18 квітня народився Володимир Рутківський, класик української літератури, "творець другої реальності"


18 КВІТНЯ - ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА РУТКІВСЬКОГО

 

18 квітня 2017 року відзначив свій ювілей Володимир Рутківський, класик української літератури«18 квітня 2017 року відзначив свій ювілей шляхетний і мудрий лицар української дитячої літератури Володимир Рутківський. Лише шляхетний лицар, який мислить мудро та зважено, здатен творити Літературу, якою захоплюватимуться і діти, і дорослі не одне десятиліття. Книжки Володимира Рутківського не належать до модних, які виринають нізвідки, швидко читаються і незабаром зникають із пам’яті. Це література, про яку знають і шанують батьки, а сьогодні з задоволенням читають сучасні діти.
Володимир Рутківський абсолютно унікальне явище для сучасної української дитячої літератури. Його феномен у людяності самого письменника, порядності, тактовності та щирості. Автор ніколи не заграє з читачем, він ділиться з ним своїм сокровенним і той, відчуваючи це, відповідає взаємністю. Його завжди вабила історія рідного краю, рідної країни. Цим своїм захопленням він і ділиться з читачами в історичних творах, розповідаючи про народних лицарів часів козаччини та відкриваючи трагедії з власного життя часів Другої світової війни. Трилогія «Джури», повість-легенда «Сторожова застава», повість-сповідь «Потерчата», «Сині води» та інші твори завжди залишатимуться актуальними і викликатимуть інтерес у читача. Підтвердженням цього є не лише той факт, що наклад книжок шановного ювіляра вже давно перевищив сто тисяч примірників, а й те, що цього року вийде український пригодницький фільм-фентезі за мотивами повісті «Сторожова застава».
Попри те, що твори Володимира Рутківського довгий час були недоступні українському читачеві, а самого письменника за радянських часів не раз звинувачували в націоналізмі та відмовлялися видавати його твори, сьогодні він улюблений автор для тисяч українців. Визнання Володимиру Рутківському принесла пригодницька трилогія про джур козака Швайки, що побачила світ впродовж 2007 - 2010 років. Він - лауреат численних літературних нагород, зокрема Національної премії України імені Тараса Шевченка 2012 року. Але навіть тепер у часи заслуженого визнання Володимир Рутківським лишається шляхетним лицарем, якому не байдуже, якою буде дитяча книга. Саме тому на відсотки від грошової частини Шевченківської премії в 2013 році він заснував приватну нагороду в царині дитячої літератури «Джури».

Тетяна Стус, Ольга Купріян, Анастасія Музиченко, Анна Третяк, Галина Ткачук

 

* * *

 

Вітаємо батька «Джурів»!

Давно визнано, що діти неповторно сприймають навколишній світ. А ще вільно володіють даром самовираження, як це особливо зримо засвідчено в їхніх наївних і водночас наповнених поезією, чистотою та свіжістю малюнках. «Мені треба було дожити до старості, щоб навчитися творити так, як творять діти», — несподівано ошелешив багатьох невтомний художник-експериментатор Пабло Пікассо.

Юним читачам та всім шанувальникам Володимира Рутківського пощастило, що письменник ще в молоді літа збагнув, як творять діти, і захопився творчістю для них, не чекаючи похилого віку. Інакше ми ніколи не зустрілися б із героями його самобутніх книжок. Маючи вже кілька поетичних збірок, адресованих дорослому читачеві, В. Рутківський ще далекого 1974 року «відчинив Богданкове вікно» в літературу для юних читачів, а через три роки, вже як прозаїк, остаточно «прописався» в ній. Цей вибір був настільки усвідомлений і безповоротний, що письменника не зупинило навіть те, що з єдиним на той час видавництвом дитячої літератури «Веселка» у нього не склалися стосунки. Одних видавців не влаштовувало те, що у його творах, зокрема у «Бухтику з тихого затону», «багато чортівщини», інших — що пише не так, як співець «школярської вольності» В. Нестайко, який очолював тоді одну з редакцій у «Веселці» і не впізнав в одеському авторові свого колегу по перу, майбутнього Шевченківського лауреата.

Та і в новітні часи, коли Україна стала незалежною, письменника з Одеси ще довго не помічали навіть нашумілі видавці, які в погоні за швидким прибутком переорієнтовувалися на масову літературу, віддаючи перевагу віртуальним і розважально-догоджальним жанрам. «Аби цікаво було читати», — проголосила своє письменницьке кредо одна молода текстовичка. І мало кого хвилювало, що ці читабельні «розважалки» та «віртуалки» дуже часто схожі на новорічну хлопавку — з конфеті та серпантином, але одноразового застосування. За таких обставин, в умовах відсутності критичної думки, яку замінили суб’єктивні рейтингові оцінки та амбітні піар-компанії, легше було знайти голку в сіні, аніж знакову книжку, здатну в перехідному підлітковому віці стати опорою в житті, сприяти подоланню комплексу меншовартості, постколоніальних і пострадянських синдромів.

«Видатні люди — ті, які передбачають ще неясні потреби, події, підготовлені минулим, і показують шлях, якого слід триматися», — писав колись французький соціолог Гюстав Лебон. Як на мене, головна заслуга Володимира Рутківського якраз і полягає в тому, що в непевний період зміни поколінь в українській дитячій літературі він відчув ледве вловимий вітер перемін і ненав’язливо, з легким серпанком гумору та іронії спрямував свою творчість у нове русло. Його пригодницькі твори, а особливо написані в динамічно-кінематографічному стилі історичні повісті та романи стали відкриттям для всієї новітньої української прози, адресованої юним читачам, розбудили в них генетичну пам’ять про нашу героїчну історію і, як зазначив К. Родик, «утвердили в молодій масовій свідомості міф про сильну Україну».

Прикметно, що народився Володимир Рутківський серед весни, коли воскресла природа заново відроджується після тривалої зимової неволі, а цвіт зав’язується в плоди. Подякуємо ж нашому ювілярові за його вагомі творчі плоди, якими він зустрічає своє друге 40-ліття.

Вітаєм батька «Джурів»,
Бажаємо в ці дні,
Щоб все було в ажурі,
А ти був на коні!»

Анатолій Качан. Київ, квітень 2017 р.

 

 

* * *

 

 

«Було то давно, — коли мене раптом переклинило на казках, та так, що я кинула задля них і свою кохану журналістику та гонорову редакцію «Радянки», в якій тоді працювала. Я почала скуповувати ледь не всі книжки «Веселки» — єдиного українського видавництва, що спеціалізувалося на дитячій літературі. Читала, порівнювала. Книжки траплялися різні: і хороші, й посередні. І ось тоді мене вразила казкова повість «Гості на мітлі». Вона зачаровувала динамічною, дотепною та воднораз лагідною, інтелігентною оповіддю, її казковість органічно поєднувалася з реальною сучасністю, вона була особлива! Але автора — Володимира Рутківського — я, на свій сором, не знала. Як це, бувши журналісткою, та ще й пишучи про культуру, я могла не помітити яскравого, талановитого письменника?

Згодом довідалася, чому не помітила: Рутківського тривалий час майже не друкували, не просто складалися його стосунки з тодішньою «Веселкою» (а то ж, повторюю, було єдине дитяче видавництво, — як не до них, то хоч із моста у воду). Як не парадоксально, а повісті пана Володимира охочіше друкували в Москві в перекладах російською, ніж удома в Україні.

Час усе розставив на свої місця. Володимир Рутківський — лауреат Шевченківської премії, його твори — то вже класика. Канон. Уже про нього самого пишуть книжки (до речі, біографічне дослідження «Володимир Рутківський: Тексти долі» Наталі Марченко належить до моїх улюблених. То не просто книжка про одного з авторів. То, як на мене, — портрет покоління, яке всупереч обставинам несло дітям правдиве, високохудожнє слово).

Тож сьогодні, коли Володимир Рутківський — у розповні цілком заслуженої слави, мені лишається хіба що зізнатися: Володимире Григоровичу, Ваші повісті я безмірно люблю! Я полюбила їх із отієї першої прочитаної книжки, все дужче захоплювалася ними з кожним наступним твором: «Сторожовою заставою», «Джурами», «Синіми водами», «Потерчатами»…

Часом Ви доводили мене ледь не до розпачу. Як, ну як може людина так гарно, легко, захопливо писати? Яким чином, скажіть на милість, сягнути цього рівня?

Через Ваших «Джур» ми мали родинні проблеми. Мала, тобто онучка, так захопилася ними, що вставала серед ночі і читала їх до ранку. Самі розумієте, чим це потім оберталось у школі. (Я так само ними захопилася та читала не відриваючись, але мене, на щастя, ніхто в школу не посилав).

Дякую Вам найщиріше — і за високу плану в дитячій прозі, до якої нелегко дотягтися. І за неперевершених «Джур», що запалюють у юних серцях той український вогонь, який буває непросто викресати в сучасних зрусифікованих міських реаліях.

Живіть до ста літ і ще не раз створюйте такі ж, як нам, проблеми батькам, чиї чада не зможуть відірватися від Ваших чудодійних повістей! Здоров'я Вам! Натхнення Вам!»

Зірка Мензатюк. Київ, квітень 2017 р.

 

* * *

 

«Такий творчий шлях, як у Володимира Рутківського, — це взірець не тільки великої працьовитості автора та вірності його своїм ідеалам, а й сумний приклад поборювання системою живої творчої душі. Не поборола! Не зламала. Але скільки сил та часу забрала-вкрала…

Абсолютно погоджуюсь із братами Капрановими, які називають Володимира Рутківського нашим найкращим нині дитячим письменником. На тлі всієї тієї фантасмагоричної продукції, яку наші автори пропонують сьогодні дітям, твори пана Володимира вирізняються терпким запахом життя та боротьби, де гірка правда сусідить із теплою іронією, а чуття Вітчизни й роду робить людину крилатою.

Така література, в якій історія та сучасність нерозривні, ростить синів і дочок цієї землі — попри всі вітровії глобалізації. Не всім це до вподоби? Не дуже зацікавлює західні ринки? Але це є і буде важливим для наших поколінь. Так жива запашна травичка озивається до нас особливим голосом серед досконало виконаних і сяючих модерними підсвітками муляжів…

Наші з паном Володимиром літературні дороги майже не перетиналися. Проте знаю його біографію і творчість, знаю, як він, зернятко черкаських просторів, любить Одесу та море, українське слово — й дітей, котрі віддячують йому такою самою любов‘ю.

Україна вийде на свою дорогу — бо як інакше?!А ми гордимося, що маємо такого автора — чесного й непідкупного, талановитого та невтомного звитяжця за її майбутнє.

На многії і благії літа, пане Володимире!»

Наталка Поклад. Київ, квітень 2017 р.

 

 

* * *


«Якщо когось із сучасних авторів, що пишуть для дітей, і можна назвати живим класиком, то це, без сумніву, Володимир Рутківський. Його тексти видаються мені монолітними й водночас живими. Мало в кого зустрінеш таку смаковиту мову, такі яскравущі та нештамповані образи. Словом, молоді є чого повчитися в Метра.
У день вісімдесятиріччя хочеться побажати Володимирові Григоровичу писати до ста літ і радувати нас усіх своїми неперевершеними творами!».

Сашко Дерманський

 

* * *

 

«Історична пам'ять нашого народу, яка так старанно і з таким ієзуїтським умінням винищувалася протягом багатьох віків, реанімується цим найбільш придатним способом — художньо-енергетичними візіями проминулих часів. І хай ці візії стосуються лише окремих фрагментів нашої тисячолітньої історії, вони важливі саме тому, що створюють канон, завдають високий рівень для майбутнього формування історичної прози, адресованої молодим поколінням українців.
Інша складова успіху письменника визначається тим, що у свої молоді роки він чимало попрацював на поетичній ниві, що виробило у нього тонке відчуття мистецтва слова. Воно у нього економне, без кучерявості та всяких інших надмірностей, але, водночас, і точне, здатне виконати те, що і повинне виконувати слово в історичній прозі — зупиняючи проминулий час, візуалізувати його, наповнювати персонажами з виразними характерами, чисельними побутовими деталями, кольорами та запахами саме тих далеких часів, тобто створювати художній світ як другу реальність.»

Григорій Клочек, доктор філологічних наук, професор

 

* * *

 

 

18 квітня 2017 року відзначив своє 80-річчя Володимир Рутківський, класик української літератури



Анатолій Марущак

ДЖУРИ

Володимиру  Рутківському

 
Степи сповила ковила,
Пішла за обрій ніч-зажура.
Окрай осіннього села
Два хлопці граються у джури.

Став Грициком малий Павло,
Санько перетворивсь на Юру.
Сьогодні боронять село
Два славних зброєносці-джури.

Вже рік на фронті їх батьки,
Тому країні в час похмурий
Потрібні знову козаки,
А козакам потрібні джури.

Вони знаходять брід в річках,
Вони сміливі і відверті.
А замість грізного бичка
У них веселий песик Петрик.

Чайки уходять за лиман,
Старшини і безстрашні джури.
І грає їм услід Мамай
Козацьку пісню на бандурі.

І щось про маму і красу
Шепочуть зашкарублі губи,
І видно Україну всю
З вершин Сторожового дубу.

(18.04.2017)

 


* * *

 


«Володимир Григорович Рутківський (18.04.1937) — унікальне явище українського культурного життя початку XXI ст. Замовчуваний десятиліттями патріарх і водночас топовий автор новітньої української дитячої літератури він став втіленням можливості та перспективності порозуміння між поколіннями. Його особистість і тексти поєднали стрижневі для української культурної традиції коди з новітніми гуманістичними дискурсами. За короткий час письменник фактично витворив у молодій масовій свідомості міф сильної переможної України, запропонував нові цілепокладання та морально-етичний канон вільного громадянина демократичної спільноти. Підлітки, сформовані на книгах В. Рутківського, стали молодою силою Майдану, а нині несхитно протистоять агресії Росії та невтомно будують нову демократичну реальність в Україні.
Так само й нова письменницька генерація, котра нині плідно та достойно витворює новітню книгу для дітей в Україні, сформувала свої чесноти, багато в чому завдячуючи духовному камертонові Володимира Рутківського — дитинного щиро у своїй абсолютній відкритості, чесності та сердечності. Скількох він окрилив! Скільком простяг руку допомоги чи просто вислухав, чи й вичитав, переклав, відредагував, порадив видавцеві твір… Мало знайдеться нині серед мистецької громади людей, котрих би так щиро, без «врахування старих заслуг», а просто — за силу таланта й справдешність духу — шанувала й любила молодь.
Увірвавшись до сучасного літературного процесу у 72 роки, Володимир Рутківський отримав усі найвищі в Україні відзнаки в галузі книги для дітей і юнацтва, його твори читаються людьми усіх поколінь та очолюють найбільш поважні рейтинги, перемагають у найвпливовіших літературних конкурсах (Національна премія України імені Тараса Шевченка (2012), Премія імені Лесі Українки (2002), відзнака Міжнародного освітнього фонду «Звук павутинки» імені В. Близнеця (2005), Літературна премія імені Миколи Трублаїні (1992), гран-прі конкурсу «Книга року Ві-Ві-Сі» (2011), Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року» (2011) та ін.). Твори письменника увійшли до шкільних і вузівських програм. За повістю «Сторожова застава» знято фільм (режисер Юрій Ковальов, сценарист Сашко Дерманський, виходить на екрани 2017 року). За книгою «Джури козака Швайки» готується повнометражний історично-пригодницький фільм (режисер — Анатолій Григор'єв, сценаристи: В. Рутківський, Ірен Роздобудько). Письменник заснував іменну премію «Джури» (2012), що надається за нові художні твори для дітей та юнацтва на історико-краєзнавчу тематику, за ілюстрації та літературно-критичні праці, спрямовані на виховання юних українців у дусі національно-патріотичних цінностей.
Письменник звертається зазвичай до аудиторії 10+ та 14+. Та його твори популярні у читачів усіх вікових категорій і здебільшого позиціонуються як родинне читання.
Унікальність автора полягає в органічному поєднанні традиційних українських цінностей і світогляду з новітньою манерою оповіді та модерновою картиною світу. Він чудовий оповідач, який просто і цікаво розповідає оригінальні фентезійні та героїко-пригодницькі історії. Ці тексти яскраво демонструють своєрідність української культури, але значною мірою подають універсальні теми, відстоюють універсальні цінності.»

Наталя Марченко, кандидат історичних наук


 

* * *

 

18 квітня 2017 року відзначив своє 80-річчя Володимир Рутківський, класик української літератури


«Володимир Рутківський, без сумніву, займає особливе місце в нашій літературі. Саме він у найпохмуріші совкові часи писав такі живі, світлі й захопливі книжки, що будь-які суперечки щодо конкурентоздатність української дитячої літератури ставали недоречними.
Сучасні хлопці й дівчата хочуть бути схожими на героїв Володимира Рутківського, і для багатьох любов до літератури та потреба читати починається саме з талановитих, сповнених дивовижних пригод, неймовірних відкриттів і фантастичних перемог книжок нинішнього ювіляра і мого НАЙ-улюбленішого дитячого письменника Володимира Рутківського!»

Леся Воронина


 

* * *

 


«Він творить свій світ — світ України. Його Україна овіяна свіжим вітром, вона пахне степом і Дніпром, вона водночас безмежно широка і близька до читача настільки, що складається враження сну. Тільки у снах так незвично пов’язуються картини із різних світів і, наче хмари, з’являються нізвідки, грізно розгортаються і зникають у нікуди химерні події.
Ментальність села. Ментальність народу з визначеною географічно та історично неповторною долею. Не випадкові, а історично сформовані характери. Ментальність козацтва, воля віддаленого від столиць Півдня.
Він український не тільки у виборі теми чи творенні характерів — він український у кожній деталі, у темпоритмі.
Це як своя музика серця, як відсвіт над словом.
У його слові, як у дитинстві, спорадично, легкістю пір’їнки, що летить, вимальовується надзвичайно серйозна картина, передається глибокий зміст. Адже духовний центр його творів — добро і людяність.
Його творчість — своєрідний місток між класичною українською літературою, нашою історією та сучасною дитиною. І, безперечно, його словом назавжди збагачено український простір.»

Лідія Ходанич-Повх, поетеса, літературознавець


 

* * *

 


«Високохудожня та стилістично вправна, пізнавальна і змістовна, цікава й весела, зворушлива та щира, захоплююча й імпульсивна, відверта й органічна, добра, мудра… такою є творчість ВЕЛИКОГО українського дитячого письменника Володимира Рутківського.
Його повісті й романи для дітей та юнацтва, як новітні, так і написані ще в підрадянській Україні, користуються великою популярністю серед юних читачів. Вони — поза часом! І це невипадково: у кожній історії, що її оповідає автор, діти знаходять відповіді на актуальні для них питання «душевного виміру», що їх хвилюють сьогодні й зараз, пізнають складний і неповторний світ, історію свого народу, пізнають себе і своїх друзів."

Віталіна Кизилова, доктор філологічних наук, професор


 

* * *

 


«Володимир Рутківський — знакова постать у сучасній літературі для дітей та юнацтва. Його тетралогія «Джури» («Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен», «Джури і Кудлатик»), дилогія «Сині води» («Князь бродників», «Стріли впритул»), повість «Сторожова застава» заповнюють нішу історико-пригодницької прози, у новому ракурсі відкривають юним читачам українську історію та національних героїв. Автор висвітлює ті сторінки, які замовчувались або подавались спотворено; показує, що маємо не лише поразки, а й перемоги. Динамічні сюжети й розповіді про особливі події, використання історичних та фольклорних джерел, переплетення реального, вигаданого, казкового, містичного часу/простору, центрування колоритних історичних постатей, виписування дитячих характерів та глибокі психологічні портрети — далеко не весь перелік рис стилю, які роблять письмо Володимира Рутківського особливим і впізнаваним, а твори — читабельними і популярними у різновікових колах читачів. У творчості Володимира Рутківського кожен знайде для себе цікаві тексти, близький емоційний досвід, зможе насолодитися справжнім мистецтвом художньо-естетичного письма.»

Тетяна Качак, кандидат філологічних наук, доцент


За матеріалами: http://www.chl.kiev.ua/

 

* * *

 


 Володимир Рутківський, класик української літературиВолодимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве на Черкащині в родині вчителів. Його дитинство припало на воєнне лихоліття. Середню освіту Володимир Григорович здобував у Богодухівській, а згодом – Великобурімській середній школі того ж Чорнобаївського району. З цього віку хлопець відкрив у собі нахили і здібності до історичного пошуку, котрі не полишають письменника й досі, спонукаючи не просто писати цікаві історичні твори для дітей, а й відкривати до нього ще не описані, інколи й не досліджені періоди вітчизняної історії. Становленню його інтересу до українських старожитностей сприяло те, що шкільний гурток, старостою якого був Володимир, відкрив у своєму селі залишки найдавнішого на той час поселення в Україні. Вищу освіту Рутківський отримував спочатку в Одеському інституті харчової холодильної промисловості, а за два роки по тому перевівся до Одеського політеху, працював на Одеському суперфосфатному, проте незабаром зрозумів, що справжнє його покликання – література. Згодом Володимир Рутківський закінчив Вищі літературні курси в Москві. Друкується Володимир Григорович з 1959 року.Мешкає, працює і творить Володимир Григорович в Одесі. Останні 35 років пише романи для дітей та юнацтва, серед яких – «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі», «Канікули у Воронівці», «Сині Води», «Сторожова застава», «Двобій з тінню», «Потерчата», трилогія «Джури» (книга перша – «Джури козака Швайки», книга друга – «Джури-характерники», книга третя – «Джури і підводний човен»), «Бухтик з тихого затону», «Сторожова застава», «Джури і Кудлатик», повість–сповідь «Потерчата». Роман письменника «Джури-характерники» став переможцем книжкового рейтингу від «Літакценту», роман «Джури козака Швайки» та повість «Потерчата» були відзначені «Книжкою року-2009» та Бі-Бі-Сі. Володимир Рутківський – лауреат премій ім. М. Трублаїні, ім. Лесі Українки, Міжнародного освітнього фонду ім. Ярослава Мудрого. У 2012 році Володимир Григорович Рутківський став лауреатом Національної премії України імені  Тараса Шевченка за історичну трилогію для дітей «Джури» 2007 - 2010 рр.. У 2013 році кінопроект за романом Володимира Рутківського «Сторожова застава» переміг у 5-му конкурсі Державного агентства з питань кіно, отримавши часткове фінансування. 2017 року екранізацію мають презентувати в кінотеатрах України.

За матеріалами: https://nbu4kids.wordpress.com/

 

 

 

 Дивіться також:

Володимир Рутківський. Джури. Роман. Історична трилогія для дітей. Читати та завантажити. Ілюстрації Максима Паленка. Київ, видавництво А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
Трилогія Володимира Рутківського «Джури» -  епопея про початки козацтва в Україні. А й справді — як воно виникало це унікальне лицарство? Хто були ті перші відчайдухи, що поселялися на Дніпрі на межі з Диким полем? Історики дають вельми скупі відомості. Що ж, якщо мовчить наука, то своє слово скажуть письменники. Володимир Рутківський пише роман «Джури козака Швайки».  Ілюстрації до книжки намалював один із найталановитіших українських ілюстраторів – Максим Паленко. "Джури козака Швайки", які вийшли 2007 року, стали подією в Україні. Динамічний, захопливий сюжет, самобутні образи, вкраплення фольклору, правдоподібність історичних колізій, багата мова, легкий стиль – усе це робили твір справжнім відкриттям. Володимира Рутківського завжди вабить невідоме в історії. Письменник зацікавився співжиттям татар і українців. І Володимир Рутківський пише „Джур-характерників”, де чи не вперше в українській літературі кримські татари постають не трафаретно-усталеним образом стихійного лиха, що постійно нависає над ненькою-Україною. Пізніше Володимир Рутківський знаходить цікавий для себе ще один сюжетний хід – «підводний човен у степах України». Він пише третю частину «Джури і козацький човен». У цьому романі Володимир Рутківський знову постає блискучим оповідачем і чарівником слова. На читача чекають неймовірні пригоди, шалені звитяги і нові відкриття.

