Веснянки та гаївки. Закликання весни

ЗАКЛИКАННЯ  ВЕСНИ

ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА - ДНЕМ КРАСНА

Ой весна, весна днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?

Принесла я вам лiтечко,
Ще й рожевую квiточку,
Хай вродиться житечко,
Ще й озимая пшениця,
I усякая пашниця.

Ой весна, весна, ти красна,
Що ти, весно красна, нам принесла?

Принесла я вам лiтечко,
Ще й запашненьке зiллячко,
Ще й зеленую травицю,
I холодную водицю.
Принесла я вам ягнятко
Ще й маленькеє телятко.

 * * *

ОЙ  ТИ  ВЕСНА,  ТИ  ВЕСНА

 
 —  Ой  ти  весна,  ти  весна,
 Ти  чого  до  нас  прийшла?
 —  Я  прийшла  до  вас  з  теплом,
 Із  зеленим  житечком.

 * * *

ДА  ВЕСНА,  ВЕСНА  ДНЕМ  КРАСНА
 
 Да  весна,  весна  днем  красна,
 Да  що  ти  нам,  весна,  принесла?
—  Да  принесла  я  вам  літечко,
Зеленее  житечко,
 Да  хрещатенький  барвінок,
 Да  запашненький  васильок.
 
 
 
 

 * * *

ВЕСНА,  ВЕСНА  КРАСНА
 
 —  Весна,  весна  краснаї
Що  ти  нам  принесла?
 Зима  ти  наша  біла!
 Вже  ти  нам  дуже  надоїла.
Весна  наша  красна!
 Що  ти  нам  принесла?
 —  Мужикам  по  ціпочку,
Бабам  по  платочку,
 Дівкам  по  віночку,
Парубкам  по  квітоньці,
 По  гарній  дівоньці.
 
 
 
  * * *

ОЙ  ВЕСНО,  ВЕСНО, ВЕСНЯНОЧКО
 
 —  Ой  весно,  весно,  весняночко,
Де  ж  твоя  дочка-паняночка?
 —  Десь  у  садочку  шиє  сорочку.
Десь  у  садочку  шиє  сорочку,
Шовком  та  біллю  вишиває,
Свойому  миленькому  пересилає:
 —  Надівай  її  щонеділеньки,
 Згадуй  мене  щогодиноньки,
Шовком  я  шила,  біллю  рубила
Для  свого  милого,  що  любила.

 * * *

 ОЙ  ТИ,  ВЕСНОНЬКО, ВЕСНИСЯ
 
 —  Ой  ти,  веснонько,  веснися,
 А  ти,  дівчино,  краснися.
 А  ти,  козаче,  не  будь  пан,
 Сховай  дівчину  під  жупан.
 —  А  я  жупана  не  маю,
 Хіба  під  свиту  сховаю.
 Як  не  під  свиту,  то  під  кожух,
 В  мене,  дівчино,  молодий  дух!  (2)
 
 
 
  * * *

А  ВЖЕ  ВЕСНА,  А  ВЖЕ  КРАСНА
 
 А  вже  весна,  а  вже  красна,
 Із  стріх  вода  капле.  (3)
Молодому  козаченьку
Мандрівочка  пахне.  (3)
Помандрував  козаченько
З  Лубен  у  Прилуки,  (3)
 За  ним  іде  дівчинонька,
Здіймаючи  руки.  (3)
Помандрував  козаченько
У  чистеє  поле,  (3)
 За  ним  іде  дівчинонька:
 —  Вернися,соколе.  (3)
 —  Не  вернуся,  забарюся,
Гордуєш  ти  мною,  (3)
 Буде  твоє  гордування
Все  перед  тобою.  (3)...

 * * *

ТИ,  ЗОЗУЛЕНЬКО  СИВА
 
 Ти,  зозуленько  сива,
 Ти  нас  розвеселила,
 Як  почала  кувати  —
 Повиходили  з  хати.
 
 Ой  вийшла  сестра  з  братом,
 Ой  вийшла  мама  з  татом,
 Ой  вийшли  усі  дівоньки  —
Виводять  гаївоньки.

 * * *

БЛАГОСЛОВИ,  МАТИ

Благослови,  мати,
Весну  закликати!
Весну  закликати,
Зиму  проводжати!
Зимочка  в  возочку,
Літечко  в  човночку!

  * * *

 * * *

ВІЛ  БУШУЄ
 
Віл  бушує,
Весну  чує.
Не  бушуй,  воле,
Бо  поїдемо  в  поле,
Поля  орати,
Хліба  пахати.
 
 
 
  * * *

 * * *

 ГЕЛЕЛО,  ГЕЛЕЛО
 
Гелело,  гелело,
Жеб  зиму  одмело,
Жеб  було  літечко,
Червоне  яєчко  —
Дітьом  забавонька,
А  усім  людьом
Теплая  веснонька.

 * * *

НА  ВЕРБІ  *
 
Навесні,  як  розпуститься  верба, дівчата  на  неї  вилазять  і, сидячи  на  гіллі, співають  пісень  дуже  голосно, так,  «щоб  було  чутно  по  всьому  селу»:

 Стояла  да  Маруся  на  рові,
 Заганяла  рої,
 Да  писала  листи,
 Щоб  прийшов  Хведор  меду  їсти.  Гу,  гу!
 
 Що  Маруся  воду  п’є,
 А  Хведорко  подає:
 —  Здорова  пила,  Марусе  моя,
 Марусе  моя,  квітко  дорога!  Гу,  гу!
 
 Що  в  нашої  да  Марусечки
Сова  лепетує,
 Що  Мар’єчка  да  Прісю
На  сало  годує.  Гу,  гу!

*  Тут  і  далі  зірочкою  позначається  стилістично  редагований  запис  гри.
 

 
  * * *

 ОЙ  ВИХОДЬТЕ,  ДІВЧАТА
 
 Ой  виходьте,  дівчата,
 Та  в  сей  вечір  на  вулицю
Весну  красну  стрічати,
Весну  красну  вітати.

 Будем  весну  стрічати
Та  віночки  сплітати,
 А  віночки  сплетемо,
Хороводом  підемо.

 * * *

 ДІВЧАТОЧКА-ВОРОБ’ЯТА
 
Дівчаточка-вороб’ята,
Радьмося
Та  виходім  на  травицю  —
Граймося!
Та  виходім  на  травицю  —
В  добрий  час.
Нема  таких  співаночок,
Як  у  нас!

 * * *

 ЛЕТІВ  ОРЕЛ  КИЄВОМ,  КИЄВОМ
 
Летів  орел  Києвом,  Києвом
Та  ніс  хвости  кивером,  кивером.
 —  Грайте,  дівочки,  без  орла,  без  орла,
Без  ясного  сокола,  сокола,
Поки  я  прилечу,  прилечу,
Вам  новини  принесу,  принесу:
Зеленеє  літечко,  літечко
Й  хрещатий  барвіночок,  барвіночок,
Старим  дідам  сіяння,  сіяння,
Чоловікам  орання,  орання,
Молодицям  гречку  жать,  гречку  жать,
Вам,  молодим,  погулять,  погулять.

 * * *

 ОЙ  ВИХОДЬТЕ,  ПАРУБОЙКИ
 
 Ой  виходьте,  парубойки,
 На  високу  гірку.
 Вибирайте,  парубойки,
 Найхорішу  дівку.
 
 Кожна  гарна,  кожна  гарна.
 Жодна  не  погана.
 А  між  ними  Галюсина,
 Як  вимальована.
 
 
 

 * * *

 ОЙ  ВИ,  ХЛОПЦІ-ДІВЧАТА
 
 —  Ой  ви,  хлопці-дівчата!
 Ви  виходьте  на  вулицю.
 Ой  виходьте,  дівчата,
 Ой  виносьте  в  правій  руці  солов’ята...
А  дівчина,  як  та  пава,
 До  козака  припала,
 До  козака  припадає,
 Ще  й  серденьком  називає.
 —  Ходім,  серце,  в  садочок,
 Та  ізорвем  цвіточок,
 Та  ізорвем  цвіточок,
 Та  ізов’єм  віночок.
 
 
 

 * * *

 ОЙ  ТИ,  СОЛОВЕЙКУ
 
 Ой  ти,  соловейку,
Ти  ранній  пташку,
Ой  чого  так  рано
Із  вир’їчка  вийшов?

 «Не  сам  же  я  вийшов,
Дажбог  мене  вислав
З  правої  ручейки
І  ключики  видав.

