Володимир Даник. "Є щось по-справжньому сяйливе…" («Поетизми»)

Володимир Даник

Є ЩОСЬ ПО-СПРАВЖНЬОМУ СЯЙЛИВЕ…

Є такі дні у грудні, коли і сам грудень поступово стає усе ж бо… передноворічнішим. Хоча і кожен день здається по-своєму оригінальним. Тому і спалахи натхнення, якщо вони у ці нелегкі часи трапляються, усе ж знаходять для відповідного вияву і своєрідні теми, і несподівані жанри.
Є у мене афоризми, що подаються під певними назвами. Це і «Думки уголос», і «Політикізми», і «Вареникізми», і «Футболізми»… Але ж є і… «Поетизми»! І деякі з них, створені за останній час, перед вами.

ПОЕТИЗМИ

Кожній людині є що розповісти світу – віршами... Та не кожну людину поезія – змушує до цього!
Якими б захоплюючими не були творчі вибрики, а колись же і... набридне брикатися! І потягне до усталених і майже традиційних форм.
При усьому відвертому прагматизмі наших часів усе ж чітко розумієш – офіціоз офіціозом, регалії регаліями… А головне – це натхнення! 
Що найважливіше у літературному творі – чи проза це... чи вірші... Те, що змусить його потім, коли мине, може, і немало часу – перечитувати!
Помітне?! Це те, що... помічаємо! Але ж помічаємо не все і не завжди.
Коли постійно думати, коли ж тоді... жити!
З точки зору Кота: такий досвідчений барбосознавець, як я – міг би... і гавкнути нівроку! При потребі, звісно ж...
Барабанити може і дощ… І ритм, який вистукуватиметься при цьому, буде іншим – аніж у звичайного барабана!
Музейна тиша... О, тут історія – не дрімає! А тільки присіла відпочити...
Ну, така вже це політична клумба, що... будяки ростуть, а квіти – ні!

Нещодавно у одній з черкаських бібліотек натрапив на серію книг, що має назву «Дитяча іронічна поезія». Книги ці (і до речі непогано видані та оформлені!) вийшли років з десять тому у одному з київських видавництв, та актуальності своєї для читача, як мені здається, не втратили. А одну з книг, що її автором був Юліан Тувім, нещодавно і з інтересом я і прочитав. Автор, як з’ясувалося з передмови, помітна у польській літературі величина. Ім’я це не раз була нагода чути, а ось книга цього автора… потрапила до рук уперше! Отож і література, бува, рясніє парадоксами.
Інтерес до подібних книг до певної міри був продиктований тим, що немало власних гумористичних творів я оприлюднював як іронічні мініатюри. І серед подібних творів є і такі, що адресовані дітям.
Ось і наступній мій вірш теж нібито для дітей. За формою. За написанням. А думка у ньому серйозна і цілком доросла. Що день і рік  – минають швидко! І треба ж таки – щось встигнути...

А ще один вірш – нібито баєчка... Теж адресована дітям! А думка там також – абсолютно доросла... Життя – це ж... завжди оновлення! І до нових реалій звикнути вдається далеко не зразу.

А тема ще одного вірша, а це вільний вірш… верлібр, і відповідна, і невідповідна зимовій порі. Бо які вже там… дощі?! А дощі таки бувають. Бо і чуємо  у новинах – мокрий сніг з дощем… Ну, чому сніг мокрий – добре зрозуміло! Бо дощ намочив… А чого… дощ?! Тим більше у зимову пору… Ну, це ще – спробуй збагни!

      
А Новий рік таки наближається, осяяний квітучими барвами і незабутніми почуттями. Бо це ж вам не тільки – салат «олів’є»! Так, смачний… так, з любов’ю виготовлений… Але ж і справді – Новий рік!

Отож у наступному Новому році хай буде менше прикростей і більше радості і у кожного з нас, і в України.

 Матеріали надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

Ілюстрації взято з ресурсу "Pinterest".

Читайте також на нашому сайті:

Володимир Даник - поет, прозаїк, автор пісень і бард. Автор 21 книг поезій, пісень і прози, серед яких: «Гуморески та байки» (1991), «Таємна зброя» (1992), «Під впливом НЛО» (1992), «Як стати молодим» (1992), «Вічна тема» (1993), «У Черкасах – сміються!» (2006) та інші. Володимир Олексійович - член Національної спілки письменників України, лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016 р. та 2019 р.), лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом «Перець» та міністерством культури України.