|
|
Наталія Погребняк ДОНЬКА КРОКОДИЛА (вірш-безконечник) Донька крокодила машину купила червону-червону, як мак. Дорогою мчала і пісню співала. А в пісні співається так: «Донька крокодила машину купила…»
* * *
МИШКИ (вірш-безконечник)
У них були горішки. Горішки мишки їли Й про себе говорили: — Жили собі дві мишки У них були горішки. Горішки мишки їли Й про себе говорили… — Жили собі дві мишки…
* * *
ЗАЙЧИК І КАЛЮЖА (вірш-безконечник)
Як веселий сірий м’ячик, Під дощем завжди стрибав І калюжі підкоряв. Якось дощ великий лив. Він зайчиська не спинив. Той стрибав через калюжі І великі, і не дуже. Обструсився і сказав: — Брав калюжу не одну. І тебе перестрибну! І великі, і не дуже. Та в одну калюжу впав. Знов піднявся і сказав: — Брав калюжу не одну. І тебе перестрибну! Знов стрибав через калюжі… |
|
Ілюстрації до віршів створено за допомогою ШІ.
Матеріали люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читаймо також на нашому сайті:
Наталія Погребняк, українська письменниця,народилася у с. Бабчинці Могилів-Подільського р-ну на Вінниччині. Закінчила Тульчинське училище культури (Вінницька обл.), Вінницький педагогічний інститут. Працює вчителькою зарубіжної літератури в КЗ “Ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою повітряних сил" Вінницької обласної Ради. Авторка 14 поетичних збірок для дітей і дорослих. Лауреатка Літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» за «За вагомий внесок у розвиток пісенної творчості Поділля», членкиня НСПУ з 2023 року.
"Я йду собі дорогою,
дорогою широкою,
аж тут назустріч — кіт.
— Куди ти йдеш дорогою,
дорогою широкою?—
мене питає кіт
і жде від мене слова,
а я й кажу котові..."
(Анатолій Костецький)