Казочка Діда Сашка для дорослих «Як півник коля з «Леопардом» бився» — читати та слухати, відео

                   Дідусь Сашко

ЯК ПІВНИК КОЛЯ З «ЛЕОПАРДОМ» БИВСЯ

1. Сон літає по оселях, втома плечі огортає,
І вже хтось біля екрану мене дуже виглядає!
Ви листи мені писали про хвальків вам розказать,
тож умощуйтесь зручненько, буду казку починать!

2. Всі хвальки — то дивні люди, ніс задертий догори!
Є вони, і більш нікого, що ти їм не говори!
Не любив хвальків ніколи, не люблю і по цей час,
що ж, про півника миколку казочка сьогодні в нас!

                                     ***

3. Є на глобусі країна, зветься вона — хвалькостан,
Царь хвалько сидів на троні, весь рахітненький тиран!
Бив себе рахіт у груди, що він "царь всія Землі"!
хоч давно у королівстві все було вже на нулі!

4. При дворі хвалька-рахіта півник коля проживав,
все у стразах його пір'я, гребінь в лакові сіяв!
На банкетах і концертах кукурікав пісеньки,
ну а потім своїм дзьобом підбирав всі мідяки!

5. В славі плавав, квіти, преса, дзьоб задертий до небес,
серце билося частіше у закоханих принцес!
Царь любив дуже миколку, під його пісні скакав,
і годинник дуже модний він йому подарував!

6. В ті часи хвалько війною добрим людям заважав,
той народ собі на поміч Леопарда погукав!
Новина — як грім із неба, бахнула як та петарда
Вся увага від миколки перейшла до Леопарда!

7. «Леопард» — це танк великий, людей мирних виручав.
Якщо хтось ішов війною — він бронею захищав!
Але півника миколку танк той зовсім не лякав,
як завдати йому шкоди уже плани будував!

8. Був у друзях кіт григорій, кличка була "епілепс",
бражку пити був він майстер, закиряти він був спец!
За порадою — як бути — півник до кота пішов,
між пляшками з-під водяри ледве кошака знайшов!

9. — Памагі, май друг, грігорій, славу маю атабралі,
все забілі на май голас, кагда танка увідалі!
В навастях і на екранє, в тєлєфонах — всюду он,
я же нікому нє нужен, я уже нє чемпіон!

10. Ледве колю упіймали очі п'яного кота,
на похмілля все тряслося, від мордяки й до хвоста!
— Вот что, коля, друг пєрнатий, я тєбє сейчас скажу!
У доспєхі для атакі я тєбя щас наряжу!

11. Лізе гріша на горище, де стареньке барахло,
самовар скида великий, в павутиннячку відро!
Щось ножівкою відрізав, щось підстукав, щось забив!
І для бою з супостатом, обладунки він зробив!

12. Обладунки — гучне слово, щоб оте все описать,
а грицьку — по барабану, не йому ж те одягать!
Допоміг котяра півню обладунки натягать!
Ну а потім дуже слізно став він колю проводжать!

13. — Бєрєгі себя в дуелі, дарагой ти май дружок,
на тєбя адна надєжда, галасістий пєтушок!
Смєло в бой іді, таваріщ, бей капьйом і нє рабєй!
Пусть узнает сілу нашу загранічний Бармалєй!

14. — Да в такіх даспєхах мощних я с нім бистро разбєрусь,
і дамой, май друг грігорій, я с пабєдаю вєрнусь!

Щоби мати вигляд грізний — букву "Z" намалював,
і тихенько по болоту він до танка почвалав!

15. Ледь добрався до кордону, в обладунках аж запрів!
Став дивитись на всі боки, весь од люті аж кипів!
Танк тихенько після бою на галявинці стояв!
І уважно в даль дивився, щоби ворог не примчав!

16. — Ей, жєлєзо, ну ка бистра вихаді скарєй на бой!
Щас тебя сражу я в бітвє, будєт славний мардабой!

Танк тихенько посміхнувся, коли півника уздрів,
І розмову із артистом толерантно він повів.

17. — Добрий день, мене звать Лео! Ну, а вас як величать?
— Мєня — коля голосистый, я пришол Тєбя прогнать!
Всьо вниманиє забрал ти, все напугани табой,
так что приготовься, Лео, і пускай начньотся бой!

18. — Що ж, давай таки почнемо, якщо хочеться тобі,
хто з нас двох підти повинен, вирішимо в боротьбі!

Опустив забрало коля, спис важкий він підійняв,
Та із криком "кукарєку" у атаку він помчав!

19. В момент зближення із танком спис земельку зачепив,
і миколка дуже швидко через танк перелетів.
Загриміла його дупа прямо в кущ, із колючок
Обладунки всі погнулись, дзьоб загнувся як гачок!

20. Виліз коля, чуха пику, дзьоб поламаний болить.
Танк під'їхав й по-батьківськи став до нього говорить:
— Мені слава не потрібна, і в ці землі б не примчав,
якби царь хвалько рахітний цю війну не розпочав.

21. — Скільки ж вас іще прибуде, щоб рахіта захищать?
Скільки ж отакі от блазні не даватимуть тут спать?
Скільки ж ви іще лаптями тут потопчете полів?
А йому, повір, не шкода, отаких як ти хвальків!

22. Якби в тебе, ну хоч трошки, працювала голова,
Зрозумів би, що рахітик, війну миром назива!
Що хвалько говорить: "Правда!" — де брехня аж випира!
Що розкоші лиш у замку, а за межами — діра!

23. Ну а ще, миколко, чув я, що бабуня з цих країв,
Ти ж до неї в гості їздив, цінував її, любив!

Як почув він про бабуню враз заплакав, заридав!
— Ето всьо хвастун праклятий, на всєх порчу он наслал!!!

24. — Ти прасті, жєлєзний Лео, раскажу всьо хвастунам,
как царьок-рахіт наш главний, єздіт тіха па мазгам!

Ще поплакав біля Лео, танк водиці в торбу дав!
І тихенько на болото через ліс пошкандибав!

25. Не потрібно вихвалятись і ніс сильно задирать,
можна дуже сильно впасти, і синців понабивать!
Ну а ще погано, друзі, коли пусто в голові,
там, де мозок має бути, — там гудуть одні джмелі!

26. Пусті голови потрібні, щоби легше керувать!
Щоб жили життям примарним, більше їм не треба знать!

                                     ***

Ось таку сьогодні казку Дід Сашко всім розказав,
щоби спалося Вам добре, трішки Вас заколисав!

27. Засипають звірі в лісі, і горобчики у стрісі,
рибки в озері вже сплять, бо вже час відпочивать!
Телефони і машини, теж принишкли в ці години.
Спить вже котик біля пічки...
Друзі, мирної Вам нічки!