"Найкраща сестричка" - дитяче оповідання Анатолія Григорука

Анатолій Григорук

НАЙКРАЩА СЕСТРИЧКА

Оповідання​

У п’ятилітньої Одарочки з’явилася манюня сестричка Катруся.

Коли мама з татом принесли Катрусю з пологового будинку, то сказали:

― Бачиш, Одарочко, яка вона крихітка? Їй у всьому догляд потрібен: і нагодувати, й викупати, й памперси вчасно поміняти… А це значить, що ми будемо геть зайняті. То ти вже, чим можеш, допомагай нам.

Одарочка слухала татові-мамині настанови і на знак згоди кивала головою. Але, правду сказати, вона не зовсім розуміла, що віднині починається для неї зовсім нове життя. Тепер всю увагу виявляли сестричці. Мамі ніколи й угору глянути. Тато, як прийде з роботи, теж зразу в хатні клопоти поринає. А за неї, Одарочку, ніби й геть забувають.

Незатишно стало Одарочці. Сумно. Самотньо. До себе брав живий жаль. А на сестричку росла образа.

«Бач, яка! ― думала Одарочка. ― Все їй. Всі біля неї бігають. А вона ― плакса-вакса. На всю хату галасує, спати не дає.»

Одарочка підходила до Катрусиного ліжка, неприязно дивилась, як та кумедно плямкає ротиком і, коли мами не було поблизу, сердито шепотіла:

― У-у, крикуха-квакуха! Не люблю тебе! Ти погана! Фе!..

І от одного разу Одарочка нахилилась над сестричкою, щоб знов сказати якусь прикрість. Катруся зупинила на ній свої круглі, як ґудзики, очі й широко усміхнулася.

― Ой, а вона мені рада! ― прошепотіла Одарочка. ― Сміється. Ручки простягає. Мабуть, хоче зі мною гратися.

І в цю мить Одарочці ніби розтанула в душі якась гостра колюча крижинка. «Вона мене любить… любить мене», ― радісно подумала Одарочка, і щось ніжне й тепле виповнило їй груди. Одарочка ще нижче схилилась над Катрусею і проникливим маминим голосом затуркотіла:

― О, моя пташечко! Квіточко моя! Ти не погана, ні. ― І, мить подумавши, щиро додала: ― Ти найкраща у світі.

За матеріалами: http://www.grygoruk.com.ua/

Більше творів Анатолія Григорука на нашому сайті:

В українській дитячій літературі Анатолій Григорук виступає і як поет, і як прозаїк, і як перекладач. Вірші, казки, оповідання на морально-етичні теми, пізнавальні замальовки про розмаїтий довколишній світ, слова до пісень – власне, жоден із популярних жанрів дитячої літератури не лишається поза увагою письменника. Як правило, твори його вибудовуються на гострому цікавому сюжеті. В них багато веселої вигадки, словесної гри, буфонади.

 

Дитячі вірші Анатолія Григорука

Дитячі віршики Анатолія Григорука: "А в кізоньки борідонька", "Індикові корали", "Рудьку-бицю, їж травицю", "Білий човник", "Хто загубив підкову", "П'ятсот п'ятдесят пацят-поросят", "Теремок для куряточок", "Влітку день годує рік", "Що робить мельник", "Пухова сніговиця". А також - його переспіви українських народних пісень: "Вийди, вийди, сонечко", "Івасьо коника пасе", "Сто кіп і снопочок", "Щоб наша родина весела була", "Посію я рожу", "Білі гуси", "Трясуть коні поводами", "При зеленім мачку", "Випав сніжок", "Невеличка сімеєчка", "Щедрівка".