|
Наталя Любиченко
ВИШИВКА
У вишневому садочку
Тоня вишива сорочку.
Вміло нитки підбирає,
Тихо пісеньку співає:
“Ой летіли дикі гуси...” —
Для рідненької матусі.
Гарно доня вишиває,
Сонця промені вплітає.
*****
Анатолій Костецький
ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МАМИ
Можна у світі чимало зробити:
перетворити зиму на літо,
можна моря й океани здолати,
гору найвищу штурмом узяти,
можна пройти крізь пустелі та хащі...
Тільки без мами не можна нізащо,
бо найдорожче стоїть за словами:
в світі усе починається з мами...
*****
Дмитро Білоус
ЧИ ВЧИЛА ВАС МАТИ
— Скажіть, люди добрі,
чи вчила вас мати,
виходячи з хати,
тихцем промовляти,
щоб ви не забули бува
сказать на дорогу слова:
— Святий ангеле,
ходім зі мною:
ти попереду,
а я (скажи ім’я своє)
за тобою...
І хрестить нас мати
на ріднім порозі,
щоб нам, її дітям,
щастило в дорозі.
Коли з вами ангел
попереду піде,
вас будуть минати
невдачі і біди.
*****
Галина Манів
МАМИНА ЛЮБОВ
Вчитель мене хвалить,
бо учуся добре,
хлопці поважають,
тому що хоробрий.
Всі дівчата люблять,
бо не задираюсь,
бабусі на лавках —
бо чемно вітаюсь.
Тренер каже схвально:
“В спорті ти мастак”,
і лиш мама любить
мене просто так.
В щасливі години,
в години біди,
знаю, мене любить
матуся завжди.
*****
Оксана Кротюк
НАЙКРАЩА МАМА
У котика Мурчика мама кицюня,
В цапочка рогатого мама козуня,
В лошати маленького мама конячка,
А в цуцика, всім це відомо, собачка.
У кожного з них мама тільки одна,
І в цілому світі найкраща вона.
*****
Борис Мозолевський
НЕ СКАЧИ ТИ, КОТИКУ
Промінь першим дотиком
Визолотив раму.
Не скачи ти, котику,
Бо розбудиш маму.
Мама наша мила
Пізно так лягла, —
Сукню мені шила,
Пироги пекла.
Краще йди, зухвальцю,
Помурчи мені.
Бачиш — усміхається
Мама уві сні.
*****
Лідія Новикова
СОЛОДКІ СНИ
Мати сину колисанку
На добраніч заспівала:
— Сни тобі, моя дитинко,
Нічка вже приготувала.
Дід Мороз везе ялинку
З лісу на нових санчатах,
Іграшки тобі й цукерки
Вже несуть зайчата.
А Юрась ногами — трусь,
Скинув ковдру і — кричати:
— Як цукерки вже несуть,
То навіщо, мамо, спати?
*****
Вадим Крищенко
ЩО КОМУ СНИТЬСЯ?
Сниться полю дощик,
Картоплі — горщик,
А відерку сниться
Копанка-криниця.
Сонце сниться вітам,
Хатці сниться брама,
А маленьким дітям
Сниться їхня мама.
******
Оляна Рута
СОН ПРО МАМУ
Я іду по волошковім полі,
Бачу маму із цілим кошиком
Волоханчиків-усміхайликів —
Синьооких диких волошок!..
Аж дивлюсь — мама разом з метеликами
Кожній квітоньці каже: «Привіт!»
Походжає мостом веселковим
Мамин лицар — сонячний кіт.
Мама п’яти лоскоче котикові,
Чепурить квіточки польові,
Із муравликами-дрібнотиками
Чеше коси бабуні-траві...
А тоді вдвох із велетом-джмеликом
Виграє на дзвіночках пісні —
Колискові деревам, лелекам,
Сонцю, небу, котам і ... мені.
Засинає усе зачароване,
І веселка ховається в кошик...
Отепер я вже знаю, хто вона —
Королева Синіх Волошок!
*****
Геннадій Горовий
ВЕСНЯНІ ГАМИ
Бринять рулади весняної гами —
Птахи співають для моєї мами.
Їй до схід сонця ластівка щебече,
Їй соловей витьохкує під вечір,
Дзвіночок жайвора зринає ввись...
А ген зозуля сива — подивись! —
Присіла на калину біля хати,
Матусі любій щастя накувати.
Бринять рулади весняної гами —
Птахи співають для моєї мами.
*****
Оксана Шалак
МОЛОДЕЦЬ
Їжачок між голочками
Цілий світ несе для мами:
Листя жовте і ламке,
Яблучко таке хрумке,
Грушу з грушки золотої,
Із ялини — трішки хвої.
Лугом, полем — навпростець...
Скаже мама: “Молодець!”
*****
Сергій Цушко
ХТО ЖИВЕ ЗА ШАФОЮ
— Матінко-матусю,
я темряви боюся,
прислухайся — за шафою
щось шарудить живе!
— Синочку мій! Не бійся,
над страхами посмійся —
там лагідний і добрий
домовичок живе.
— З домовичком, матусю,
я радо подружуся.
Чому він не виходить,
як світло увімкнеш?
— Бо він, хоч і грайливий,
але сором’язливий
і, як мені здається,
тебе боїться теж.
*****
Лариса Цілик
СЛОНЕНЯ
Слониха слоненя
Все смикає за вуха.
Воно ж її щодня
Нітрішечки не слуха.
У джунглях важко жить,
Бо всюди небезпека.
А це мале біжить
Від мами так далеко!
Зітхає слоненя:
— Мабуть, малою, нене,
Поводилась, як я,
Бо вуха як у мене…
*****
Ярослава Шекера
СОНЕЧКО
В маминій долоні
сонечко вовтузиться
сонечко з краплинками,
з чорними зернинками.
Видерлось на пальчик,
усміхнулось сонечку,
розгойдало крилечка —
й полетіло в полечко,
де квітчасті хвилечки.
А у полі зелено,
а у полі сонячно,
променями встелено
сонячні стежки.
Сонце плине в небі,
сонечко — між соняхів,
мамині долоні
згадує м’які.
*****
Емілія Саталкіна
ПЕРШЕ СЛОВО
Чом зимове небо
Сяє так святково?
Син сказав уперше
Коротеньке слово.
Найлюбіше слово
І найкраще в світі.
За вікном сніжинки,
Мов зірчасті квіти.
Син зросте великий,
Вивчить різні мови,
Та завжди з ним буде
Найрідніше слово.
І сміється сонце,
І радіє з нами,
Бо сьогодні вперше
Син промовив: — Мамо!
|
|