ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ ПЕРЕЯСЛАВ
(легенда)
Завантажити текст легенди "Походження назви Переяслав" (txt.zip)
Пішов Володимир на хорватів. Коли ж він повернувся з війни хорватської, печеніги прийшли тим боком Дніпра від Сули. Володимир пішов напроти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні, а печеніги на тій і не наважувався ні він на ту сторону, ні вони — на цю сторону.
І під'їхав князь печенізький до ріки, і покликав Володимира, і сказав йому:
— Випусти ти свого мужа, а я свого, хай поборються. І якщо твій муж ударить об землю моїм, то не воюємо три роки; якщо ж наш муж ударить, то воюємо три роки. І розійшлися в різні сторони.
Володимир же, вернувшись в стан свій, послав по табору глашатая з словами:
— Чи нема такого мужа, який би взявся боротися з печеніжином?
Не знайшлося ніде.
На ранок приїхали печеніги і свого мужа привели, а в наших не було. І почав тужити Володимир, звертаючись до всіх воїнів, і прийшов один старий муж до князя, і сказав йому:
— Княже! Є в мене один менший син дома, бо з чотирма я вийшов, а він дома. З його дитинства не було такого, щоб ударив ним. Одного ж разу, як я сварив його, а він м'яв шкуру, то розгнівався на мене і роздер шкуру руками.
Князь же, це почувши, зрадів і послав за ним, і привели його до князя, і князь розповів йому все. Він же сказав:
— Княже, не знаю, чи здолаю його, спробуйте-но мене: чи нема бика великого і сильного?
І знайшли бика великого й сильного, і велів він роздражнювати бика; поклали на нього залізо гаряче і пустили бика. І побіг бик мимо нього, і схватив він бика рукою за бік, і вирвав стільки шкури з м'ясом, скільки йому рука захопила. І сказав йому Володимир: «Можеш з ним боротися!»
А назавтра прийшли печеніги, стали кликати: «Чи є муж? Наш Уже готовий!»
Володимир же наказав тієї ночі одягти зброю, і зійшлися обидва стани. Випустили печеніги свого мужа: був-бо він дуже превеликий і страшний. І виступив муж Володимира, і поглянув на нього печеніжин, і засміявся, бо був він середнього росту. І, рознявши відстань між обома військами, пустили їх одного до одного, і схопилися вони, і стали міцно держати один одного, і здавив він печеніжина руками до смерті, і вдарив ним об землю. І вигукнули руси, а печеніги побігли, І Русь погнала за ними, рубаючи їх, і прогнала їх. Володимир же на радощах заклав город на броду тому і назвав його Переяслав, бо ж перейняв славу юнак той. Володимир великим мужем зробив і його, і батька його. Й повернувся Володимир у Київ з перемогою та славою великою.
За матеріалами: Українські народні казки, легенди, анекдоти. Київ. Видавництво "Молодь", 1989. Художник - В.І. Бариба. Упорядкування, передмова та примітки - Вікторія Юзвенко, стор. 371.
Більше міфів та легенд на нашому сайті: