Леся Храплива-Щур
ЗАШУМІЛИ ВОДИ*
Бо розтанув сніг.
Попри пішоходи
Потічок побіг.
Зашуміли хвилі —
Весняна вода.
Поплила фльотиля
Наша молода.
Човник той, що скоро,
Скорше всіх поспів,
Ще коробка вчора
Був із сірників.
Того, що вітрила
Кращі понад всіх,
Вчора ми розкрили:
Бо це був ... горіх.
Той, що колихався
Білий, наче птах,
З зошита це картка
В синіх лінійках.
Так плили у далі,
У широкий світ.
— Пане адмірале! —
Гриць голосить звіт.
— Пане адмірале!
Хлопці у рядах,
Кораблі підняли
Синьо-жовтий стяг!
— Стягам нашим рідним
Кожний почесть дай!
Журкотіла дрібно
Весняна вода.
Станули прохожі,
Усміх на устах.
— Простели вам, Боже,
В Чорне море шлях!
* У квітні згадуємо, як то кораблі на Чорному морі підняли українські прапори та стали на службу Українській Державі. Було це дня 29 квітня 1918 року.
* * *
ІДЕ ВЕСНА
Іде весна, а новаки
Відразу це пізнали,
Бо в небі синьому хмарки
У піжмурки заграли.
Іде весна, бо тане лід,
Сміються вільні води,
Біжить новацтво їм услід
Шукаючи пригоди.
І гладять їх по голівках
Вітри рожеволиці.
Іде весна, бо на гілках
Засіли срібні "киці". *
Іде весна, летять пташки
І зеленіє в полі.
Ростуть, мов квіти, новаки
До сонця і до волі.
* киці - вербові "котики"
* * *
ВЕСНЯНЕ СВЯТО
Працює дятел, скільки сил,
Стук-стук гуде в діброві.
Вже змайстрував великий стіл,
Вже й лави ждуть соснові.
Павук розкинув срібну сіть
На кущик, на калину —
Плете, щоб чисто стіл накрить
На скатерть павутину.
Прип'яли запаски-листки
Міткі бджілки спереду —
Кип'ять, парують казанки,
Усім там буде меду!
Перуть завзято пелюстки
Рясні квітки над ставом,
Силяють нерли-росинки
Новій весні на славу.
Жабки вже вискочили з нор
І скільки сили стане,
Муштрують свій великий хор
На свято це весняне.
Настроюють свої скрипки
Вже цвіркуни-музики.
Будуть веселі гри-танки
У свята день великий.
Заграли жучки у дзвінки —
Пільні, дзвінкі та сині:
— Сходіться всі на День Весни
У лісі при долині!
* * *
ВЕСНА
Зайчику-братіку,
Ти вже чував?
Там на галявині
Росте трава!
Квітка розцвіла,
Там, де був сніг!
Хто ж таке диво
Вчинити міг?
В зайчиків-братчиків
Вушка чуйні:
Слухають-нюхають:
Знайдуть — чи ні?
Розщебеталася птичка мала:
— Пильно шукайте; я — вже найшла!
Сонце всміхнулося,
А поміж трав —
Гляньте — там стежечку
Хтось протоптав!
Глянули зайчики:
— Тут ось вона!
В білій вишиванці
Красна Весна!
За матеріалами: http://abetka.ukrlife.org. Малюнки Олени Зенич.
Читайте також на нашому сайті:
