Галина Демченко
ВИГАДКИ
ЗАЖУРИЛАСЬ БІЛОЧКА
Зажурилась білочка,
аж нагнулась гілочка:
— Пішла б по опеньки
нема козубеньки.
Пішла б до ліщинки —
немає торбинки.
Саме на ту пору
діти йшли до бору,
дали козубеньку
й торбинку маленьку.
Звеселилась білочка,
аж хитнулась гілочка:
— Дякую вам
виручили вчасно.
І майнула пішки
по гриби й горішки.
* * *
МИШЕНЯТА-КУХАРЯТА
Мишенята-кухарята
почали хазяйнувати.
У новому горщику
наварили борщику.
Поки борщик їли—
горщика розбили.
Ой горщику, горщику,
не наїлись борщику.
Отакі-то мишенята,
Отакі-то кухарята.
* * *
СИДИТЬ КОТИК ПА ПРИПІЧКУ
Сидить котик на припічку
тилилика на скрипочку.
Тилилика, виграва,
муркотить такі слова:
— Вчора на світанку
хтось поїв сметанку,
а тоді ще з ласки
з'їв кільце ковбаски.
Ой моя ти нене,
думають на мене.
Все те з'їла мишка
і сусідська кішка.
Я лише в кладовку
простромив головку.
* * *
РУКАВИЦІ
Жвавий коник-стрибунець
неабиякий кравець:
він із листя і травиці
шиє зайцю рукавиці.
Заєць хвалиться у просі:
— Вже не будуть лапки босії
Коник крає, коник ріже
на стеблині листя свіже.
Заєць хвалиться в пшениці:
— Вийдуть гарні рукавиці!—
Коник радий: ще в суботу
закінчив свою роботу.
А в неділю заєць в житі
рукавиці з'їв пошиті.
* * *
КОНИКИ-МУЗИКА
Грають коники завзято,
чи робочі дні, чи свято.
Витинають скрипалі
на зеленому стеблі.
— Чурги-чурги, чоки-чок,
грає весело смичок.
Зразу вийшли у танець
горобчиха й горобець,
а за ними жабенята
почали й собі стрибати.
Всі танцюють у травиці,
аж травиця веселиться.
Поблизу зітхнули важко
в білім платтячку ромашки
— Ми б потанцювали трішки
та вросли у землю ніжки.
Погойдає вітерець,
Оце й буде наш танець.
* * *
ПАНЧІШКИ
Ой журба, журба у мишки,
ще й яка!
З чого вив'язать панчішки
для синка?
Мишка засмутилася:
— Ох, ох, ох.
— Сльози покотилися,як горох.
Де не взявся,
нагодився павучок:
— Я ось ниток, не журися,
дам пучок.—
Узяла з охотою,
і синок
нитки вже намотує
на клубок.
Сіла мишка на дивані
й ну в'язать!
Ой панчішки вийдуть славні,
що й казать.
Мишка постаралася, бо панчіх
зроду не стрічалося ще таких.
* * *
НОВОСІЛЛЯ
Новосілля Шпак справляє,
частування замовляє.
По-весняному, як слід,
був зготовлений обід.
Тут було доволі страв:
вінегрет із різних трав,
три полумиски жуків,
дві макітри шуликів,
мухи, коники, хрущі,
жирні та пісні борщі,
дощове було ситро —
аж повнісіньке відро,
а вишнівочка яка
із хазяйського садка!
Назліталось в гості птиці
Горобці, Граки, Синиці
і Посмітюшки чубаті,
що аж тісно стало в хаті.
Вже так здавна повелось —
дарувати треба щось.
Дарували Горобці
етажерку та стільці,
А Посмітюшки — сервіз,
а Сороки — пір'я віз.
Дві Синиці — килимок
і новісінький замок.
Від Граків одержав Шпак
крісло, ковдру І гамак.
І пішло життя Шпачине,
тільки з хати пісня лине.
Як захочеш, друже, й ти
до Шпака коли зайти —
я адресу, далебі,
дам з охотою тобі.
Слухай і запам'ятай:
Виярок, Зелений Гай,
вулиця Крислата,
а на вербі хата.
За матеріалами: Галина Демченко. Загадки та вигадки. Художник - невідомий Київ, видавництво «Державне видавництво дитячої літератури УРСР», 1959, стор. 16 - 30.
Більше творів Галини Демченко на нашому сайті:
