Володимир Даник. "І про котика, і про бегемотика"

 

 

Володимир Даник

І ПРО КОТИКА, І ПРО БЕГЕМОТИКА

А інтернет усе ж дуже розширює можливості і читачів, і авторів. Ось, скажімо, вже у цьому році були у мене дві гумористичні публікації у газеті «Голос України». Публікації невеликі за об’ємом, але ж… Приведені вони на сайті газети у цікавому оформленні. Оформлення у публікацій різне, хоч і є певна схожість. І саме яскраве оформлення у великій мірі і підсилює враження від віршів. 

 

 

 

 

 

 

І ще. На футбольному сайті «Динамо від Шурика» – не тільки футбольна тематика. Бо там є і інші рубрики. Зокрема там з’явилася моя стаття на політично-творчу тему. Ця стаття сподобалась колезі по перу Роману Котляру, і він у коментарі порадив обнародувати її і на «Малій Сторінці». Я відповів, що блоги не мають бути  надміру об’ємними, і їх не варто перевантажувати. Та і потім у кожного блога має бути своє, неповторне обличчя. 
Але оскільки публікація сподобалася Роману, то вона може викликати інтерес і в інших читачів. Отож приводжу посилання і на неї.

 

 

Коли життя набуває відверто-сірих барв, то є чудовий вихід. Читати, а як натхнення… то і писати вірші, адресовані дітям. Бо дитяче сприйняття і дитяча фантазія не відповідають сірим дням і сірому баченню світу. А можна і просто зібрати подібні твори, написані за останні один-два-три місяці, і зібрані разом вони і сприйматимуться дещо інакше і яскравіше, аніж у момент написання.
Живемо в нелегких умовах… коронавірусу. Ото ж який і життєвий, і літературний персонаж стає для нас у ці дні найбільш помітним?! Кіт… Бо це не лише домашня тварина, а і наш активний соратник у непростій ситуації! Заслуги цієї істоти визнають навіть її недвозначні опоненти.

 

 

 

 

І ситуація нині непроста, і хмарки на небі трапляються... Отож наступний вірш – про хмарки...

 

 

А життя такої колоритної особи, як Карась, теж надто простою не назвеш. Тут і немала увага потрібна, і напружена інтелектуальна діяльність. А ще цікаво і коли сам Карась про це намагається сказати.

 

 

Звуженість щодо тем і персонажів буває інколи і дуже помітною, і може навіть викликати певні нарікання.

 

 

 

А ось ще один вірш, де фігурують ті ж самі персонажі.

 

 

Погляд інших – це добре! А як усе ж Котик дивиться сам на себе?! Ну, можливо, що і так, як у приведеному нижче вірші.

 

 

У котика є апетит?! Та безперечно! Сідають люди за обідній стіл, то і котик згадує, що і у нього апетит... так би мовити, у наявності.

 

 

 

 

Кіт не тільки лежить на дивані, він інколи може стати настільки енергійним, що це не може не вражати.

 

 

Діяльність такої особи, як Кіт, дуже потрібна. Отож вона і викликає схвальне ставлення навіть тоді, коли зусилля згаданого персонажа, можливо, і недостатні.

 

 

У когось з читачів може виникнути і деяке розчарування. Чого ж це вірші про котика і мишку, про хмарки, про карася і щуку, і навіть про Рябка є?! А, скажімо, про бегемотика немає.
Але ж вірші, адресовані дітям, супроводжуються такими чудовими малюнками, що… як же їм не розбудити творчу фантазію! Отож і будуть вірші нові – і про котика, і про бегемотика! 

Як от, наприклад, давнішнє... ;))