 З  правої  ручейки
Літо  відмикати,
 З  лівої  ручейки
Зиму  замикати.

 А  ще  по  горах
Сніги  лежали,
 А  по  дорогах
Криги  стояли.

 А  тії  сніги
Ніжками  потопчу,
 А  тії  криги
Крильцями  поб’ю.

 І  кубелечко
Я  собі  зів’ю,
 І  в  кубелечці
Діток  наведу.

 Та  десь  узялися
Поганії  люди,
 І  пожар  пустили,
 І  діток  спалили».
 
 
 

 * * *

 ПРИЛЕТІЛА  ЖАВОРИНОЧКА
 
 Прилетіла  жавориночка.
 Бідна  її  та  й  голівочка.
 Ніде  сісти,  кубельце  звисти,
 Ніде  сісти,  яєчко  знести.
 
 Приспів:
 
 Весна  красна,  що  ж  ти  нам  принесла?
 
 Ой  по  горах  та  й  сніги  лежать,
 А  в  долинах  та  й  льоди  стоять.
 Ой  там  сіла,  кубельце  звила,
 Ой  там  сіла,  яєчко  знесла.
 
 
 

 * * *

 ЗАЖУРИЛАСЬ  ПЕРЕПІЛОЧКА
 
 Зажурилась  перепілочка:
 —  Бідна  моя  ти  голівочка,
 Що  я  рано  із  вирію  вийшла.
 Усе  сніги  та  й  позамітали,—
Ніде  сісти,  гніздечка  звити,
 А  ні  малих  діточок  плодити.
Обізвався  соловеєчко:
 —  Не  журися,  перепілочко,
 Я  всі  сніги  та  й  порозмітаю,
Буде  сісти,  де  гніздечко  звити,
Буде  де  малих  діточок  плодити.
Зажурилась  молода  Марійка,
Молодою  та  заміж  вийшла:
 —  Та  не  вмію  у  печі  топити,
 Та  не  вмію  свекрусі  годити,
 Ще  й  раненько  по  воду  ходити.
Обізвався  молодий  Іванко:
 —  Не  журися,  молода  Марійко,
Єсть  у  мене  три  нагаєчки,
 Усі  вони  та  дротяиочки.
 Одна  буде  у  печі  топити,
 Друга  буде  свекрусі  годити,
Третя  буде  по  воду  ходити.

 * * *

 ОЙ  ТИ,  ЖАЙВОРОНКУ,
 РАННЯЯ  ПТАШИНО
 
 Ой  ти,  жайворонку,  ранняя  пташино,
Рано-раненько,  ранняя  пташино.  (2)

 Ой  чого  ж  ти  так  рано  з  виру  вилітаєш?
Рано-раненько,  з  виру  вилітаєш.  (2)

«Мене  пташки  били,  з  виру  виганяли,
Рано-раненько,  з  виру  виганяли.  (2)

 А  в  чужій  сторонці  пшениця  по  мірці,
Рано-раненько,  пшениця  по  мірці.  (2)

Зажурився  хлопець  по  хорошій  дівці,
Рано-раненько,  по  хорошій  дівці.  (2)

Вже  ж  твоя  дівчина  росла,  переросла,
Рано-раттенько,  росла,  переросла.  (2)

Росла,  переросла,  давно  заміж  пішла,
Рано-раненько,  давно  заміж  пішла».  (2)

Як  пшеницю  вижну,  то  другую  візьму,
Рано-раненько,  то  другую  візьму.  (2)

Вже  пшеницю  вижав,  а  другої  не  взяв,
Рано-раненько,  а  другої  не  взяв.  (2)

 * * *

 ВИЙДИ,  ГРИЦЮ,  НА  УЛИЦЮ
 
Вийди,  Грицю,  на  улицю,
Винось  кобзу  під  полою.
Винось  кобзу  під  полою,
Заграй  дівкам  під  вербою.
Молодицям  під  другою,
Парубочкам  —  під  дубочком!

 * * *

 ВИЙДИ,  ГРИЦЮ,  НА  ВУЛИЦЮ
 
 —  Вийди,  Грицю,  на  вулицю,
І  ти,  Коваленку!
 Та  винеси  сопілочку
Хоч  на  оберемку!
 —  Хоч  винесу,  не  винесу,
 То  не  буду  грати.
 Нема  тої  дівчиноньки,
 Що  мені  кохати.
 