Казки Володимира Рутківського

Казки Володимира Рутківського
Володимир Рутківський пише для дітей і тому пише з погляду дитини, з площини й обширів, найприродніших для неї — рідного дому, свого села, краю… Це дорослий може охопити подумки весь час свого буття, усі простори Батьківщини чи й планети. Дитині ж подібний погляд не притаманний та й неможливий. І беззаперечний талант й майстерність Володимира Рутківського саме як дитячого прозаїка, нині, певно, найкращого в Україні, полягає у цьому тонкому відчутті дитячого часопростору, в умінні розгортати текст, не виходячи за межі відомого на дану мить юним героям. ... Письменникові взагалі не притаманна вигадана змодельована казковість, оскільки для нього найбільше диво — сама людина. Чудесне у його текстах зазвичай має цілком природне пояснення і твориться людськими руками. Йдеться не лише про приручених вовків замість козаків-перевертнів у «Джурах…» чи Велеса-Овсієвого онука у «Сторожовій заставі», а й про Бухтика, котрий як Вінні-Пух чи Карлсон, є, по суті, вигадкою головного героя, чи про Ягу-Катрусю, що знову «вилюдніла» завдяки щирому людському співчуттю тощо.
 
Володимир Рутківський. Життєпис та творчість.
Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве Чорнобаївського району на Черкащині у родині вчителів. Ріс, як сам зазначав: «звичайним «окупаційним» хлопчиком, як і всі українські дітлахи, чиї батьки пішли на війну» . Та на відміну від багатьох, у його дитинстві були не лише воєнне лихоліття, краса землі чи радість добре зробленої роботи, а й таїна старезної книжкової шафи посеред шкільного коридору, звідки тихцем цупилося все, що пролазило у таємну діру — від Маяковського до німецькомовних ілюстрованих видань, від «Шхуни «Колумб» Миколи Трублаїні до грубого тому казок усього світу про відьом, що його Володя з Вітьком (брат письменника — Н. М.) «вилучили» зі шкільного обігу та зачитали до дірок» . Був Шевченко, виспіваний мамою та стократ перечитаний уголос. Був козацький давній рід, посталий у рисах мовчазного могутнього материного батька, котрий невпинно трудився, не полишав Бога та знався зі «своїми» партизанами. Була й бунтівна польська батьківська кров, що так ясно проступала у хлопцеві вродженим гонором і затятою вимогливістю до себе та світу.
 
Олександр Гаврош. Характерник літературного степу. Нарис про літературну долю Володимира Рутківського
Літературна доля Володимира Рутківського — незвична. Він не належить ні до тих, кого вона пестила у часи розквіту життєвих сил, ні до тих, про кого заговорили вже по смерті. Як там у Ліни Костенко: „Бо слава – це найкраща жінка, що на могилу квіти принесе”. Ні, слава прийшла раніше. Доля таки всміхнулася 73-річному письменникові з Одеси. Про нього заговорили, його книжки враз стали відомими, критики внесли його до літературного канону дитячої літератури.

Останні коментарі до сторінки
«18 квітня народився Володимир Рутківський, класик української літератури, "творець другої реальності" »:
Ганна , 2018-04-19 17:42:46, #
Лесь Маланка , 2018-04-19 19:25:30, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 2     + Додати коментар
Топ-теми