Ірина Мацкова є авторкою віршованих казок, віршів, колискової, загадок, книжки для дітей «Казковий подарунок», виданої в Україні (2015 рік) у тандемі з Ольгою Угнівенко – художником книги і автором вірша. Книга у 2016 році була номінована на здобуття премії ім. Лесі Українки; є авторкою поетичної збірки «Прийде Весна» (видавець - Спілка українських письменників Словаччини (2019 рік).
Нагороджена дипломами Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» у номінаціях: "Віршовані твори для дітей" (2017 рік), "Пісенна лірика" (2018, 2019 рр.).
В Україні зі своєю поетичною та пісенною творчістю Ірина Мацкова виступала на радіо «Культура», на Народному мистецько-історичному фестивалі поезії та пісні «Українські передзвони-5»; в школах, бібліотеках, в Національному музеї літератури України. Приймала участь у благодійних акціях українських письменників та Всеукраїнського Інтеграційного Руху "ВІР в Україну" - Believe in Ukraine по допомозі дітям-сиротам, важко хворим дітям та школярам бібліотеки міста Красногорівка. У Словаччині виступала на радіо та телебаченні в передачах національних меншин із власною творчістю: авторський поетично-пісенний вечір «Фарби осені»; «Різдвяні зустрічі», на «Радіо молодих», Радіо Патрія-Студія Кошиці в передачі «Клуб особистостей». Пані Ірина приймає активну участь у суспільно-громадському житті та культурних заходах міста Кошиці, виступає на благодійних концертах, серед української громади, молоді та жителів різних міст Словаччини, пропагує українську культуру, народні традиції. Співає в хорі міста Кошиці. Зі своїми рукотворами з вовни і української тематики приймає участь у виставках до Різдвяних та Пасхальних свят та проводить і персональні виставки. Займається волонтерством та благочинністю.
Ірина Мацкова – член Спілки українських письменників Словаччини, член Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», член Асоціації Жінки Словаччини, кошицький клуб.
"Коли закінчиться війна,
Я хочу тата обійняти,
Сказати сонячні слова
І повести його до хати,Ти – наш Герой! Тепер щодня
Я буду дякувати Богу
За мирне небо, за життя,
Всім, хто здобув нам ПЕРЕМОГУ!"(Ірина Мацкова)
"Павучок, павучок, ти – малесенький жучок.
Спати вже давно пора, бо на вулиці – Зима!
За віконцем – тиха Ніч, Казочка давно вже спить.
Іграшки побігли спати, бо втомилися вже грати.
А малята все не сплять та у ліжках гомонять.
Просять Зірочку вони: “Казочку нам розкажи!
Й Павучок нехай прийде, Казочку він нам сплете”..."(Ірина Мацкова)
"Прийшов до лісу Котик, такий собі мазун.
Ім'я він мав Муркотик, пухнастенький лизун.
Вмивав собі він лапки, і хвостик теж вмивав.
Заспав він бідолашний, бо в лісі заблукав.
І сниться Кошеняті уся його рідня –
І Мама-Киця, й Тато, і Братик, і Сестра.
Вони йому кивають і за собою звуть,
До човника сідають і річкою пливуть... "(Ірина Мацкова)
"
Мудра Книжка говорила:
- У читанні, друже - сила.
Якщо любиш ти читати
Разом з мамою і татом -
Будеш світом мандрувати
І дізнаєшся багато:
Про чудовий світ рослин,
І птахів, і риб, тварин..." (Ірина Мацкова)
"Дощик знову розігрався...
Сонце кликати він взявся
І Веселку малювати,
Щоби радість дарувати."(Слова Ірини Мацкової
Музика Миколи Ведмедері)
"Засвіти мені, ясная зоренько,
Приголуб же мене, моя доленько,
Щоб ранесенько я пробудилася,
Тихо Богові помолилася,
Божій Матері – нашій Заступниці,
Як навчили нас всі наші праотці,
Щоб землі я низенько вклонилася
І росою світанку умилася..."(Ірина Мацкова)
"Жив собі Сніговичок,
Скільки років мав? Мовчок...
Сніговик був непростий,
Сніговик був чарівний.В лісі він хатинку мав,
Де сніжинки малював
Всіх їх сріблом посипав
І ялинки прикрашав..."(Ірина Мацкова)