Володимир Даник
КАЛИНА… У ВІРШІ І В ПІСНІ!
Кожен поет, кожен митець намагається у міру сил увібрати у свою творчість щось від народної пісні. Бо народна пісня – це глибина змісту і схвильованість. Бо крізь щире сяйво пісні народної і гостріше, і ясніше сприймаються події теперішні. І не раз у народній пісні фігурує калина – як уособлення України, як вияв щирої любові.
Отож і бачиш: калина – у народній пісні... І калина – у власних віршах.
Ось вірш, що увійшов ще до першої моєї ліричної збірки «Шевченків край у пісні і в серці» (Черкаси, «Кобзар», 1992 рік). І у цьому вірші теж – калина...
|
* * * Наснилось калині, А вже ж і не осінь, холодна зима. З вогню в нього губи, Та вітер кричить, Наснилось калині, |
|
Наступний вірш – пісенний... Ця пісня звучала не раз на моїх творчих зустрічах з читачами. О так, це інколи дуже природно поєднується – струни гітари... і цвіт калини!
|
ОЙ, КАЛИНО, КАЛИНО... Сонце щедро розлите Ой калино, калино! Серце радісно стука Не забуть очі милі, Ой калино, калино!
|
|
Драматизму більш, ніж достатньо – і у нашій історії, і у теперішній дійсності! І певна річ – і у народній пісні... Та і вірш, навіяний мотивами народнопісенними – теж не без драматизму.
|
ОЙ, ЧОГО Ж ТИ КАЛИНО... Ой, чого ж ти, калино, Може, то червоніють Ой, чого ж ти калино! А ти в сутінках тихих А якщо упаде він Гіркоту цю пекельну Ти не віриш, калино, Ой, чого ж ти, калино, |
|
Калина – і у наступному вірші, що вже з останньої за часом книги «Українонько, доле моя...» (Черкаси, «Інтроліга ТОР», 2018 рік). І тут не тільки про щось особисте. Тут про долю цілого народу. Народу, що у нього така непроста історія.
|
НЕ КАЖІТЬ, ЩО КАЛИНА ГІРКА... Не кажіть, що калина гірка, І співають журливо про те, Коли серце вогнем обняло, Не побачить кохана рука, |
|
Калина – у народній пісні… І калина у вірші, створеному тут і тепер! І вірю, що ще не раз озовуться у серці – незабутньо і калиново! – і народна пісня, і віршований рядок, який щойно з’явився з-під пера.
Читайте також на нашому сайті:
Це прекрасно!
Не можу не написати, що вражений цими віршами. ВЕЛИКИЙ РЕСПЕКТ ШАНОВНОМУ ПОЕТУ!
Такі гарні вірші - хочеться вивчити напам'ять. Дякую шановному поету.
Наснилось калині,
Що хлопця любила.
Від згадки про те паленіли уста,
А вже ж і не літо, осіння сльота.
А вже ж і не осінь, холодна зима.
І вітер б’є в очі, і сонця нема.
Наснилось калині,
Що хлопця любила.
Це теж пісенна-пісенна поезія. Шановні композитори, зверніть увагу, будь ласка!
super!!!!!