Людмила Федорова: педагогічне дослідження "Де криється Чорний лебідь в шкільній освіті" + СІК на тему "Генріх Гейне - німецький поет-романтик"

Людмила Федорова

Де криється Чорний лебідь в шкільній освіті

(Під враженням книги Н. Н. Талеба "Чорний лебідь")

"Люди поміняли мудрість на знання,
а знання – на інформацію."
Л. Ейлер

Літературу відносять до предметів наративного характеру. Прийнято, що в основі наративу лежить сюжет, наскрізна лінія, задум автора. Вчителю при вивченні кожен твір потрібно розглядати в певному ключі, що призводить до спрощення і зникнення його об'ємності. Часто пояснення будується так, щоб складне стало зрозумілим, створюючи лише ілюзію розуміння. Та, щоб зрозуміти задум автора, потрібно самому пережити щось подібне, мати власний досвід. Будь-який художній літературний твір потребує читача з неабиякою життєвою мудрістю. Дуже малий відсоток дітей (далеко не кожен дорослий) можуть мати достатню валізу знань для усвідомленого розуміння задуму автора.
Як вчителю, який виконує цілі уроку, тим самим спрощує, переводить в площину інформації, передати повноту твору, його об'ємність. Для цього потрібно використовувати природну властивість дітей до научіння, набування життєвого досвіду, до відкриттів (інсайту). Щоб зробити научіння об'ємним, в якому приймають участь обидві півкулі головного мозку*, потрібно органічно поєднувати практичні дії з теоретичними умовиводами, що виливається в створення певних образів-об'єктів.
Якщо дитині описати об'єкт вивчення, а не дати можливості його досліджувати, то це означає порушити природну роботу головного мозку і сформувати неповне уявлення про об'єкт. І в силу того, що потім учневі потрібно правильно (на думку вчителя) відзвітувати про вивчений об'єкт (так побудована класно-урочна система), то він починає тлумачити "правильно" "вивчений" об'єкт. Учні привчаються до того, що простіше "правильно" розтлумачувати, ніж зрозуміти, набути практики. Таким чином виробляється навичка пошуку поверхневої ідеї замість пошуку змістотворних деталей. Вся суть - в деталях!
Отже, вибудувати в голові зручну схему для запам'ятовування інформації та сприйняти її як знання стає простіше, ніж усвідомити об'єкт та набути життєвої мудрості.

"А до чого ж тут СІК уроку? "- запитаєте ви. Справа в тому, що при правильній побудові/знаходженні схеми, ми можемо передати суттєву інформацію через деталь у схемі. І щоб побачити/усвідомити цю деталь, її місце в схемі, потрібно зрозуміти/побачити об'єкт об'ємно, осягнути його суть. Особливо це добре працює при вивченні коротких ліричних творів.
Для прикладу, один з моїх найулюбленіших СІК та сторінки зошита учня до ліричного твору.

* Донедавна вважалось, що відмінності в роботі двох півкуль мозку можна коротко виразити в такій фразі: «Ліва півкуля не бачить за деревами лісу, а праве бачить ліс, але не розрізняє окремих дерев». Але останні дослідження показують, що не все так просто.

Завантажити статтю-дослідження Людмили Федорової "Де криється Чорний лебідь" в шкільний освіті" (doc.zip)

* * *

СІК. Генріх Гейне - німецький поет-романтик. «Задзвени із глибини...». Втілення краси весняної природи. Зв'язок із фольклором. 

І. Словникова робота - аналіз схеми.

II. Евристична бесіда «Г. Гейне - німецький поет-романтик» - аналіз опорної схеми.

III. Виразне читання і аналіз поезії «Задзвени із глибини...» - як перегук з народною піснею.

IV. Домашнє завдання.

1. Вивчити вірш напам’ять.

2. Підготувати повідомлення «Е. Сетон-Томпсон - художник» (окремі учні).

Завантажити СІК "Генріх Гейне - німецький поет-романтик" (pdf.zip)

* * *

Сторінки учнівського зошита на урок за темою "Генріх Гейне - німецький поет-романтик. «Задзвени із глибини...». Втілення краси весняної природи. Зв'язок із фольклором​."

Завантажити сторінки зошита (pdf.zip)

Матеріали люб'язно надано автором спеціально для "Малої Сторінки".

Детальніше дивіться на сайті Людмили Федорової: https://sites.google.com/

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Матеріал цього блогу буде цікавий для усіх вчителів, що крокують у ногу з часом. 

 

 

 

 

Синтез-уроки - уроки майбутнього

Урок, результатом якого є зовсім нове утворення, домінантами котрого виступають не стільки зовнішні чинники, а скоріше взаємопроникнення їх і взаємовплив – стане предметом розгляду в нашому блозі. Тобто синтез не як агрегат, а як «творчий синтез». В синтез-уроках реалізуються філософські аспекти нової педагогіки, де вчитель та учень працюють в тандемі як дослідники, відкривачі нових граней того чи іншого предмету. Маємо надію, що спільна робота в такому руслі принесе багато користі для всіх педагогів, викличе жвавий діалог і бажання поділитися власними досягненнями. Девізом нашого блогу нехай стануть слова: «Йти потрібно так, щоб не здіймати пороху». Ціль ресурсу – не феєрія нових технологій, а усвідомлена робота на виявлення прихованих властивостей у звичних речах, на вироблення назрілих поглядів щодо них.