Володимир Перепелюк, "Пташка-писанка" (оповідання для дітей)


Володимир Перепелюк

ПТАШКА-ПИСАНКА

Оповідання

 

Володимир Перепелюк. Пташка-писанка. Оповідання про пташок. Малюнки Геннадія ГлікманаЗміни в моїй сім’ї примусили мене розширити подвір’я за рахунок саду. І тут найбільш не повезло нашій старій бабуні-сливі. Як не крутили ми, як не вертіли, а все ж виходило, що треба її зрізати. Але як ти піднімеш на неї руку, як вона багато літ пригощала нас пахучими, солодкими сливами?
І трапилося так, що коли ми, узявши пилку, сокири, лопати, вийшли, щоб викорчовувати сливу, то так і зупинилися біля дверей хати. На самісінькій вершині сиділа пташка й так співала, що ми боялися ворухнутися. І яка пташка! Писанка! Вона сиділа грудьми до сонця й ніби саме йому співала свою пісню щастя й радості.
Але це ще не все. Згодом побачили, що в листі вовтузиться ще одна пташка, мостить гніздо.
— Ну, кидайте лопати, сокири, бо сливи чіпати не будемо,— кажу своїм.
А «писанка», ніби почула це, ще краще заспівала, защебетала.
Я давно знав щигликів, але ніколи не чув, щоб вони так гарно співали. Траплялись щиглики, які виспівували по вісім-дев’ять колін. А цей заливався цілими каскадами переспівів. Одне слово, ніхто з нас уже й не думав, щоб зрізати стару сливу! Куди там різати, як від тих птахів і їхніх пісень вона ніби помолоділа, густіше зазеленіла.
Щиглики прилетіли до неї не випадково. Справа в тому, що щиглики в’ють свої гнізда переважно на сливах, причому на високих. А наша слива була саме така.
Мене дивувало, що в’ють вони свої гнізда на самій вершині дерева, часто навіть нічим не прикриті. Як же вони оберігають яєчка і дітей від таких любителів поласувати ними, як сойки, сороки та інші злодії?
Коли у щигликів появилися діти, прилетіла сойка. І тут щиглики показали себе. Маленькими літачками-винищувачами накинулися вони на сойку. І як! Таранили її з усіх боків, щосили били своїми тілами.
Самичка згодом повернулася, почала клопотатися біля гнізда, а самчик погнав сойку десь аж до лісу. Відтоді я більше не бачив сойки в своєму саду.

Володимир Перепелюк. Пташка-писанка. Оповідання про пташок. Малюнки Геннадія Глікмана                                           

За матеріалами: Володимир Перепелюк. "Ось вони які". Розповіді про пташок для молодшого шкільного віку. Малюнки Геннадія Глікмана. Київ, "Веселка", 1981 р., стор. 20 - 22.

 

Більше творів Володимира Перепелюка на "Малій Сторінці":

Володимир Максимович Перепелюк, кобзар і письменник. Оповідання про природуВолодимир Максимович Перепелюк – видатний український кобзар і бандурист, а також композитор, народний майстер і письменник.  Після виходу на пенсію Володимир Максимович працював у Вороновицькому лісництві. Жива природа розкрила і літературний талант кобзаря. З-під його пера виходять: «Ой у лісі, лісі зеленому» (1969), «Повість про народний хор», (1970), «Ось вони які…» (1980); «Вийшов Кобзар з Поділля» видано 2010 року. У документальній повісті «Повість про народний хор» автор розповів читачам про хор Верьовки, якому віддав 26 років свого життя. А спогади про далеке дитинство лягли в основу повісті для дітей «Ой у лісі, лісі зеленому». З великою любов’ю змальовує автор у ній життя старого вугляра та його онука у дрімучому лісі, розповідає про пташок, і тварин які живуть поряд з ними.

Останні коментарі до сторінки
«Володимир Перепелюк, "Пташка-писанка" (оповідання для дітей)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми