На відео: аудіоказка "Лінивий котик" від Юлії Хандожинської.
Юлія Хандожинська
ЛІНИВИЙ КОТИК
Жив собі руденький котик Няв. Любив котик поніжитися на сонечку і спинку погріти, а ще любив смачно поїсти. Подобалася йому рибка свіженька, і м'яско, та найбільше любив Нявчик сметанку. Звісно, вона йому нечасто перепадала, бо потрібно було мишку зловити або курчат малих стерегти. А от Нявчику це було лінь. Тож лежав він собі і грів бочок, аж бачить — іде бичок Тимофій та так радісно вибрикує, що вже ж щось та й той бичок знає.
— Гей, бичок, а куди це ти ідеш? — поцікавився котик.
— Жарко мені, поспішаю до мами корови молочка попити.
— Тобто, як це? Ти ось так прийдеш і вже тобі свіженьке молочко просто так? — від здивування округлив очі кіт.
— Ну так, це ж моя мама.
— А можна мені з тобою?
— Ну можна напевно, — несміливо мукнув малий.
Так і пішли вони вдвох на луг, де паслися корівки. Прийшли до мами бичка, от Тимофій і просить:
— Мамо, будь ласка, а можеш пригостити мого друга молоком?
Здивувалася корівка та вирішила, що молока багато, і всім вистачить, тож пригостила і кота. Нявчик наївся по самі вінця, він був задоволений і щасливий.
І з того часу занадився кіт з бичком в обід ходити по молоко. А що? Вже все діставалося даром, то кіт зовсім розледачів і по хазяйству нічого не хотів робити.
От одного дня, як зазвичай, в обідню пору прийшов Нявчик по молоко, а корівонька його і просить:
— Ой, котику, завелася у нас в хліві мишка, чи не міг би ти її зловити? Вночі шкрябає, не дає спати.
— А що велика мишка?
— Ну величенька, напевно, так темно ж, не розгледіла я, — поскаржилась корова.
— Знаєш що? Я, звичайно, можу тобі допомогти, але вже одним молоком ти зі мною не розрахуєшся. Давай, я ловлю мишку, а ти мені сметанки побільше і по густіше, — командує кіт.
Як почула це корова, розсердилася, ніжками затупотіла:
— Ах так! Тікай, коте, бо зараз як візьму тебе на роги, то буде тобі мало місця.
Злякався котик і більше з того часу задарма молока не отримував. Тож довелося йому забути про свою лінь і гарно служити господарям.
Казка люб'язно надіслана авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Дивіться також на "Малій Сторінці":
І калинова, й малинова,
Дзвінка, барвиста, голосиста,
І як сльоза — джерельно-чиста.
Із вуст в вуста передається,
Як тепле сонечко, сміється,
Виразна, сильна і багата,
Окраса в будні і на свята!"
(Юлія Хандожинська)