Володимир Даник
СВЯТО – …У БІБЛІОТЕЦІ!
Кожен письменник насамперед – уважний читач… Отож і бібліотеки йому – не обминути! Бо є книги, які читаєш, а є такі, що і перечитуєш. Бібліотека – це і нові книги, це і зустрічі з читачами, це і ті, ще не освоєні можливості, про які раніше ми і не мали уявлення.
Отож заходжу до черкаської центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки. І заходжу з подвійною метою.
З одного боку, щоб здати прочитану книгу і, можливо, узяти щось новеньке. Прочитана книга – детектив, створений одним зі справжніх майстрів цього жанру. Є у мене думка (відкрию невеликий секрет…) колись спробувати написати щось подібне, щось гостросюжетне. Бо і сюжети наших непростих днів загалом не без гостроти.
З іншого боку метою мого візиту було – подарувати бібліотеці свою нову книгу «Українонько, доле моя…» (Черкаси, «Інтроліга ТОР», 2018 рік), що побачила світ цього літа.
У стінах цієї бібліотеки не раз проходили мої творчі зустрічі з читачами, отож і «свіжоспечену» книгу сприйняли з інтересом. І навіть запросили на щорічну бібліотечну «тусівку»: 30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек. Але святкувати цю подію збиралися у четвер, 27 вересня. Бо саме тоді у міських бібліотеках – санітарний день. А ось 30 вересня, у неділю, міські бібліотеки працюватимуть, так би мовити, на повну потужність, щоб вдовольнити найвибагливіші смаки черкаських шанувальників книги.
Тоді і в мене виникла думка, що була моїми співрозмовниками схвалена – то це ж можна узяти з собою гітару і привітати винуватців торжества піснею.
Бо є у мене пісня, яку я завжди виконую під гітару, коли творча письменницька акція відбувається не десь, а саме в бібліотеці. Вірш, що послужив основою для пісні був надрукований у моїй книзі «Шумахери стовпів не лічать» (Черкаси, «Інтроліга ТОР», 2012 рік). Книга ця гумористична і є в ній цілий розділ «Жартівливі пісні». Отож і вищезгадана пісня написана з легками іронічними нотками, бо іронія хоч трохи рятує від кусючих стріл такої нелегкої навколишньої дійсності. Але крім ледь помітних іронічних ноток у пісні фігурують і серйозні мотиви. Це і увага, і повага до книги і до бібліотеки. Про що свідчить і сама назва пісенного вірша.
|
ДО БІБЛІОТЕКИ А коли занадто злі Хто від міста – до села, Літо це чи… шал зими, І тоді кажеш одне, Хто від міста – до села, |
|
Cвяткування Всеукраїнського дня бібліотек пройшло – ніби на одному подиху. У дуже теплій і затишній атмосфері. Та і самі черкаські бібліотекарі проявили себе, як люди вельми креативні і співучі. Вони і згадану вище пісню сприйняли з щирим інтересом і хвилюванням.
Ось таке святкове зібрання було у бібліотекарів Черкас і їх друзів, активних читачів.
Фото - з архіву черкаської центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки.
Стаття надіслана автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читайте також на нашому сайті: