
ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ
Тихесенький вечір
На землю спадає,
І сонце сідає
В темнесенький гай.
На землю спадає,
І сонце сідає
В темнесенький гай.
Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!
Світи ще годину,
Бо рано ще спати,
Милуй нас, як мати,
Теплом обгортай!
Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!
Без тебе так страшно
І темно надворі,
Хоч місяць і зорі
Освітять наш край.
Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!
Не слухає сонце,
За гору сідає
І нам посилає
На всю ніч - прощай!
Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!
За матеріалами: "Дванадцять місяців". Настільна книга-календар. Київ, "Веселка", 1990, №1, стор. 122.
Більше творів Володимира Самійленка на нашому сайті:
Останні коментарі до сторінки
«Володимир Самійленко, "Вечірня пісня" (вірш)»:
Всьго відгуків: 0
+ Додати коментар