 
 

 * * *

 ОЙ  ВИ,  ХЛОПЦІ  БЕЗШТАНЬКИ
 
 —  Ой  ви,  хлопці  безштаньки,
Заспівайте  веснянки!
Зиму  зимували,
Штанів  не  напряли!
— А ми — дівочки  отцевські, (2)
Гулять  не  гуляли.
Полотна  напряли!
 
 
 

 * * *

 ВИЙДИ,  ВИЙДИ,  ІВАНКУ
 
 Вийди,  вийди,  Іванку,
 Заспівай  нам  веснянку!
 Зимовали,  не  співали,
 Усе  весни  дожидали!
 Весна,  весна,  наша  весна!
 Да  що  ж  ти  нам  принесла?
 Старим  бабам  по  києчку,
 А  дівчатам  по  віночку.
 Звила  ж  я  віночок  вчора  звечора
 З  зеленого  барвінку
 Та  й  повісила  на  кілочку.
 Матуся  вийшла  та  віночок  зняла,
 Та  нелюбові  дала.
 Коли  б  же  я  теє  знала  —
 Я  б  його  розірвала,
 Ніж  нелюбові  дала.
 
 
 

 * * *

 УСІ  ЗОРІ  УКУПОЧЦІ
 
 Усі  зорі  укупочці,
 Одна  зоря  різно.
 Збирайтеся,  парубочки,
 Хоч  рано,  хоч  пізно.
 Збирайтеся,  збирайтеся
 Та  й  поговорімо,
 На  чужую  сторононьку
 Журбу  рознесімо.
 
 
 

 * * *

 ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО
 
 —  Весняночко-паияночко,
Де ти зимувала?
 —  У  садочку  на  пеньочку
Пряла  на  сорочку.
 А  ворони  оснують,
 А  сороки  витчуть,
 А  білії  лебеді
Ще  побілять  на  воді,
 А  лугові  пташки
Пошиють  рубашки.

 * * *

 ТА  ПЕРЕЙДИ,  МІСЯЦЮ

  Та  перейди,  місяцю,  (2)
 Через  нашу  вулицю.  (2)
 А  на  нашій  вулиці  (2)
 Всі  хлопці  молодці,  (2)
 Били  жабу  на  колодді,  (2)
Розділили  всім  по  ніжці.  (2)
А  хлопчику  ціла  жаба,  (2)
Щоб  любила  стара  баба.  (2)
Йому  баба  не  годиться,  (2)
Йому  дівка  судиться.  (2)

 * * *

 ЗБІРНА  КАША
 
 Як  починаються  веснянки, то  перший  раз  варять  горщик  каші, виносять  на  вулицю, закопують  і  прибивають  його  кілком. Оце  до  цього  звичаю  й  пісня:
 
Закопали  горщик  каші,
Ще  й  колком  прибили,
Щоб  на  нашу  та  улицю
Парубки  ходили.

 * * *

 ДА  НА  НАШУ  УЛИЦЮ,
 НА  НАШУ
 
Да  на  нашу  улицю,  на  нашу,
Да  несіть  пшоно  на  кашу.
Будемо  кашу  варити,
Будемо  хлопців  манити.
Наша  каша  солона,
Щоб  нам  не  було  сорома.
Наша  каша  із  проса,
Наша  улиця  хороша.

 * * *

 ДІВКИ  ЧАРІВНИЦІ
 
Дівки  чарівниці.
Закопали  горщик  каші
Посеред  вулиці.
Закопали  горщик  каші
Ще  й  ракові  клешні,
Щоб  ходили  паробкп
Далекі  й  тутешні.
Ой  вийду  я  на  вулицю
Та  й  стану  я,  стану.
Одна  несе  вареники,
А  друга  сметану.
Вареники  у  кишеню,
А  сметана  рідка,
Іди  собі,  дівчинонько,
До  вражого  дідька.

 * * *

 ТОПТАТИ  РЯСТ
 
Весною, коли  розквітнуть  проліски  та  ряст, парубки  й  дівчата  юрбою  ходили  в  ліс і  там  топтали  ряст.  Топчуть  і  приспівують:
 
 Топчу,  топчу  ряст,  ряст,
 Бог  здоров’я  дасть,  дасть.
 Іще  буду  топтати,
 Щоб  на  той  рік  діждати.