Володимир Даник. "Калина… у вірші і в пісні!"


Володимир Даник, український поет, письменник, пісняр.

 

Володимир Даник

КАЛИНА… У ВІРШІ І В ПІСНІ!

Кожен поет, кожен митець намагається у міру сил увібрати у свою творчість щось від народної пісні. Бо народна пісня – це глибина змісту і схвильованість. Бо крізь щире сяйво пісні народної і гостріше, і ясніше сприймаються події теперішні. І не раз у народній пісні фігурує калина – як уособлення України, як вияв щирої любові.
Отож і бачиш: калина – у народній пісні... І калина – у власних віршах.
Ось вірш, що увійшов ще до першої моєї ліричної збірки «Шевченків край у пісні і в серці» (Черкаси, «Кобзар», 1992 рік). І у цьому вірші теж – калина...

 

 

*   *   *

Наснилось калині,
Що хлопця любила.
Від згадки про те паленіли уста,
А вже ж і не літо, осіння сльота.

А вже ж і не осінь, холодна зима.
І вітер б’є в очі, і сонця нема.
Наснилось калині,
Що хлопця любила.

З вогню в нього губи,
Її він голубив…
Та тільки завія та сніг обпіка,
Та ніч як журби стоголоса ріка.

Та вітер кричить, 
Як вогонь у печі.
Та тільки мороз і навкруг заметіль,
Та радість, неначе відчахнутий біль.

Наснилось калині,
Що хлопця любила.

 Володимир Даник, український поет, письменник, пісняр. Калина у вірші і в пісні.

 

Наступний вірш – пісенний... Ця пісня звучала не раз на моїх творчих зустрічах з читачами. О так, це інколи дуже природно поєднується – струни гітари... і цвіт калини! 

 

 

ОЙ, КАЛИНО, КАЛИНО...

Сонце щедро розлите
У вікно зазира.
Серце хоче любити,
Бо приходить пора.

Ой калино, калино!
Білий лагідний цвіт.
Ой дівчино, дівчино
Вісімнадцяти літ!

Серце радісно стука
І у грудях стриба,
А любов – то розлука,
А любов – то журба.

Не забуть очі милі,
Ніжний дотик долонь!
А любов – то весілля,
Щастя тихий вогонь.

Ой калино, калино!
Білий лагідний цвіт.
Ой дівчино, дівчино
Вісімнадцяти літ!

 

 

Володимир Даник, український поет, письменник, пісняр. Калина у вірші і в пісні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Драматизму більш, ніж достатньо – і у нашій історії, і у теперішній дійсності! І певна річ – і у народній пісні... Та і вірш, навіяний мотивами народнопісенними – теж не без драматизму.

 

 

 Володимир Даник, український поет, письменник, пісняр. Калина у вірші і в пісні.

ОЙ, ЧОГО Ж ТИ КАЛИНО...

Ой, чого ж ти, калино,
Та кладеш на долоні
Свої грона журливі,
Свої грона червоні!

Може, то червоніють
Твою кетяги знову
Від юначого болю,
Від козацької крові?

Ой, чого ж ти калино!
Що це, мила, з тобою?
Звідки знать козакові,
Чи повернеться з бою.

А ти в сутінках тихих
Ясно так палахкочеш,
Щоб йому чорний ворон
Та не виклював очі!

А якщо упаде він
Десь нестерпної миті,
Будуть ягоди ніжні
Гіркотою налиті.

Гіркоту цю пекельну
Та довіку не спити,
І від грон соковитих
Аж нахиляться віти.

Ти не віриш, калино,
Що тобі ще ожити
Від ранкового сонця, 
Від травневого цвіту.

Ой, чого ж ти, калино,
Та кладеш на долоні
Свої грона красиві,
Свої грона червоні?

 

 


Калина – і у наступному вірші, що вже з останньої за часом книги «Українонько, доле моя...» (Черкаси, «Інтроліга ТОР», 2018 рік).  І тут не тільки про щось особисте. Тут про долю цілого народу. Народу, що у нього така непроста історія.

 

 

НЕ КАЖІТЬ, ЩО КАЛИНА ГІРКА...

Не кажіть, що калина гірка,
То такою бува її доля.
Не кажіть, ніби воля важка,
Бо від неї ще гірше неволя.

І співають журливо про те,
Що на світі цім щастя немає,
Не тоді, як калина цвіте,
А коли вже вона відцвітає.

Коли серце вогнем обняло,
То чи треба, щоб ви рахували,
Скільки цвіту в калини було
І вже скільки у неї опало.

Не побачить кохана рука,
Скільки в рани вже в’їлося солі.
Не кажіть, що калина гірка,
То такою бува її доля.

 

 

Володимир Даник, український поет, письменник, пісняр. Калина у вірші і в пісні.

 

Калина – у народній пісні… І калина у вірші, створеному тут і тепер! І вірю, що ще не раз озовуться у серці – незабутньо і калиново! – і народна пісня, і віршований рядок, який щойно з’явився з-під пера.

 

 

Читайте також на нашому сайті:

Блог письменника, поета, гумориста, викладача ЧДТУ Володимира Даника
 

Володимир Даник - поет, прозаїк, автор пісень і бард. Автор 21 книг поезій, пісень і прози, серед яких: «Гуморески та байки» (1991), «Таємна зброя» (1992), «Під впливом НЛО» (1992), «Як стати молодим» (1992), «Вічна тема» (1993), «У Черкасах – сміються!» (2006) та інші. Володимир Олексійович - член Національної спілки письменників України, двічі лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016 р. та 2019 р.), лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом «Перець» та міністерством культури України.


Останні коментарі до сторінки
«Володимир Даник. "Калина… у вірші і в пісні!"»:
Микола В. , 2020-01-23 17:34:16, #
Сергій , 2020-01-24 11:05:27, #
Віка , 2020-01-24 16:30:45, #
Ганна М. , 2020-01-25 20:54:07, #
Margo , 2020-01-27 16:32:46, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 11     + Додати коментар
Топ-теми