Поет Борис Остапенко та його поезії


 

Борис Васильович Остапенко — український поет, член Національної спілки письменників України

 

Борис Васильович Остапенко — український поет, член Національної спілки письменників України, лауреат премії Національної спілки журналістів України «Золоте перо» (2001), лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, лауреат обласної премії імені Михайла Клименка (2012).

Борис Васильович Остапенко народжений 4 грудня 1943 року в селі Лозовики (нині Миролюбівка) Попільнянського району на Житомирщині.

У 1969 році закінчив філологічний факультет Житомирського державного педінституту імені І.Франка. Був на журналістській роботі.

Автор дев'яти книжок: поезій, віршів для дітей, байок, документально-публіцистичних видань.
Друкувався також і в журналах "Вітчизна", "Дніпро", "Київ", "Україна", "Прапор", "Березіль", "Дзвін", колективних збірниках та альманах, у газеті "Літературна Україна", в періодичних виданнях Словаччини та Ізраїлю.

Твори неодноразово звучали на каналах Українського радіо та телебачення.

2001 року Борис Остапенко став переможцем конкурсу Національної спілки журналістів України в номінації "Золоте перо". 

За книжку вибраних творів "Уведення до храму" йому було присуджено Всеукраїнську Премію імені Івана Огієнка за 2009 рік.

А в 2012 він став лауреатом Премії імені Михайла Клименка. 

За творчі досягнення нагороджений медаллю "Почесна відзнака". 
Член Національної спілки письменників України.
 
 
 
 
 

Картина художника Володимира Козюка."Я в отчий край ранесенько вертаю,
Хто знає легшу і солодшу путь?
Зоря чомусь на заході світає —
То соняхи матусині цвітуть...
Ах, соняшники — сонечка розквітлі,
Ласкаві промінці мого села!
Від вас на світі стало більше світла
І в серці більше затишку й тепла..."

(Борис Остапенко)

 


Останні коментарі до сторінки
«Поет Борис Остапенко та його поезії»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми