Юлія Забіяка
Новорічна пригода
Колись давно жили - були у країні Малюванії двоє друзів. Звали їх Олівець і Пензлик. Вони дуже любили малювати і змальовувати різні речі. Якось у їхню країну прийшла зима, і на вікнах будинків, де мешкали товариші, від морозу з’явилися сніжинки. «Що це? Який майстерний малюнок!» - зачудовано промовив Пензлик і додав: «Треба покликати Олівця!» І тут у його домівку вбіг радісний друг. «Ти це бачив?» - спитав Пензлика. «Що саме?» - і собі запитав той. «Сніжинки! Їх намалював Дідусь Мороз, щоб прикрасити вікна взимку!» «А, то це сніжинки?! Яка чудова назва!» - відгукнувся Пензлик. Друзі вирішили відтворити їх на папері. Довелося ще кликати сестру Олівця - Гумку, щоб вдосконалити його роботу. Коли сніжинки були майже готові, настав час попрацювати й Пензликові, тобто, розфарбувати малюнок. Коли картина висохла, друзі вирішили надіслати її поштою Дідусеві Морозу, але не знали його точної адреси. Тому просто підписали конверт, і вкинули до поштової скриньки. Через декілька днів під ялинками Пензлика та Олівця лежали подарунки. Здогадайтеся, від кого вони?
--------------------------
Спуня і Різдво
Настала зима. Повіяли холодні вітри і сонечко стало менше гріти. Багато друзів Спуні полетіло в теплі краї, та залягло в сплячку. Чому ж сімейство нашого їжачка не в сплячці? Зараз розповім! Колись давно у одних людей жив домашній африканський їжачок, на ім'я Фред. Він був відомий тим, що не впадав у довгий сон взимку. Одного разу він утік з будинку людей в ліс. Там познайомився з їжачихою і залишився жити. Це був предок Спуні. Тому їжачкові передалося вміння не засинати надовго в снігову пору.
Наближався день Різдва. Тато прикрасив ялинку біля будинку, а мама затопила комин. "А що значить слово "Різдво?", - запитав малий братика. "В цей день народився Ісус Христос!",- сказав той. "А хто це?", - не вгавав їжачок. "Це Син Бога, Він врятував нас від гріхів". Що таке "гріх" Спуня вже знав, бо мама щовечора читала йому "Біблію". Тому ненадовго замовк.
А ввечері наш малий помолився і ліг спати. Йому наснилися хлів і маленький хлопчик, що звався Спасителем. А на ранок їжачок отримав в подарунок касету з фільмом про сенс Різдва. І наш звірок подумав, що добре було б подружитися з малим Ісусом, і був згоден навіть поділитися з ним своїми іграшками.
Ось таким чином Спуня відсвяткував своє перше Різдво.
--------------------------
Спуня і Застуда
Ну й лютує мороз взимку! Малює на вікнах візерунки-картинки та щипає за ніс та щоки. Цієї пори коли-не-коли, а й завітає до вас у гості безцеремонна панянка, яку звуть - Застуда. Саме з нею й довелося зустрітися нашому маленькому звіркові - їжачку Спуні.
А було це так… Одного дня в лісі намело багато снігу - цілі замети! Наш малюк набрав його повні чоботи, коли ходив з татом по ялинку, й добряче замерз. Хоча він випив гарячого чаю, прийшовши додому, але надвечір відчув, що йому зле: страшенно боліла гаряча голова, ще й усього морозило. Вночі їжачок кашляв та довго не міг заснути.
"Треба щось робити!"- сказала мама, і вся родина вирішила боротися зі Спуниною застудою. Їжачка поїли чаєм з малиновим варенням, не обійшлося і без пігулок. За тиждень він одужав і зміг з усіма весело зустріти Новий Рік.
Скажу вам по секрету, що Спуня написав Дідусеві Морозу листа, в якому серед інших бажань було й прохання про здоров'я для усіх-усіх на світі, щоб ніколи нікому не хворіти.
--------------------------
Чому синичка у вирій не полетіла
Настала зима. Багато птахів уже полетіло у вирій перечекати цю морозну пору року. Вмовляв і лелека синичку: "Лети з нами, там тепло і повно їжі, не пропадемо!" Та пташка відмовилася: "Дякую за запрошення, але я залишуся тут. Впевнена, що мене врятують від голоду й холоду, бо наша Батьківщина здавна славиться добрими і чуйними людьми".
Казки люб'язно надіслані авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Дивіться також на "Малій Сторінці":
Юлія Забіяка (псевдонім – Юлія Еней) народилася 27 липня 1993 року в місті Конотоп Сумської області. Має бібліотечну освіту (закінчила СФКМіК ім. Д. Бортнянського). Є учасницею літературної студії «Зажинок». Пише віршики і прозу переважно для дітей. Має публікації в газетах: «Абетка казок», «Сумщина», «Студія Тодося Осьмачки», «Дебют», «Журавлик»; журналах: «Пізнайко від 2 до 6», «На крильцях Ангела»; у літератуому альманасі «Viv Art» та книгах: «Слобожанщина», «Заспів», «Натхнення», «Дитяча мрія», «Мама, матінка, матуся».
"Ось і випав перший сніг!
Гриць по саночки побіг,
А Марійка кошенятко
Погукала: "Йди до хатки!"
Та воно лише нявчало...
Що котячою казало?"(Юлія Забіяка)
