Тетяна Винник
ЗАЄЦЬ І ЗИМА
Казка
Заєць прокинувся від голосного «Б-ррр!».
«Б-ррр!» - лунало знову і заєць сполохано насторожив вуха.
- Це в мене в животі! – дослухаючись, полегшено зітхнув заєць. І від гарячого заячого подиху пішов легенький пар.
Заєць жадібно вдихнув морозяне повітря і йому на мить здалося, що його живіт прилип до спини.
- Я не їв сім днів! – чмихнув заєць і висунув носа з-під міцного соснового гілля, під яким сьогодні ночував. – Треба шукати харчі. – Подумав заєць.
- Привіт, друже! – прожебоніла білка, стрибаючи з гілки на гілку. – У мене біда!
- Чим зможу – допоможу! – мовив заєць і чмихнув носом.
- Моя молодша донька Гаша в снігу загубила шишку. Всі очі продивилися – знайти не можемо!
- Не плач, сусідко – ось твоя шишка! – вигукнув заєць, висунувши носа з-під снігу.
- Дякую тобі, друже, за допомогу! Звертайся й ти, коли що!
Біжить заєць лісом, тремтить, як останній лист на морозі. Лисячі сліди довкола снігових заметів блакитною стрічкою в’ються.
Сніжить – світу білого не видно…
Біжить заєць…
- Зайчику, зайчику, допоможи! – попросила стара ялина, протягнувши своє кострубате гілляччя.
- Я поспішаю! – вигукнув заєць тремтливим голосом, але щось його зупинило. – Чого вам, бабуню?
- У мене сьогодні день народження, а я не можу й намиста вдягти, - засумувала кроною ялина. – Віднесла його метелиця аж до самої річечки, а я туди вже не дійду!
Заєць миттю приніс бурштинове намисто – зроблене із смоли.
- Нахиляйте голову, бабуню!
- Дякую тобі, зайчику за допомогу!
Біжить заєць, тремтить, як останній лист на морозі. Назустріч йому синичка летить і слізьми заливається.
- Зайчику, рідненький! Допоможи! Мого сина снігом привалило під стріхою лісника. – квилила синиця.
Заєць миттю допоміг синиччиному синові вибратися з-під снігу. Щаслива синиця дякувала зайцю. Але той вже безсилий впав на землю.
Невже мене нема?! – подумав заєць, коли в нього не вийшло ворухнути лапою.
Заєць розплющив очі, а перед ним лежала морквина.
- Це тобі подарунок! – мовив лісник.
Заєць підняв на нього очі і чхнув. Хворий заячий вигляд розчулив лісника.
- Ти добрий заєць! – усміхнувся лісник. – Ти допоміг і білці, і старій ялині, і синиці, хоч сам потребував допомоги. За це я тобі дам стільки моркви, що тобі вистачить до кінця зими!
Матеріал люб'язно надано автором.
На відео: "Казка про зайчика і зиму" Тетяни Винник від каналу "З любов'ю до дітей".
Більше творів Тетяни Винник на нашому сайті:
Журналіст, письменниця, поетеса, перекладач, редактор дитячого часопису «Крилаті», волонтер і громадський діяч із Ніжина Тетяна Винник є лауреатом багатьох премій та переможцем числених конкурсів. Один з них - конкурс казок «Мандрівник часу». Її казочки гріють своїм теплом та вчать дітей добру...... Кожен для себе знайде в них те, що йому на даний момент конче необхідно. Тож читаймо!
Читайте також на "Малій Сторінці":
