Володимир Даник. Кафедра, спрямована у майбутнє (розповідь про кафедру радіотехніки, телекомункаційних і робототехнічних систем Черкаського державного технологічного університету)

Володимир Даник

КАФЕДРА, СПРЯМОВАНА У МАЙБУТНЄ          

Є кафедра у одному з університетів... Де саме? У Черкасах. У якому університеті? Технологічному. Є такий університет у моєму славному козацькому місті. А якщо вже витримувати чіткість і офіційність у визначеннях, то це – Черкаський державний технологічний університет. 
З 1993 року я працюю на цій кафедрі і що можу про неї сказати? Що на ній у той час працювали цікаві люди, залюблені у свою справу викладачі. Люди з якими було цікаво спілкуватися. Та і студентам, сподіваюсь, було цікаво зі своїми викладачами.
Та і коли нині відбуваються неофіційні засідання кафедри з якогось святкового приводу і на столі займає своє почесне місце смачний торт і до нього додаються акуратно нарізані фрукти, духмяний чай, гаряча кава, то тем для розмов буває дуже багато. Тем, що аж ніяк не обмежуються предметами, що викладаються на кафедрі.
З чого, звичайно ж, можна було б і зробити висновок, що і тепер на кафедрі працюють цікаві люди. З якими цікаво спілкуватися. І з якими,  думаю, цікаво і нашим студентам.
Розповідати про цю кафедру можна було б довго і докладно, але це хотілося б здійснити у більш сконденсованому і стислому вигляді. І реалізувати це удасться, провівши міні-інтерв’ю з людиною, яка нині очолює кафедру. Це доктор технічних наук, професор Володимир Васильович Палагін.

На фото: доктор технічних наук, професор Володимир Васильович Палагін.

Отож запитання і відповіді, які, маю надію, викличуть інтерес у читачів.

1. Назва у кафедри була простою і звичною, можна сказати, навіть традиційною – кафедра радіотехніки... Або як частенько писали у скороченому варіанті – кафедра РТ. А потім відбулися зміни у назві кафедри і, певна річ, у процесі навчання. Які саме?

Оточуючий нас світ бурхливо змінюється, змінюється і життя навколо нас, виникають нові виклики і потреби. Так само і на освітянській ниві виникають нові горизонти, нові технології, які потребують іншого погляду і підходів для їх реалізації. Не оминули ці зміни і назви кафедри, яка раніше була «Кафедра радіотехніки», потім з відкриттям нової спеціальності отримала назву «Кафедра радіотехніки та інформаційно-телекомунікаційних систем». У зв’язку з впровадженням нової освітньої програми, яка набирає популярності серед молоді, нещодавно кафедра не тільки змінила свою назву на «Кафедра радіотехніки, телекомунікаційних і робототехнічних систем», але і впровадила ряд дисциплін, спрямованих на сучасний розвиток робототехнічного напрямку в галузі радіоелектроніки. 
Завдяки новим кафедральним лабораторіям, таким, як,  «Лабораторія сучасних цифрових рішень і робототехнічних систем», «Лабораторія телекомунікації», наші студенти опановують нові сучасні технології по обробці сигналів, знайомляться з принципами функціонування і проектування цифрових систем керування, в основі яких лежать автоматизовані Smart системи, беруть участь у засвоєнні нового напрямку під назвою Internet of Things (IoT) (Інтернет речей), не оминають олімпіад і конкурсів, де не раз ставали переможцями. Ласкаво просимо! 

На фото: доктор фізико-математичних наук, професор Ю.П. Кунченко.

2. Довгий час керував кафедрою видатний український учений, чия наукова творчість одержала визнання в Україні і за її межами. Хто ця людина і чим вона славна?

Дійсно, у 1990 році до нашого «вишу» (а тоді університет ще  іменувався інженерно-технологічним інтститутом) був запрошений з тогочасного Кіровограда (нині місто Кропивницький) доктор фізико-математичних наук, професор Ю. П. Кунченко, який і очолив кафедру радіотехніки. Юрій Петрович Кунченко, що багатьом запам’ятався як добра, щира, привітна людина, був неодинарним ученим, наділеним сповна Божим даром до активного пошуку на передньому краї науки.
Ю. П. Кунченко є автором понад 150 наукових праць, серед яких шість монографій. Оцінкою його досягнень є почесні нагороди: у 1996 році "Міжнародним біографічним центром" у Кембриджі він був обраний Міжнародною людиною року 1995-96 років, а у 1997 році – Міжнародною людиною року «Американським біографічним інститутом», у 1998 році – занесений в книгу «2000 видатних людей 20-го століття» і йому було вручено медаль з аналогічною назвою.  У 2000 році він був обраний почесним громадянином міста Черкаси.
Професор, доктор фізико-математичних наук, заслужений працівник науки і техніки України, академік Інженерної академії, академії Зв’язку України та Нью-Йоркської академії наук, завідувач і засновник кафедри радіотехніки, проректор з науково-дослідної роботи та міжнародних зв’язків Черкаського державного технологічного університету Ю. П. Кунченко залишив після себе не тільки добру пам’ять, але і встиг зробити неоціненне – створив свою унікальну наукову школу з нелінійної обробки сигналів, виховав плеяду своїх учнів, випустив в світ цілу низку своїх наукових робіт у вигляді монографій, статей, патентів, був оточений щирою людською повагою і зміг досягти міжнародного наукового визнання. Я пишаюся тим, що довгі роки працював пліч-о-пліч з такою людиною.

На фото: засідання кафедри РТ. 

3. На останньому засіданні кафедри йшла активна, ділова розмова про наукову конференцію, що вже не вперше проходитиме у Черкасах. Конференція імені вченого, про якого говорилося вище. Коли ця конференція відбудеться і науковців яких напрямків Ви будете раді на ній зустрічати?

У травні місяці цього року ми будемо проводити 7-му Міжнародну науково-практичну конференцію «Обробка сигналів і негаусівських процесів», присвячену пам’яті професора Ю. П. Кунченка, засновника черкаської наукової школи по обробці сигналів, яка за довгі роки свого існування стала знаковою для наукової діяльності Черкаського державного технологічного університету.
Метою конференції є – зібрати науковців, інженерів, аспірантів, студентів для вивчення сучасного досвіду з розробки, впровадження та поширення актуальних фундаментальних і прикладних досліджень, пов’язаних з опрацюванням, збереженням та захистом  інформації, статистичною обробкою даних, розробкою нових математичних моделей та методів обробки сигналів, у тому числі негаусівських процесів.
    Наша конференція об’єднала науковців з багатьох навчальних та науково-дослідних закладів Києва, Львова, Харкова, Одеси, Вінниці та інших міст, учених з ближнього та дальнього зарубіжжя, які представляють свої сучасні наукові дослідження за такими актуальними напрямками роботи конференції, як математичні моделі сигналів і систем, методи та алгоритми обробки сигналів та статистичних даних, апаратні та програмні засоби опрацювання сигналів, комп’ютерне моделювання та ін. 
    Ласкаво просимо, необхідна інформація про конференцію розміщена на сайті університету. 

4. Кафедра, яку Ви очолюєте – кафедра випускаюча. І у великій мірі завдяки її зусиллям у технологічному універі з’являються випускники відповідного спрямування. Кого з своїх випускників, яких уже дуже немало (у тому числі і за межами України), Ви могли б виділити?

Дійсно, одним із основних показників якості нашої діяльності є кваліфікація випускників кафедри, ким вони стають після випуску, які займають посади і як почуваються у цьому житті. Можу вам з впевненістю сказати, що всі вони працевлаштовуються, працюють в різноманітних фірмах і офісах, займають керівні посади, отримують подальше професійне зростання – і ми ними пишаємося. Слід зазначити, що наші студенти отримують фундаментальні знання в області радіоелектроніки і телекомунікації, що дає їм можливість легко конкурувати на ринку праці, знаходити собі роботу в дуже  різних галузях нашого господарства, займатися творчою і суспільною діяльністю.
Наприклад, Коваль Віталій Володимирович (к.т.н., перший заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації), Кириченко Максим Андрійович (директор  відділення ТОВ «Інтертелеком» в м. Черкаси), Катаєв Дмитро Сергійович (директор Приватного підприємства «Інтек плюс»), Раєвський Микола Володимирович (к.т.н., інженер з розробки систем управління електро- та гібридних автомобілів, Німеччина), Пташкін Роман Леонідович (заступник завідувача відділу – завідувач сектору комп’ютерно-технічних досліджень відділу досліджень у сфері інформаційних технологій Черкаського НДЕКЦ МВС України), Баранов Дмитро (Інженер ТО та розвитку мереж мобільного зв’язку  ПрАТ «Київстар» (Черкаси)) і багато інших професіоналів, які гідно представляють нашу кафедру і університет.
А більш детально можна дізнатися про наших випускників і про їх здобутки на сторінці кафедри. 
До речі, запрошую всіх наших випускників, які можливо читатимуть цю інформацію, залишити повідомлення про себе на кафедральній пошті rits@chdtu.edu.ua, розповісти про свої досягнення, бо викладачі кафедри завжди  були небайдужими до вашої подальшої долі. 
Мені приємно, що саме з нашої кафедри був обраний ректор університету (1998 - 2014 рр.), в різні роки працювало п’ять проректорів, які так чи інакше розпочинали свою діяльність на нашій кафедрі, чотири декани факультету, які безпосередньо працювали на кафедрі. Як видно, кафедра має потенціал!

5. Початок навчального року – це особливий момент для кожного викладача. Ваші майбутні студенти – якими якостями, на Вашу думку, вони мають бути наділені?

В першу чергу – цілеспрямованість і наполегливість. Якщо молода людина знає, чого вона хоче від життя – вона обов’язково цього досягне. А наш молодий і професійний колектив викладачів завжди протягне руку допомоги.

Отож маємо відповіді, що дають можливість одержати уявлення, а яка ж вона кафедра, що є темою нашої розмови.
Є людина, що нині вже не працює на кафедрі. Але кафедра про цю людину не забуває. Бо і сама ця людина не забуває про кафедру. Анатолій Автономович Антонець... Досвідчений інженер... Це завдяки його невтомним зусиллям лабораторії кафедри ставали з часом і кращими, і довершенішими. Але ж це – і поет!

На фото: Антонець Анатолій Автономович, колишній завідувач лабораторій кафедри радіотехніки та інформаційно-комунікативних систем  Черкаського державного технологічного університету.

І не раз ми з ним, так би мовити, поетичним «дуетом» вітали власними віршованими рядками наших іменинників і жінок нашої кафедри у бентежні березневі дні. Звичайно ж, кафедра має технічне спрямування. Та коли у Анатолія Автономовича чи у мене виходила лірична збірка, то на кафедрі її, повірте, було кому дарувати!
Бо і гарячі будні нашого «вишу» не можуть не накладати свого відбитку на тематику написаних віршів. Ну, ось хоча б вірш, що увійшов до моєї книги «Українонько, доле моя...».

Черкащина... Шевченків край... Тут немало місць, пов’язаних з історією України! Отож працівники кафедри разом зі своїми гостями (у рамках культурної програми згаданої вище конференції) і подорожували рідним краєм – не раз відвідували Холодний Яр... бували у Чигирині і Суботові... Та і про Канів з Корсунем не забували!
Розмова на ціле сузір’я розглянутих нами тем, могла б бути і розлогішою. Але треба завершувати. 
А щоб ви, вельмишановні читачі, не дай, Боже, не переплутали, у якому саме університеті така цікава кафедра, на завершення – пісня. Музику до неї створила черкащанка Леся Рябоконь. Виконав її відомий черкаський музикант Володимир Єфімов, що нині проживає у Кропивницькому. А доклав рук до створення вірша, що став основою для пісні, автор цих рядків.
А пісня ця – гімн Черкаського державного технологічного університету. І вона звучала не раз на масових заходах, що проходили у нашому «виші». 

Матеріали люб'язно надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

Дивіться також на нашому сайті:

Володимир Даник - поет, прозаїк, автор пісень і бард. Автор 21 книг поезій, пісень і прози, серед яких: «Гуморески та байки» (1991), «Таємна зброя» (1992), «Під впливом НЛО» (1992), «Як стати молодим» (1992), «Вічна тема» (1993), «У Черкасах – сміються!» (2006) та інші. Володимир Олексійович - член Національної спілки письменників України, лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016 р. та 2019 р.), лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом «Перець» та міністерством культури України.